Розробка системи автоматичного керування

курсовая работа

Висновок

Автоматичне керування в техніці, сукупність дій, спрямованих на підтримку або поліпшення функціонування керованого обєкту без безпосередньої участі людини відповідно до заданої мети керування. Автоматичне керування широко застосовується в багатьох технічних і біотехнічних системах для виконання операцій, не здійсненних людиною у звязку з необхідністю переробки великої кількості інформації в обмежений час, для підвищення продуктивності праці, якості і точності регулювання, звільнення людини від керування системами, що функціонують в умовах відносної недоступності або небезпечних для здоровя. Мета керування тим або іншим чином звязується із зміною в часі регульованої (керованою) величини - вихідної величини керованого обєкту. Для здійснення мети керування, з урахуванням особливостей керованих обєктів різної природи і специфіки окремих класів систем, організовується дія на органи керування обєктом - керуючі дії.

В даному випадку пропонувалась дистанційна силова спостерігаюча система, яку необхідно було проаналізувати на стійкість та визначити параметрів якості систем. Було запропоновано декілька методів дослідження стійкості системи, а саме критерій кореневого годографу, критерії Найквіста, Гурвіца та Михайлова. Також застосовувався метод побудови ЛАХ/ЛФХ. З отриманих результатів визначили, що дистанційна силова спостерігаюча системи стійка за всіма критеріями. При дослідженні стійкості методом ЛАХ/ЛФХ, були визначені параметри системи, такі запас стійкості по амплітуді () та запас стійкості по фазі (). Також згідно з технічним завданням необхідно було збільшити ці параметри на 5°, цього вдалося досягнути шляхом додавання до прямого каналу корегуючого пристрою з коефіцієнтом рівним . Також в роботі проводились дослідження перехідної характеристики даної системи. Були визначені основні параметри системи перерегулювання () та час перехідного процесу ().

Виконано дослідження на точність системи. А саме було визначено, що система має астатизм першого порядку при постійній вхідній дії (), але якщо , то має місце статична похибка, що дорівнює . Пропонувалося зменшення цієї похибки на 5% шляхом додавання корегуючого пристрою в ланку прямого ходу к коефіцієнтом . Це призвело до підвищення запасу по фазі та амплітуді (, ), зменшення значення перерегулювання , проте збільшився час перехідного процесу ().

Отже можна зробити висновок, що система задовольняє технічним умовам, по стійкості то точності та якості перехідного процесу.

Література

1. Бисекерский В.А. "Теория систем автоматического регулирования"

2. Подлесный Н.И., Рубанов В.Г.: "Элементы систем автоматического управления и контроля".

3. Лукас В. А.: "Теория автоматического управления"

4. Первозванский А. А.: "Курс автоматического управления"

5. Ципкин Я.З.: "Основы теории автоматических систем"

6. Воронов А.А., Титов В.К., Новоградов Б. Н.: "Основы теории автоматического регулирования и управления"

7. Косарев В.П., Королёв А. Ю.: "Экономическая информатика и вычислительная техника", М.: Финансы и статистика, 1996 - 336с

Делись добром ;)