3.4. Демультиплексори.
Демультиплексор (Demultiplexor:DMX) призначений для виконання оберненої функції мультиплексора, а саме – передачу (комутацію) сигналу з єдиного інформаційного входу на один звиходів залежно від коду наn-адресних входах. Демультиплексор можна реалізувати на дишифраторі зn-входами, у якого вхід дозволувикористовується як інформаційний. Отже, мультиплексор – це своєрідний розподілювач-комутатор цифрових сигналів, який керований двійковим входом.
Можливий варіант побудови демультиплексора 1-8 зображено на рис.3.4. Паралельний код, що керує роботою демультиплексора, подають на входи дешифратора, які стають адресними, а входи останнього під’єднують до входів кон’юкторів.
У загальному випадку демультиплексор реалізує логічну функцію виду
. (3.8)
З’єднані між собою, другі входи кон’юкторів утворюють інформаційний вхід демультиплексора. Отже, на вихіддемультиплексор пропустить вхідний сигнал тільки через той кон’юктор, на другому вході якого буде лог. 1, що з’явиться з відповідного виходу дешифратора. Демультиплексор-розподілювач можна виконати синхронним, якщо на треті входи кон’юкторів подавати синхроімпульси від зовнішнього генератора, або якщо для цього використати вхід дозволудешифратора, як це показано на рис.3.4.
Деякі мікросхеми ТТЛ, зокрема КІ55ИДЗ, КІ55ИД4, КІ55ИД6, КІ55ИД7, КІ55ИД10, залежно від способу ввімкнення працюють як демудьтиплексори. Функціональну дуальність мультиплексора і демультиплексора зручно використати для передачі інформаційних двійкових сигналів (даних) на відстань, наприклад, по телифонних лініях зв’язку та кабелях. В такій системі зв’язку функцію передавача-перетворювача паралельного коду в послідовний виконує мультиплексор, а функцію приймача-перетворювача послідовного коду у паралельний – демультиплексор. При наявності лінії керування обох перетворювачів забезпечується синхронна робота системи. Перевага такої системи
Рис. 3.4. Схема демультиплексора.
передачі даних на відстань, незважаючи на її низьку швидкодію, полягає в економії затрат, які неминучі при паралельній передачі інформації.
- Список прийнятих скорочень
- 1. Математичні основи цифрової техніки
- 1.1. Відображення інформації у цифровій техніці
- 1.2. Системи числення та кодування
- 1.3. Перетворення числової інформації
- 1.4. Двійкова арифметика
- 1.5. Основні поняття та закони бульової алгебри
- 1.6. Визначення та позначення логічних функцій.
- 1.7. Форми зображення логічних функцій.
- 2. Імпульсні схеми на логічних елементах.
- 2.1. Загальні відомості.
- 2.2. Формувачі імпульсів.
- 2.3. Генератори імпульсів.
- 3. Комбінаційні пристрої цифрової техніки.
- 3.1. Шифратори.
- 3.2. Дешифратори.
- 3.3. Мультиплексори.
- 3.4. Демультиплексори.
- 4. Арифметичні пристрої.
- 4.1. Комбінаційні суматори.
- 4.2. Накопичувальні суматори.
- 5. Послідовні пристрої цифрової техніки.
- 5.1. Тригер – двостановий запам’ятовувач інформації.
- 5.2. Класифікація тригерів.
- 5.3. Різновиди тригерів.
- 5.4. Регістри.
- 6. Лічильники.
- 6.1. Загальні відомості.
- 6.2. Класифікація лічильників.
- 6.3. Лічильники з послідовним переносом.
- 6.4. Лічильники з паралельним переносом.
- 6.5. Реверсивні лічильники.
- 6.6. Лічильники з довільним модулем лічби.
- 6.7. Кільцеві лічильники. Лічильник Джонсона.
- 7. Цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі
- 7.1. Загальні відомості.
- 7.5. Перемножувальний цап.
- 7.7. Ацп послідовного наближення.
- 7.8. Ацп паралельного кодування.
- 7.9. Ацп подвійного інтегрування.
- 8.1. Загальні відомості.
- 8.2. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- 8.3. Постійні запам’ятовувальні пристрої.
- 8.4. Програмовані логічні матриці.
- Література.
- Додатки.