6.6. Лічильники з довільним модулем лічби.
У розглянутих двійкових лічильників модуль лічби . Залежно від числа розрядів (тригерів) такі лічильники здатні підраховувати і реєструвати на своєму регістрі лише імпульсів. На практиці дуже часто потрібно мати лічильники з довільним модулем лічби що має некратний цілий степінь 2. Найдоцільнішим для практики є десятковий лічильник, що має .
Розрядність лічильника за модулем визначається з умови , причому визначається мінімальним цілим числом згідно з (6.1). Якщо , для реалізації (десяткового) лічильника потрібно не менше як тригери, бо . Отже, лічильник за модулем 10 має бути чотирирозрядним і при появі на його регістрі коду він повинен скидуватися в нуль. Такий лічильник, очевидно, буде мати невикористані надлишкові стани − їх є , які необхідно вилучити. Щоб позбутися цих непотрібних станів, застосовують зворотні зв’зки з виходу лічильника на входи тригерів тих розрядів, які у двійковому поданні числа мають одиницю. Для десяткового лічильника і, отже, сигнал зворотного зв’зку слід подавати на відповідні входи тригерів другого і третього розрядів. У синхронних лічильників такий принцип побудови внутрішніх зв’язків називається блокуванням переносу. Аналогічно реалізується побудова віднімальних лічильників.
На рис.6.4 зображене функціональна схема асинхронного двійково-десяткового лічильника, що побудований на синхронних RS-тригерах. Таблиця станів тригерів (табл.13) пояснює роботу лічильника при дії послідовності вхідних сигналів (імпульсів) .
Початковий стан лічильника визначається кодом 0110, від якого починається лічба до коду 1111. Після чергового десяткового імпульсу на виході лічильника виникає імпульс переносу, який по колах зворотного зв’язку установлює на розрядах регістра лічильника початковий стан 0110.
Рис. 6.4. Лічильник з довільним модулем лічби.
Таблиця 13.
-
Номер стану
Q0
Q1
Q2
Q3
0
0
1
1
0
1
0
1
1
1
2
1
0
0
0
3
1
0
0
1
4
1
0
1
0
5
1
0
1
1
6
1
1
0
0
7
1
1
0
1
8
1
1
1
0
9
1
1
1
1
Таким чином, за допомогою чотирирозрядного двійкового лічильника можна дуже просто зробити двїйково-десятковий лічильник, виконавши відповідну комутацію виводів даної мікросхеми. Для побудови лічильника за модулем 10 доцільно використовувати, наприклад, мікросхеми ТТЛ К155ИЕ2, К155ИЕ5, К155ИЕ6, вводячи кола зворотних зв’язків з виходів на відповідні їх входи.
До лічильників за модулем належать також лічильники з перериванням циклу. Принцип побудови схем таких лічильників полягає у тому, що скид у нуль здійснюється після досягнення, числа , яке визначається заданим циклом, тобто при . Лічильник мав схему розпізнавання цього числа, тобто схему збігу, а для скиду в нуль при досягненні використовується шина скиду . Лічильники з перериванням циклу можуть бути реалізовані за допомогою довільних вже розглянутих принципів побудови.
Підвищений інтерес до лічильників за модулем пояснюється можливістю застосування їх як подільників частоти із заданим коефіцієнтом ділення. Такі лічильники-подільники частоти складають основу, наприклад, цифрових годинників, основним вузлом яких є подільник частоти на 60. Для реалізації цього подільника частоти потрібно послідовно з’єднати лічильник-подільник на 10, тобто декадний лічильник (наприклад, КІ55ИЕ1), та лічильник за модулем 6 (лічильник-подільних на 6), наприклад К155ИЕ4. Такі мікросхеми, як К176ИЕ3 1 К176ИЕ4, є лічильниками за модулем 6 і 10 з дешифратором, який придатний для роботи на семисегментний індикатор. Прикладами лічильників-подільників з фіксованим коефіцієнтом ділення частоти кварцових генераторів є п’ятнадцятирозрядний двійковий подільник К176ИЕ5 і розроблені спеціально для цифрових годинників мікросхеми К176ИЕ12, К176ИЕ7 та ін. У складі серії К145 є спеціалізовані лічильники-подільники для використання в електромузикальних інструментах, зокрема генератор тонів.
Спільною властивістю розглянутих лічильників-подільників є фіксований коефіцієнт ділення. Особливий інтерес для практики у функціональному відношенні викликають програмовані (керовані) лічильники-подільники частоти, модуль лічби яких може змінюватися під дією зовнішніх кодових сигналів. До таких подільників частоти належить мікросхема К155ИЕ8, що являє собою шестирозрядний двійковий лічильник з постійним або із змінним коефіцієнтом ділення максимальне значення якого дорівнює 64. Особливістю функціонування цієї мікросхеми є те, що вона забезпечує будь-який коефіцієнт ділення з одиничним кроком у межах від 64:1 до 64:63. Залежно від кодової комбінації на паралельному шестирозрядному вході лічильника () кількість імпульсів на виході схеми за один цикл, що містить вхідних імпульси на лічильному вході, буде визначатися за формулою
. (6.4)
Якщо коефіцієнт ділення лічильника-подільника
, (6.5)
то частота його вихідних імпульсів буде
. (6.6)
У мікросхемі К155ИЕ8 передбачена можливість послідовного нарощування (каскадування) аналогічних схем, що дає можливість значно збільшити коефіцієнт ділення всього пристрою, функцію ділення частоти лічильника за модулем успішно використовують також і в інших цифрових, зокрема вимірювальних, пристроях: осцилографах, частотомірах, таймерах, генераторах телевізійних випробувальних сигналів тощо.
- Список прийнятих скорочень
- 1. Математичні основи цифрової техніки
- 1.1. Відображення інформації у цифровій техніці
- 1.2. Системи числення та кодування
- 1.3. Перетворення числової інформації
- 1.4. Двійкова арифметика
- 1.5. Основні поняття та закони бульової алгебри
- 1.6. Визначення та позначення логічних функцій.
- 1.7. Форми зображення логічних функцій.
- 2. Імпульсні схеми на логічних елементах.
- 2.1. Загальні відомості.
- 2.2. Формувачі імпульсів.
- 2.3. Генератори імпульсів.
- 3. Комбінаційні пристрої цифрової техніки.
- 3.1. Шифратори.
- 3.2. Дешифратори.
- 3.3. Мультиплексори.
- 3.4. Демультиплексори.
- 4. Арифметичні пристрої.
- 4.1. Комбінаційні суматори.
- 4.2. Накопичувальні суматори.
- 5. Послідовні пристрої цифрової техніки.
- 5.1. Тригер – двостановий запам’ятовувач інформації.
- 5.2. Класифікація тригерів.
- 5.3. Різновиди тригерів.
- 5.4. Регістри.
- 6. Лічильники.
- 6.1. Загальні відомості.
- 6.2. Класифікація лічильників.
- 6.3. Лічильники з послідовним переносом.
- 6.4. Лічильники з паралельним переносом.
- 6.5. Реверсивні лічильники.
- 6.6. Лічильники з довільним модулем лічби.
- 6.7. Кільцеві лічильники. Лічильник Джонсона.
- 7. Цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі
- 7.1. Загальні відомості.
- 7.5. Перемножувальний цап.
- 7.7. Ацп послідовного наближення.
- 7.8. Ацп паралельного кодування.
- 7.9. Ацп подвійного інтегрування.
- 8.1. Загальні відомості.
- 8.2. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- 8.3. Постійні запам’ятовувальні пристрої.
- 8.4. Програмовані логічні матриці.
- Література.
- Додатки.