4.5 Конструювання друкованих плат
У процесі конструювання друкованих плат вирішують наступні основні задачі:
- визначення розмірів плати;
- розміщення навісних елементів (компонування);
- трасування з'єднань на платі;
- розробка конструкторської документації на друковану плату.
Розміри друкованих плат визначаються результатами функціональної розбивки принципової схеми, застосовуваними навісними елементами, габаритними розмірами розроблювального виробу і техніко-економічних показників.
Максимальний розмір кожної зі сторін плати повинний бути не більш 470 мм. Співвідношення лінійних розмірів не повинне перевищувати 3:1. Основні розміри і крок координатної сітки визначається ДСТ 10317-79.
Компонуванням називають процес розміщення модулів, ЕРВ і деталей на площині й у просторі з визначенням основних геометричних форм і розмірів.
Розміщення комплектуючих елементів у модулях усіх рівнів повинне забезпечувати можливо більш повне використання конструктивного обсягу. Необхідно також забезпечити ремонтопригодність виробу. За умовами виробництва застосовують однотипні (типові) несучі конструкції і висувні плати, елементи фіксації і кріплення, електричні міжз'єднання. Процес компонування повинний супроводжуватися проведенням перевірочних розрахунків.
При вирішенні задач розміщення начіпних елементів необхідно керуватися наступним:
- довжина електричних зв'язків повинна бути мінімальною;
- кількість переходів друкованих провідників із шару на шар повинна бути можливо меншою;
- паразитні зв'язки між начіпними елементами не повинні несприятливо впливати на роботу виробу;
- розподіл мас начіпних елементів по поверхні повинний бути рівномірним;
- вироби з великою масою рекомендується розміщати поблизу місць закріплення плати.
Трасування з'єднань є найбільш трудомістким процесом при вирішенні задач технічного проектування. Трасування повинне забезпечити необхідні параметри виробу. При його проведенні необхідно враховувати, що обсяг монтажного простору і розміри провідних з'єднань обмежені. Рекомендується виділяти на схемі ланцюги сигналу, живлення і корпуси (землі). Для зменшення наведень необхідно розносити можливо далі друг від друга вхідні і вихідні ланцюги.
Креслення на друковані плати повинні відповідати ДСТ 2.417-78. На кресленні показують основні проекції з друкованими провідниками й отворами. Координатну сітку наносять лініями товщиною 0,2-0,5 мм.
За ДСТ 13317-79 основний крок координатної сітки 2,5 мм, додатковий 1,25 мм чи 0,625 мм.
- 1 Організація конструкторсько-технологічних
- 2 Нормативно-технічна документація (нтд)
- 2.1 Категорії і види нормативно-технічних документів
- 2.2 Позначення стандартів
- 2.3 Стадії розробки
- 2.4 Види і комплектність конструкторських документів
- 3 Загальні питання конструювання
- 3.1 Класифікація реа
- 3.2 Елементна база, покоління реа
- 3.3 Ієрархічний принцип побудови реа
- 3.4 Функціонально-вузловий і функціонально-блоковий
- 4 Конструювання і виготовлення
- 4.1 Основні терміни і визначення
- 4.2 Конструкційні матеріали для виготовлення
- 4.3 Класифікація друкованих плат
- 4.4 Конструктивні характеристики друкованих плат
- 4.5 Конструювання друкованих плат
- 4.6 Методи виготовлення друкованих плат
- 4.7 Фотошаблони для виготовлення друкованих плат
- 5 Виробництво вузлів і модулів реа
- 5.1 Монтаж вузлів і модулів реа
- 5.2 Ефективність виробництва і якість продукції
- 5.3 Технологічність конструкції реа
- 5.4 Технологічний процес, устаткування й оснащення
- 5.5 Види і комплектність технологічної документації
- 5.6 Захист реа від впливу зовнішніх факторів