5.1 Монтаж вузлів і модулів реа

Виробництво вузлів і модулів РЕА засновано на зборці й електричному монтажі, причому останній є найбільш трудомістким.

Електромонтажні роботи містять у собі одержання монтажних з'єднань різними методами (пайка, зварювання, склеювання, накрутка, механічне контактування), а також електричний монтаж (друкований і об'ємний провідний на платах, монтаж плоскими кабелями, джгутовий монтаж).

У виробництві РЕА розроблені типові технологічні процеси пайки (для модулів усіх рівнів), зварювання (модулі першого і другого рівнів) і накрутки (модулі третього і четвертого рівнів), у результаті яких утворяться електричні контакти з низьким електричним перехідним опором і високою механічною міцністю.

Механічне контактування модулів здійснюють за допомогою електричних з'єднувачів. У виробництві РЕА (за винятком спеціальної апаратури) вони є комплектуючими виробами. Технологія їхнього виготовлення побудована на типових операціях холодного листового штампування, переробки пластмас, механічної і хімічної обробки.

У виробах РЕА використовують два види монтажу:

- об'ємний (джгути, проводи, кабелі);

- плоский (друкований монтаж).

5.1.1 Об'ємний монтаж

При електричному монтажі об'ємними провідниками основне місце займає трасування (укладання) проводів, що є найбільш трудомістким. Джгутовий монтаж знижує трудомісткість шляхом розкладки і в'язання джгутів по спеціальних шаблонах з наступним переносом в апаратуру. Ще більший ефект дає монтаж плоскими кабелями, технологія яких добре відпрацьована.

Для об'ємного монтажу використовують гнучкі монтажні проводи і кабелі, виконані з тонких мідних луджених провідників, скручених між собою в одну жилу. Жили мають одношарову чи багатошарову ізоляцію з поліхлорвінілової, гумової, поліетиленової, лавсанової чи волокнистої оболонок. Окремі жили чи усі жили кабелю можуть бути екрановані. Провідники з волокнистою ізоляцією використовуються у виробах призначених для експлуатації в умовах нормальної вологості і при невеликих перепадах температури. У мікроелектронних пристроях використовують плоскі багатожильні кабелі, виконані у виді стрічки.

Для електромонтажу в середині приладу з монтажних проводів використовують провідники марок БПВЛ, МГШВ, МГШ і ін. Для нерухомої чи твердої прокладки - мідні багатожильні зі шланговою ізоляцією з поліхлорвінілу, поліетилену марки ПРГ, ПРД і ін. Для зовнішніх з'єднань приладу використовують кабелі марок МКШ, РПКЕ, РПШЕ й ін. Для живлення високовольтних елементів апаратури (електронно-променеві трубки й ін.) застосовують провід марок ПВЛ-2, ПВЛЕ-1, ПВС-5. Ці проводи мають посилену ізоляцію і призначені для напруги до 20 кв.

Об'ємний монтаж ведеться проводом і застосовується в міжблочних і міжвузлових з'єднаннях. Виконують його відповідно до монтажної схеми. Близько розташовані проводи поєднують в один джгут. При переході з нерухомих елементів на рухливі утворять петлі з гнучких провідників. Гнучкі ділянки джгутів обшиваються чи шкірою її замінниками.

Контактні з'єднання провідників бувають рознімними і нероз'ємними. Рознімні з'єднання забезпечуються притиском під чи гвинт тиском пружин. Для одержання нероз'ємних з'єднань застосовують зварювання, пайку, гаряче пресування, накрутку і склеювання.

5.1.2 Друкований монтаж

Одним з найбільш сучасних методів створення електричних ланцюгів у радіоелектронній, електронно-обчислювальній і електротехнічній апаратурі є застосування друкованого монтажу, реалізованого у виді однобічних (ОПП), двосторонніх (ДПП) і багатошарових (МПП) друкованих плат, а також гнучких друкованих плат (ГПП) і гнучких друкованих кабелів (ЦПК).

Друковані плати є основою функціональних вузлів і несучих елементів конструкції. При збереженні всіх можливостей провідного монтажу, застосування друкованих плат дозволяє:

- забезпечити значне підвищення щільності з'єднань і можливість мініатюризації апаратури;

- гарантувати стабільну повторюваність параметрів виробів одночасно з можливістю підвищення електричних навантажень у ланцюгах;

- підвищити надійність і якість апаратури;

- поліпшити вібро- і механічну міцність, умови тепловіддачі і стійкість з'єднань до кліматичних факторів;

- здійснити уніфікацію і стандартизацію функціональних вузлів і блоків апаратури;

- зменшити трудомісткість виготовлення апаратури і забезпечити можливість механізації й автоматизації її виробництва.