1.3. Вибір мережевої технології
Мережева технологія — це погоджений набір стандартних протоколів та програмно-апаратних засобів що їх реалізовують, достатній для побудови локальної обчислювальної мережі.
Мережева технологія або архітектура визначає топологію і метод доступу до середовища передачі даних, кабельну систему або середовище передачі даних, формат мережевих кадрів тип кодування сигналів, швидкість передачі в локальній мережі.
У сучасних локальних обчислювальних мережах широкого поширення набули такі технології або мережева архітектура, як: Ethernet, Token-ring, FDDI.
Мережеві технології локальних мереж IEEE802.3/ETHERNET
В даний час ця мережева технологія найбільш популярна в світі. Популярність забезпечується простими, надійними і недорогими технологіями. У класичній локальній мережі Ethernet застосовується стандартний коаксіальний кабель двох видів (товстий і тонкий). Проте найбільшого поширення набула версія Ethernet, яка використовує як середовище передачі виті пари, оскільки монтаж і обслуговування їх набагато простіший.
У локальних мережах Ethernet застосовуються топології типу «шина» і типу «пасивна зірка», а метод доступу CSMA/CD.
Стандарт IEEE802.3 залежно від типу середовища передачі даних має модифікації:
10BASE5 (товстий коаксіальний кабель) — забезпечує швидкість передачі даних 10 Мбіт/с і довжину сегменту до 500м;
10BASE2 (тонкий коаксіальний кабель) — забезпечує швидкість передачі даних 10 Мбіт/с і довжину сегменту до 200м;;
10base-t (неекранована вита пара) — дозволяє створювати мережу топології «зірка». Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 100м. Загальна кількість вузлів не повинна перевищувати 1024;
10base-f (оптоволоконний кабель) — дозволяє створювати мережу топології «зірка». Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 2000м.
У розвиток мережевої технології Ethernet створені високошвидкісні варіанти: IEEE 802.3u/Fast Ethernet і IEEE 802.3z/Gigabit Ethernet. Основна топологія, яка використовується в локальних мережах Fast Ethernet і Gigabit Ethernet — пасивна зірка.
Мережева технологія Fast Ethernet забезпечує швидкість передачі 100 Мбіт/с і має три модифікації:
100BASE-T4 — використовується неекранована вита пара. Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 100м;
100base-tx — використовуються дві виті пари (неекранована і екранована). Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 100м;
100base-fx — використовується оптоволоконний кабель (два волокна в кабелі). Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 2000м;.
Мережева технологія локальних мереж Gigabit Ethernet — забезпечує швидкість передачі 1000 Мбіт/с. Існують такі модифікації стандарту:
1000base-sx — застосовується оптоволоконний кабель з довжиною хвилі світлового сигналу 850 нм.
1000base-lx — використовується оптоволоконний кабель з довжиною хвилі світлового сигналу 1300 нм.
1000base-cx — використовується екранована вита пара.
1000base-t — застосовується неекранована вита пара.
Локальні мережі Fast Ethernet і Gigabit Ethernet сумісні з локальними мережами, виконаними за технологією (стандарту) Ethernet, тому легко і просто сполучати сегменти Ethernet, Fast Ethernet і Gigabit Ethernet в єдину обчислювальну мережу.
Мережеві технології локальних мереж IEEE 802.5/Token-ring передбачає використання середовища передачі даних, яке утворюється об'єднанням всіх вузлів в кільце, що розділяється. Мережа Token-ring має зоряно-кільцеву топологію (основна кільцева і зоряна додаткова топологія). Для доступу до середовища передачі даних використовується маркерний метод (детермінований маркерний метод). Стандарт підтримує виту пару (екрановану і неекрановану) і оптоволоконний кабель. Максимальне число вузлів на кільці — 260, максимальна довжина кільця — 4000 м. Швидкість передачі даних до 16 Мбіт/с.
Мережеві технології локальних мережі FDDI (Fiber Distributed Data Interface) — стандартизована специфікація для мережевої архітектури високошвидкісної передачі даних по оптоволоконних лініях. Швидкість передачі — 100 Мбіт/с. Ця технологія багато в чому базується на архітектурі Token-ring і використовується детермінований маркерний доступ до середовища передачі даних. Максимальна протяжність кільця мережі — 100 км. Максимальна кількість абонентів мережі — 500. Мережа FDDI — це дуже високонадійна мережа, яка створюється на основі двох оптоволоконних кілець, створюючих основну і резервну дороги передачі даних між вузлами.
- 1Й поверх 174.4.15.0
- 2Й поверх 200.15.5.0
- 3Й поверх 168.4.5.0
- 2.1 Аналіз вихідних даних проекту 15
- 2.2 Структуризація кабельної системи комп’ютерної мережі відповідно до обраної топології 15
- 2.3 Проектування кабельної системи на підприємстві 16
- Розділ 1 вибір і обгрунтування варіанту топології комп’ютерної мережі
- 1.1 Локальні мережі
- 1.2. Вибір топології мережі
- 1.3. Вибір мережевої технології
- Висновок
- Розділ 2. Проектування та розрахунок кабельної мережі
- 2.1 Аналіз вихідних даних проекту
- 2.2 Структуризація кабельної системи комп’ютерної мережі відповідно до обраної топології
- 2.3 Проектування кабельної системи на підприємстві
- Висновок
- Розділ 3. Вибір мережевого обладнання
- Розділ 4. Логічна структура мережі
- Висновок
- Розділ 5. Моделювання комп’ютерної мережі
- Висновок
- Висновки
- Література:
- Додатки