4.3 Класифікація друкованих плат

В даний час розроблено велику кількість конструктивно-технологічних різновидів ДП:

однобічні ДП (ОДП) являють собою діелектричну основу на одній стороні якої виконаний провідний рисунок, а на іншій, при зборці, розміщають ІМС і ЕРЕ. У зв'язку з обмеженою площею для трасування струмопровідного рисунка, такі плати застосовують для простих електронних пристроїв;

двосторонні плати (ДДП) мають провідний рисунок на обох сторонах матеріалу. Необхідні з'єднання між шарами виконують за допомогою металізованих отворів і контактних площадок. Такі плати дозволяють реалізувати більш складні схеми і знайшли широке застосування при використанні матеріалів на діелектричній основі. Менш поширені ДДП на металевій основі з нанесеним на нього електроізоляційним покриттям. Такі плати мають кращий тепловідвід і можуть мати більш складну просторову форму;

багатошарові плати (БДП) складаються із шарів ізоляційного матеріалу, що чергуються, і провідного рисунка. Між провідними шарами в структурі плат можуть бути міжшарові з'єднання. У залежності від наявності і характеру міжшарових з'єднань розрізняють наступні різновиди:

- БДП із відкритими контактними площадками;

- БДП із виступаючими виводами;

- БДП із міжшаровими з'єднаннями об'ємними деталями;

- БДП із пошаровим нарощуванням рисунка;

- БДП попарного пресування;

- БДП із наскрізними металізованими отворами.

гнучкі плати (ГДП) мають еластичну основу і виконуються, як правило, двосторонніми з металізованими отворами і контактними площадками для пайки навісних елементів. Товщина плат не перевищує 0,6 мм, що дозволяє згинати їх з визначеним радіусом, звертати в циліндр і т.п.;

гнучкі друковані кабелі (ГДК) або шлейфи складаються з одного чи декількох непровідних шарів, на яких розміщені друковані провідники. Гнучкі кабелі добре витримують велике число перегинів, вібрацію і застосовуються для міжз'єднань вузлів і блоків РЕА тому що, у порівнянні з круглими кабелями вони в кілька разів легше і займають менші обсяги.