logo search
Методичка по курсачу

Загальні методичні вказівки

Розвиток авіаційної радіоелектронної техніки йде шляхом створення і впровадження в практику якісно нових і ефективних систем керування повітряним рухом, посадки, зв'язку, бортових навігаційних комплексів.

Різнорідність задач, досягнення мікроелектроніки, статистичної теорії зв'язку й інших суміжних областей зобов’язують розглядати питання проектування пристроїв приймання й обробки сигналів з позицій системного підходу й синтезу оптимальних алгоритмів обробки.

Проектування взагалі, й ППОС зокрема , є процесом, у якому знаходять відображення усі етапи "життєвого" циклу створюваної апаратури. Проектування повинне містити в собі складання технічного завдання, технічної пропозиції, виконання ескізного і технічного проектів.

Технічне завдання в рамках навчального проектування задає, як правило, викладач. Незалежно від типу пристрою на етапі технічної пропозиції виконавець (студент) виконує короткий огляд існуючих пристроїв, порівняння різних варіантів й пропонує структурну схему пристрою (евристичний метод). Далі виконується основний етап навчального проектування – ескізний проект, у процесі якого студент обґрунтовано вибирає функціональну схему пристрою, робить орієнтовні розрахунки і складання принципової схеми.

Етап технічного проекту, що включає в себе складання технічної документації на виготовлення, настроювання, регулювання й випробування, виходить за рамки навчального проектування. Складання й уточнення структурної схеми ППОС припускає формулювання вимог до його підсилювально-перетворюючого (ППТ) і інформаційного (ІТ) трактам. У першому виробляється відфільтрування сигналу від перешкод, зсув його спектра на проміжну частоту fпр , на якій відбувається основне підсилення сигналу. До складу ППТ можуть входити вузли автоматичного регулювання підсилення (АРП), обмежувачі, логарифмічні підсилювачі, які не вносять перекручень у прийняту інформацію. В ІТ відбувається основна обробка сигналу – демодуляція і післядетекторна обробка. Надалі будемо вважати, що в ППОС використовується аналого-цифрова обробка, при якій їх підсилювально-перетворюючий тракт залишається без принципових змін і ґрунтується на застосуванні аналогових ланцюгів. Цифрові ж елементи вводяться у функціональні вузли інформаційного тракту: демодулятор, фільтр, слідкуючі системи, АРП, синтезатор частот, пристрій керування та інші. Хоча відомо, що, застосовуючи спеціальні способи пониження порога аналого-цифрового перетворювача (АЦП) до рівня теплових шумів і підвищення їхньої швидкодії до одиниць гегагерц, можна розміщати АЦП безпосередньо на виході підсилювача сигнальної частоти (ПСЧ).

Приступаючи до проектування функціональної схеми пристрою, вибирають елементну базу, прагнучи обмежити її номенклатуру. При цьому розкривають функціональні зв'язки всередині і між елементами структурної схеми. На підставі результатів, отриманих на етапі розрахунку структурної схеми, визначають типи і кількість каскадів по трактах приймача (fс, fпр, Ω) і їхні селективні системи, вибирають регульовані каскади.

Деталізацію пристроїв дискретної (цифрової) обробки сигналів при складанні функціональної схеми ППОС виділяють в окремий етап проектування, де вибирають чи синтезують структуру цифрового вузла, обговореного завданням, уточнюють спосіб технічної реалізації, вибирають елементну базу.

Пояснювальна записка до проекту повинна мати таку структуру:

Титульний лист оформляється відповідно до загальних вимог на проекти навчального характеру. На наступних сторінках приводять завдання на проект і зміст, що містить усі розділи з указанням сторінок. Далі дають обґрунтування і розрахунок повної функціональної схеми пристрою з використанням вузлів аналогової і цифрової обробки. Розробку окремого функціонального вузла завершують приведенням його електричної схеми на обраній інтегральній схемі (ІС).

У тексті необхідно приводити характеристики, графіки і посилання на літературу, якщо вони використовуються при розрахунку або поясненні розрахунку. Усі малюнки і графіки повинні бути пронумеровані. Застосування скорочених слів, крім загальноприйнятих, не допускається.

Обсяг пояснювальної записки не повинний перевищувати 35–40 с. Наприкінці записки приводять список використаної літератури.

Функціональна і принципова схеми повинні бути виконані на листі формату А3 (для робіт) або А2 (для проектів) з дотриманням норм ЕСКД.