Вступ

Однією із загальних тенденцій розвитку сучасного світового постіндустріального суспільства є його трансформація в інформаційне суспільство та суспільство знань на основі широкого запровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всі сфери життєдіяльності особистості, суспільства та держави. Серед множини сучасних ІКТ, що визначають цей процес, особливе місце посідає технологія електронного урядування, ефективність упровадження якої залежить від багатьох чинників політичного, соціального, економічного, інформаційного, науково-методичного, організаційного, нормативно-правового характеру тощо [4].

Орієнтація України на створення інформаційного суспільства та інтеграцію в Європейський Союз вимагає дотримання нових вимог ЄС до сфери інформаційної політики та інформаційної безпеки. Для того, щоб наша країна увійшла у світовий інформаційний простір на рівноправній основі, необхідно зміцнювати прямі й зворотні звязки між владними структурами і суспільством, вирішити чимало проблем для забезпечення ефективного розвитку національної інформаційної інфраструктури, створення інформаційно-аналітичних систем органів державної влади, прискорення процесів модернізації матеріально-технічної бази, надійного захисту інформаційних ресурсів, впровадження електронного урядування.

Електронний уряд має на увазі використання інформаційних технологій, і особливо Інтернету, для того, щоб доводити урядову інформацію та у деяких випадках доносити державні послуги до громадян, бізнес-структур і державних органів. Електронний уряд може дозволити громадянам взаємодіяти з державою й користуватися державними послугами 24 години на добу, сім днів на тиждень. Деякі дослідники ініціатив в області електронного уряду вважають, що надання державних послуг може стати зручніше, надійніше й дешевше. Наприклад, «Гартнер груп» розуміє під електронним урядом безперервну оптимізацію процесу надання послуг, політичної участі громадян і керування шляхом зміни внутрішніх і зовнішніх відносин за допомогою технічних засобів, Інтернету та сучасних ЗМІ.

Аналізуючи проблеми і перешкоди впровадження електронного уряду (далі е-уряд) в світі та в Україні науковці зазначають, що питання е-уряду в наш час набувають все більше уваги. Це зумовлено, з одного боку, всебічними процесами формування інформаційного суспільства, вимогами сучасного суспільного розвитку, з іншого - прагнення більшості держав світу стати найбільш конкурентоспроможними в мінливих умовах економіки заснованої на знаннях. Збільшується кількість прихильників ідеї, що розвиток е-уряду може бути зручною, короткостроковою заміною адміністративної реформи, переходом до інформаційного суспільства або до суспільства знань. Україна, зокрема, зацікавлена і в тому, щоб у європейській спільноті поставилися до неї як до рівноправного потенційного члена, який має всі належні передумови до вступу в Європейський Союз. Однією з таких передумов і має стати впровадження системи е-уряду. Впровадження е-уряду -- це складний організаційний, економічний, технологічний і соціальний процес, що вимагає значних фінансових витрат і адміністративних зусиль. Враховуючи високу вартість реалізації національних проектів, важливо правильно визначити стратегію розвитку е-уряду [7].