1 Організація конструкторсько-технологічних

РОБІТ

Конструювання РЕА (проектування конструкцій) являє собою процес створення нової радіоелектронної апаратури або її модернізації, у ході якого розробляють текстову і графічну конструкторську документацію (КД), що визначає склад і побудову виробу і вміщує всю необхідну інформацію для його виготовлення, контролю, приймання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту.

Під конструкцією розуміють сукупність елементів, деталей і складальних одиниць, що знаходяться у визначеній електричному (відповідно до принципової схеми), просторово-механічному, електромагнітному і тепловому зв'язках, що забезпечує виконання заданих функцій з необхідною ефективністю і надійністю протягом заданого часу в заданих умовах експлуатації і технічного обслуговування, а також можливість її реалізації в заданих умовах експлуатації.

З приведеного визначення випливає, що проектування конструкції - поняття більш широке, чим схемотехнічне проектування.

Постійне ускладнення РЕА, викликане розширенням її функціональних можливостей, поліпшенням показників призначення, удосконалюванням елементної бази, розвитком технології виготовлення, жадає від інженера глибоких знань в області конструювання і технології виробництва РЕА.

При цьому слід зазначити тісний взаємозв'язок і взаємовплив схемотехніки, конструювання і технології виготовлення при конструюванні РЕА, тому що для мікроелектронної апаратури ці аспекти стають практично нероздільними.

Конструювання зв'язане з проектуванням виробів і проектуванням технології їхнього виробництва.

Основними задачами проектування виробів є аналіз вихідних вимог, вибір технічних рішень, оптимізація характеристик майбутньої продукції і випуск необхідних креслень і документації. Конструкторське проектування має на меті створення виробу, що задовольняло б як вихідним технічним вимогам, так і наявним виробничим умовам.

Проектування технології зв'язане з вибором технологічного устаткування і процесів, оптимальним розміщенням устаткування і розподілом технологічних процесів у залежності від характеристик виробництва.

Підготовка виробництва є найбільш трудомісткою функцією і містить:

- забезпечення виробництва інструментом, оснащенням, допоміжним устаткуванням;

- розробку технологічного процесу виготовлення виробів;

- розрахунок економічних і нормативних показників виробництва;

- матеріальне забезпечення технологічних процесів і керування запасами.

Підготовка виробництва повинна забезпечити оптимізацію витрат по випуску спроектованої продукції.

Планування виробництва дозволяє визначити:

- обсяг виробництва, номенклатуру продукції, терміни виготовлення;

- розподіл завдань по виробничих підрозділах;

- оптимальне використання технологічного устаткування.

Предмет виробництва, що підлягає виготовленню на підприємстві називають виробом. ДСТ 2.101-68 встановлює види виробів при виконанні конструкторської документації для всіх галузей промисловості.

1. Д е т а л ь - виріб виготовлений з однорідного по найменуванню і марці матеріалу без застосування складальних операцій, наприклад: гайка, друкована плата, шайба і т.д.

2. С к л а д а л ь н а о д и н и ц я - виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, наприклад: мікромодуль, вимірювальний перетворювач, монітор і т.п.

3. К о м п л е к с - два і більш вироби не з'єднані на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначені для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій, наприклад, автоматична телефонна станція, інформаційно-обчислювальний комплекс.

4. К о м п л е к т - два і більш вироби, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру, наприклад: комплект запасних частин, комплект вимірювальної апаратури.

У конструкторській класифікації всі деталі класифікуються по конструкторських і технологічних ознаках. Це дозволяє використовувати єдину класифікаційну систему позначень креслень, деталей і складальних одиниць з наступною структурою кодування:

Структура коду конструкторських ознак

Технологічний код складається з двох частин: постійної і перемінної.

Постійна частина складається із шести знаків, що враховують наступні технологічні ознаки:

Приведено сім видів деталей : 1 - литі; 2- виготовлені куванням і гарячим штампуванням; 3 - виготовлені холодним штампуванням; 4 - оброблювані різанням; 5 - оброблювані термічно; 6 - з покриттям; 7 - виготовляються переробкою полімерних матеріалів.

Перемінна частина - код класифікаційних ознак стосовно до виду деталі по технологічному процесу - складається з 8 знаків.

Як ознаки технологічного процесу прийняті:

- вид вихідної заготовки (ХХ);

- точність розмірів зовнішніх поверхонь (Х);

- точність розмірів внутрішніх поверхонь (Х);

- клас шорсткості зовнішніх поверхонь (Х);

- характеристика елементів зубчатих зачеплень (Х);

- характеристика термічної обробки (Х);

- характеристика маси (Х).

Для успішного виконання реальних і навчальних конструкторсько-технологічних робіт необхідно використовувати матеріали стандартів (ДСТ, ОСТ) і довідників. Стандарти встановлюють вимоги до термінів і визначень у визначеній області. Використання їх обов'язкове в документації, навчальних посібниках, технічній і довідковій літературі.