Розділ 2

телефонний трафік комутація аналоговий

Дані стосовно міської телефонної мережі (МсТМ)

МсТМ з пятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС):

РАТС-2. Декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N₂=10000 номерів;

РАТС-3, квазіелектронної системи, типу "Квант" ємністю N₃ =2048 номерів;

РАТС-4, координатної системи типу АТСК-У ємністю N₄ =6000 номерів.

У РАТС-4 ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К. Зазначені станції обслуговують центральну частину міста. Обладнання вузла спецслужб (ВСС) розташовано в приміщенні РАТС-2.

На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС) за допомогою міжміських зєднувальних ліній (МЗЛ) при вхідному міжміському звязку та замовно-зєднувальних ліній (ЗЗЛ) при вихідному міжміському звязку.

Дані стосовно проектованої РАТС

Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N₅=6000 номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. Внутрішньостанційне зєднання має здійснюватися через одну ступінь групового пошуку. Відстані до існуючих РАТС становлять

L_5-2=8, L_5-3 =9, L_5-4 =8,5 км. У проектовану РАТС-5 необхідно ввімкнути:

абонентські лінії від індивідуальних телефонних апаратів;

лінії від таксофонів, частка яких становить 0,015 від ємності проектованої РАТС;

зєднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронної системи типу "Квант" ємністю N_ВАТС =1024 номерів, з яких 50% абонентів

не мають права виходу на МсТМ. Відстань поміж РАТС-5 та ВАТС - L_ВАТС=2,4 км.

Таблиця 2.1 Ємності та діапазони номерів АТС

Тип зєднувальних ліній (ЗЛ) між РАТС даної МсТМ.

Тип ЗЛ, використовуваних для місцевого звязку для зєднань РАТС з МсТМ та ВАТС, може бути визначено у два способи:

виходячи з розподілу норм затухання на телефонній мережі;

залежно від відстані.

В даному курсовому проектові тип зєднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної. При відстанях менше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км - трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільним є застосовування зєднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Відстані від РАТС-5 до існуючих РАТС та ВАТС становлять: від РАТС-5 до РАТС-2 L_5-2 =8 км, від РАТС-5 до РАТС-3 L_5-3 =9 км, від

РАТС-5 до РАТС-4 L_5-4=8,5км, від РАТС-5 до ВАТС-2 L_ВАТС=2,4 км, тому буду використовувати двопроводові ЗЛ. На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС), яка буде зєднуватися з існуючими РАТС зєднувальними лініями, ущільненими системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

Звязок з ПСК-1000К організується по трьом пучкам ЗЛ: два пучка двопроводових вихідних (від ПСК) і вхідних (на ПСК) ЗЛ місцевого звязку і пучок трипроводових для вхідного міжміського звязку. Аналогічно три пучка організуються для звязку з ВАТС, але використовуються тільки трипроводові лінії.

Розглянута МсТМ - мережа з пятизначною нумерацією. Міські телефонні мережі (МсТМ) забезпечують телефонний звязок на території міста і його приміської зони. До складу технічного устаткування МсТМ входять як станційні, так і лінійні споруди й устаткування абонентських пунктів.

Усі РАТС на мережі зєднуються за принципом "кожна з кожною" двома пучками однобічних зєднувальних ліній, провідність яких визначено. Спосіб "кожний з кожним" є найдорожчим і використовується тоді, коли необхідно забезпечити високу надійність мережі. При виході з ладу будь-якого вузла комутації (ВК) або магістралі, для каналів, які проходять через нього, завжди є обхідні шляхи, завдяки яким мережа функціонуватиме.

Місце розташовування РАТС та АМТС обираємо довільно, ВСС розташовуємо поруч з РАТС-2, де він знаходиться відповідно до умови. Провідність 3JI до ВСС - така сама, як до РАТС, на якій його розміщено.

Номери АЛ ВАТС, які мають право виходу на МсТМ та ПС, входять до складу нумерації тієї РАТС, до якої їх увімкнено. Таксофони не мають абонентських номерів, їх вмикають "понад" номерну ємність РАТС.

На структурній схемі МсТМ показані усі пучки ЗЛ, їх провідність, зазначені типи станцій, їхня ємність, нумерація абонентських ліній, напрямок звязку по 3Л та відстані між РАТС.

Розподіл напрямків з поля ступеня 1ГП РАТС-5.

