2.3 Основні загальні визначення

Проект системи управління - це сукупність всіх математичних і графічних елементів системи, що функціонують на різних операторських станціях і контролерах однієї АСУ, зєднаних інформаційними звязками і єдиною системою архівації. Підсумком розробки проекту є створення файлів, що містять необхідну інформацію про алгоритми роботи АСУ. Ці файли потім розміщуються на апаратних засобах (компютерах і контролерах) та виконуються під управлінням виконавчих модулів Trace Mode.

Складова частина проекту, розміщувана на окремому компютері, або в контролері та виконувана під управлінням одного, чи декількох виконавчих модулів Trace Mode, називається - вузлом проекту.

Вузол - будь-який пристрій в рамках проекту, в якому запущено програмне забезпечення Trace Mode, що реалізовує серверні функції. Це може бути контролер, операторська станція, або архівна станція. В проекті не може бути більш 128 вузлів. В загальному випадку розміщення вузла на тому ж апаратному засобі, на якому він повинен виконуватися під управлінням монітора, не є обовязковим - монітори можуть завантажувати вузли з видалених апаратних засобів.

База каналів - сукупність всіх каналів, математичних обєктів, FBD-програм та IL-програм, створених для кожного конкретного вузла.

Обєкт бази каналів - сукупність будь-яких каналів, якій приписаний певний набір властивостей і атрибутів.

Канал (базове поняття системи) - це структура, що складається з набору змінних та процедур, має налаштування на зовнішні дані, ідентифікатори і період перерахунку її змінних. Ідентифікаторами каналу є: імя, коментар і кодування. Серед змінних каналу виділяються чотири основні значення: вхідне (In), апаратне (A), реальне (R) і вихідне (Q). За допомогою налаштувань вхідне значення каналу звязується з джерелом даних, а вихідне - з приймачем.

Вхідний канал запрошує дані у зовнішнього джерела (контролер, інший МРВ та ін.), або значення системних змінних (лічильник помилок, довжина архіву та ін.). Отримане значення поступає на вхід каналу і далі перераховується в апаратне і реальне значення. Апаратне значення в каналів типу Input формується масштабуванням (логічною обробкою для дискретних каналів) вхідних значень. Процедури, що використовуються, забезпечують первинну обробку даних. Вихідні значення в каналах типу Input не використовуються. Вихідний канал передає дані приймачу. Приймач може бути зовнішнім, або внутрішнім - одна з системних змінних. І зовнішні, і внутрішні приймачі даних звязуються з вихідними значеннями каналів. У каналів типу Output їх вхідне значення формується одним з наступних способів:

- процедурою управління даного каналу;

- процедурами управління, або трансляція інших каналів;

- метапрограмою на мові Техно IL.

Каналом видаленого вузла (наприклад, по мережі); оператором за допомогою управляючих графічних форм. У каналів типу Output апаратне значення виходить з реального процедурою трансляція. Апаратні значення каналів мають таку назву, оскільки в них зручно одержувати величини уніфікованих сигналів, з якими працює апаратура введення-виведення (4-20 мА, 0-10 В та ін.). Реальні значення призначені для зберігання значень контрольованих параметрів, або сигналів управління в реальних одиницях (наприклад кг/година, % та ін.). Вихідне значення визначено тільки для каналів типу Output. Воно перераховується з апаратного значення.

Дані із зовнішніх пристроїв записуються в канали, дані з каналів посилаються на зовнішні пристрої. В канали оператор заносить управляючі сигнали. Значення з каналів записуються в архіви, операторські звіти і т.п. В каналах здійснюється перетворення даних. Змінюючи значення на системних каналах, можна управляти інформацією що виводиться на екран, звуковими сигналами і т.д., тобто всією системою.

Фільтрація - процедура, яка присутня тільки в аналогових каналів. Набір виконуваних нею операцій відрізняється для вхідних і вихідних каналів. У каналів типу Input фільтрація виконується після процедури трансляції до формування реального значення. У каналів типу Output дана процедура формує реальне значення по вхідному значенню. При цьому виконуються наступні операції:

- обмеження швидкості зміни реального значення; придушення малих коливань значення каналу;

- експоненціальне згладжування;

- контроль шкали - обрізання величини управляючої дії до меж шкали каналу.

Управління - процедура, яка визначена для всіх каналів. Вона реалізує функцію управління. З її допомогою можна викликати FBD-програму, в якій можна запрограмувати необхідні алгоритми управління. Як аргументи програмі можуть передаватися значення та атрибути будь-яких каналів з поточної бази. Ці аргументи можуть бути як вхідними, так і формованими. Формально процедура управління повязана з каналом тільки циклом перерахунку. Вона може взагалі ніяк не брати участь у формуванні його значень, а управляти іншими каналами. Така ситуація часто спостерігається при використанні процедури "Управління" на каналах типу Input. Підтип каналу вказує клас джерел або приймачів даних, з якими звязуватиметься канал. Для каналів типу Input підтип характеризує одержувану ними інформацію. Канали Output мають той же набір підтипів, що і канали Input. Проте для них підтип визначає клас приймачів, а не джерел даних. Всього існує шістнадцять підтипів каналів. Всі вони можуть задаватися як для вхідних, так і для вихідних каналів. Підтип каналу задає клас джерел або приймачів даних. Крім того підтип каналу визначає також кількість його додаткових налаштувань. Підтвердження джерела, або приймача в рамках заданого підтипом класу здійснюється за допомогою доповнення до підтипу.

Останній рівень адресації джерела, або приймача даних здійснюється за допомогою налаштувань каналу [6].