2. Проектування ппос нвч діапазону

У цьому розділі викладаються методичні вказівки з проектувания лінійного тракту прийому й АПЧ НВЧ приймачів радіолокаційних і радіонавігаційних систем. Значна частина радіоелектронних систем, які використовуються в цивільній авіації, працюють в імпульсному режимі.

До НВЧ систем з безперервним випромінюванням можна віднести радіовисотоміри малих висот (типу РВ–5) і доплерівські вимірники швидкості і кута зносу літака (типу ДИСС–013,016).

Імпульсні системи як і приймачі, що входять до їхнього складу, працюють найчастіше на фіксованих частотах (деякі РЛК, наприклад, "Утес", "Селения" – двочастотні), чи мають можливість перебудови в порівняно вузькому діапазоні частот (наприклад, радіонавігаційна система РСБН-4 має 88 частотних каналів).

Робота на НВЧ (від сотень до десятків тисяч мегагерц) у різних режимах і складних умовах електромагнітної обстановки пред'являє ряд спеціальних вимог до ППОС цих систем. Так для імпульсних РЛС, що працюють від спільної (у режимі прийом і передача) антени, у радіочастотні тракти приймачів необхідно включати елементи, які забезпечують розв'язку ланцюгів високого і низького рівнів потужності, які впливають на параметри ППОС (Nш, Рпр.mіn). Наявність на вході приймачів різних за характером й інтенсивністю сигналів і перешкод вимагає включення до складу останніх різних пристроїв захисту від перевантажень і виділення корисних сигналів з перешкод. Великі за абсолютним значенням частотні нестабільності приводять до необхідності застосування в ППОС систем АПЧ.

У ТЗ на проект звичайно входять деякі загальні характеристики пристрою, обумовлені типом системи, у яку воно входить, а саме: призначення, місце розташування, вид кінцевого пристрою й т. ін. Крім цього, обов'язково вказують деякі характеристики сигналу, наприклад, довжина хвилі чи частота, відносна нестабільність частоти, вид модуляції (часто ІМ), тривалість імпульсів, їхня форма і період слідування, динамічний діапазон зміни вхідного сигналу. Можуть бути зазначені види і характеристики перешкод, наприклад, внутрішньоприймальний шум або пасивна перешкода. Обумовлюють деякі показники пристрою, такі як чутливість Рпр.mіn, імовірність правильного виявлення помилкової тривоги Р_f , динамічний діапазон зміни вихідного сигналу, частотна вибірковість, проміжна частота. Передбачається застосування автоматичних регуляторів, наприклад, посилення: тимчасова АРП (ВАРП), шумова АРП (ШАРП), миттєва АРП (МАРП), автоматичний регулятор порога квантування (АРПК); частоти або фази: АПЧ, ФАП, що можуть бути виконані в аналоговій чи цифровій реалізації.

У кожному конкретному завданні деякі з технічних умов і параметрів можуть бути не задані, і виконавець може при необхідності самостійно їх обґрунтувати і вибрати. Приступаючи до розробки проекту, можна виходити з умови, що задача вибору алгоритму обробки і синтезу структурної схеми пристрою, що реалізує цей алгоритм, вирішується евристичним методом, тобто на основі накопиченого досвіду, аналізу літератури, інтуїтивних розумінь. При виборі найбільш доцільного способу технічної реалізації алгоритму обробки необхідно передбачити і допоміжні вузли, що зв'язують приймач з іншими блоками РЭС.