На ступенях ГП здійснюється режим групового шукання. Маркер блоку ГП перш за все вибирає потрібний напрям відповідно до отриманої з регістра адресної інформації у вигляді однієї або декількох цифр. Потім МГП по обхідних шляхах виконує обумовлене вільне шукання, вибираючи вільну витікаючу лінію у вибраному раніше напрямі, доступну входу блоку через вільну, що викликав. Після закінчення пошуку МГП включає електромагніти БКЗ в ланках блоку і звільняється. Час заняття маркера блоку ГП приблизно 0,6 с.

До основних комутаційних параметрів блоків ГП відносяться число напрямів Н і доступність у напрямі D. Важливою перевагою ступеня ГП в координатних АТС є електричний розподіл поля блоку на напрями. Це забезпечується вмонтованою програмою маркера і дозволяє підвищувати доступність для всіх або декількох напрямів за рахунок зменшення загального числа напрямів. Таким чином гнучко використовується ємність поля ГП і забезпечується підвищена доступність для великих пучків довгих сполучних ліній.

Таблиця розподілу напрямків з поля І ГП складається для 5-ти значної РАТС-5, тут перелічуються всі напрямки, які включаються в ступінь І ГП відповідно до структурної схеми МсТМ. Оскільки задана МсТМ містить невелику кількість РАТС, то є доцільним виконати внутрішньостанційний звязок через один (перший) ступінь ГП. За такого способу у виходи ступеня і 1ГП, окрім ЗЛ до РАТС, АМТС та ВСС, вмикаються напрямки до тисячних груп АП та ВАТС великої ємності.

Дня кожного напрямку зазначаються: код (цифри номера, які приймає маркер ІГП для обирання даного напрямку); максимальна доступність D_max.

В останньому рядку таблиці зазначається сумарна кількість виходів усіх задіяних напрямків, на підставі якої визначається максимальна кількість резервних напрямків, що залишилися, з поля ступеня 1 ГП.

Оскільки дана МсТМ з пятизначною нумерацією, то величини доступностей D будемо визначати: у напрямках до тисячних груп ступеня АП - 20, до ВАТС та ВСС 20, до інших РАТС - 40, до АТМС -20 .

При виборі доступності слід памятати, що ємність блока ГП-3, застосовуваного на ступеню 1ГП, становить М = 400 виходів. Отже, є неодмінне виконання умови:

Максимальну доступність обраховуємо як суму всіх доступностей від всіх напрямків.

Рис 2.2. Групоутворення для 5-ти значної РАТС-5 з одним ступенем ГП

Функціональна схема РАТС-5.

Проектована РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N₅ =6000 номерів призначена для обслуговування віддаленого мікрорайону. Вона дозволяє організовувати звязок із вузлом спецслужб (ВСС), АМТС, ВАТС, таксофонами та іншими РАТС з безпосереднім, регістровим та програмним управлінням. Станція складається з однієї ступені абонентського пошуку (АП). Ланка АВ використовується при вихідному звязку й працює в режимі вільного пошуку (ВП), тобто відбувається вибір вільного обслуговуючого приладу (ОП), в даному випадку вихідного шнурового комплекту (ВШК). При ВП здійснюється концентрація навантаження, тобто перехід від низько використовуваних АЛ до високо використовуваних ОП. Ланка CD і AB використовується при вхідному звязку й працює в режимі лінійного(вимушеного) пошуку (ЛП), тобто відбувається зєднання раніше вибраного обслуговуючого приладу з конкретним абонентом, якого викликають. В даному випадку відбувається розширення навантаження, тобто перехід від високо використовуваних ОП до низько використовуваних АЛ.

АТСК-У має дві ступені групового пошуку (ГП) : І ГП та ІІ ГП. На вхід І ГП підключаються ВШК, ВШК від таксофонів (ВШКТ) та ЗЛ від ПСК через підключаючий комплект підстанції (ПКП), а на вихід підключається вхідні ШК (ВхШК), ЗЛ до АТС через реле ЗЛ вихідне (РЗЛВ). На вхід ІІГП підключаються ЗЛ від інших АТС через РЗЛВх. До виходу ІІ ГП підключаються ВхШК.

І ГП використовується при вихідному звязку, працює в режимі вільному або вимушеному. ІІ ГП може використовуватися для вхідного та вихідного звязку.

