3.4 Функціонально-вузловий і функціонально-блоковий

методи конструювання РЕА

Функціонально-вузловий метод (ФУМ) полягає в тім, що розроблювальний пристрій розчленовується на функціонально закінчені вузли (ФУ), що можуть бути окремо сконструйовані, виготовлені, відрегульовані і випробувані до об'єднання їх у загальній конструкції.

ФУМ дозволяє звести до мінімуму число зовнішніх з'єднань, вести паралельне проектування виробу, організувати паралельне виробництво ФУ, реалізувати більше різноманіття конструкторських рішень, підвищити можливості механізації й автоматизації.

Головна ж перевага ФУМ полягає в тім, що з'являється можливість збирати РЕА не з великого числа окремих ЕРВ і деталей, а з відносно невеликого числа великих складальних одиниць СР-1. Ця можливість базується на тім, що РЕА, необмежена по складності і різноманіттю функцій, може бути синтезована з відносно малого числа ФУ -підсилювачів, перетворювачів, фільтрів, регістрів і т.д. При такому способі комплектування з'являється можливість широкої уніфікації ФУ і їх централізованого виробництва з усіма перевагами, що звідси випливають.

ФУМ використовується як на першому, так і на другому СР. В останньому варіанті метод називається функціонально-блоковим (ФБМ). ФУМ у порівнянні з ФБМ має ряд переваг. Так, при відмовленні якого-небудь елемента потрібно замінити тільки той вузол, у якому він знаходиться, а не весь блок. Змінні вузли більш зручні у виготовленні і регулюванні, забезпечують кращий доступ і використання всього обсягу блоку.

ФБМ застосовують при відносно нескладних РЕА, де виграш від спрощення (здешевлення) конструкції і збільшення надійності за рахунок зменшення числа з'єднань виявляється вирішальним.