У виходи ступеня II ГП увімкнено запаралелені зі ступенем І ГП напрямки внутрішнього звязку (до тисячних груп АП), пучки ЗЛ до ПСК та ВАТС середньої (потужної) ємності. З ступеня II ГП також може бути виділено напрямок до ступені ГПК-ГПКМ. У поле ГПК-ГПКМ вмикаються ЗЛ до ВАТС малої ємності, тому даний ступінь доцільно встановити на проектованій РАТС лише за наявності в завданні ВАТС малої ємності, ввімкнених до АТСК-У. У напрямку кожної ВАТС з виходів ступеня ГПК-ГПКМ виділяються два пучки - ЗЛ та ЗЛМ.

Також проектована РАТС-5 координатної системи АТСК-У має ступінь регістрового пошуку. При вихідному звязку використовується ступінь регістрового пошуку абонентського (РПА),що працює в режимі вільного пошуку (ВП), при виборі вільного ОП. При вхідному звязку використовується ступінь регістрового пошуку вхідного (РПВх), працює також в режимі вільного пошуку (ВП).

Отже, при складанні функціональної схеми проектованої РАТС слід стежити, щоб кількість напрямків звязку до інших РАТС, провідність ЗЛ та типи РЗЛ відповідали умовам задачі.

Рис 2.3.Функціональна схема АТСК-У (РАТС - 5, N=6000)

Функціональна схема зєднувального тракту.

Необхідно зобразити функціональну схему зєднувального тракту звязку абонента А, який підключений до станції РАТС-5 (АТСК-У) з абонентом Б, який підключений до станції РАТС-2 (АТСДК).

Рис 2.4. Структурна схема зєднувального тракту від аб. А розміщеного на РАТС-5 (АТСК-У) з аб. Б (АТС ДК).

Рис 2.5. Функціональна схема зєднувального тракту від аб. А розміщеного на РАТС-5 (АТСК-У) з аб. Б (АТС ДК).

Опис зєднання абонентів

При знятті мікротелефонної трубки, шлейф ТА замикається і відбувається підключення ТА через АЛ на РАТС - 5 (АТСК-У). В електромагнітному реле (ЕМР), що входить до складу АК, який закріплюється за кожною АЛ, зявляється струм. Таким чином спрацювання конкретного ЕМР однозначно визначає номер абонента А.

При вихідному звязку на ступені абонентського пошуку (АП) використовується ланка АВ, що працює в режимі вільного пошуку(ВП), при виборі вільного і доступного в даний момент вихідного шнурового комплекту (ВШК), на ступені АП здійснюється концентрація навантаження, тобто перехід від низько використовуваних АЛ до високо використовуваних ОП (в даному випадку ВШК). Маркер блоку АВ здійснює встановлення зєднання викликаючої АЛ й вільного ВШК.

Ще до того, як абонент почне набирати номер, до АЛ повинен підключитися пристрій прийому номеру (регістр). Це відбувається на ступені регістрового пошуку абонентського (РПА), що працює в режимі вільного пошуку(ВП), при виборі вільного регістра (ЕАРБ) маркером блоку РПА (МРПА). Ознакою підключення регістра є посилка абонентові А акустичного сигналу "Відповідь станції". Після цього абонент А починає набирати пятизначний номер абонента Б. Адресна інформація приймається й зберігається в ЕАРБ. В процесі прийому номеру ЕАРБ аналізує код зустрічної станції, зєднання починається після фіксування всіх цифр номеру. При цьому до регістра за допомогою маркера кодових приймачів (МКП) підключається кодовий прийомо-передатчик (КПП). Після цього ЕАРБ підключається до блоку ГП, по якому здійснюється подальше зєднання. Спрацьовує маркер І ГП (ІМГП), який посилає в ЕАРБ сигнал запиту на першу цифру частотним способом. Регістр приймає цей сигнал та передає у відповідь багаточастотним кодом першу цифру номеру абонента Б (код зустрічної РАТС-2) "2". Ця адресна інформація приймається кодовим приймачем ІМГП й декодується пірамідою фіксуючих реле. Фіксатор напрямку, отримавши код зустрічної станції визначає напрямок встановлення зєднання.

Через РЗЛПВ по ЗЛ відбувається підключення на ступінь ІІ ГП зустрічної станції РАТС -2 . Із регістра надходять наступні цифри для вибору напрямку до тисячної та сотої абонентської групи. Потім відбувається проключення до ступені лінійного пошуку (ЛП), на якому по двом останнім цифрам виданими з ЕАРБ визначається абонент Б. Якщо АЛ вільна, то в ТА абонента Б надсилається сигнал " Посилка виклику", а абоненту А "КПВ". Після відповіді абонента Б акустичні сигнали відключаються, підключається струм мікрофонів, встановлюється розмовний тракт.