3.10 Розробка загального алгоритму

Після закінчення розробки апаратної частини приступають до розробки програмного забезпечення, що буде зберігатися у пам’яті програм мікроконтролера та забезпечувати функціонування розробленого пристрою. Розробка програми для мікроконтролера починається з розробки алгоритму його роботи. Алгоритм роботи програми для мікроконтролера розробляється на основі загальних принципів функціонування пристрою, які були визначені у першому розділі курсового проекту. Графічним представленням алгоритму є його блок-схема.

Розроблена блок-схема алгоритму розміщується у Додатку Е, а у пояснювальній записці робиться посилання на неї. Зазвичай для креслення блок-схеми використовують аркуші А4 формату. Перший аркуш з блок-схемою виконується з основним надписом за формою 55 х 185 мм. В центальне поле надпису вписується назва курсового проекту у називному відмінку та назва креслення – Схема програми. У верхнє поле вписується умовне позначення креслення, яке відрізняється від умовних позначень інших документів курсового проекту останніми двома символами – СП (схема програми). Решта аркушів з блок-схемою виконуються з основним надписом за скороченою форою 15 х 185 мм (такою самою як на аркушах пояснювальної записки). Умовне позначення у центральному полі основного надпису на цих аркушах повинно збігатися з умовним позначенням на першому аркуші блок-схеми, тобто також закінчуватися символами СП. Нумерація цих аркушів ведеться, починаючи від першого аркуша з блок схемою.

У пояснювальній записці наводиться опис розробленої блок-схеми. Фактично він буде повторювати опис роботи пристрою, який здійснювався у першому розділі, тільки на більш детальному рівні. Проте повної аналогій не може бути, оскільки у даному розділі робота пристрою розглядається, так би мовити, “із середини”. Блок-схема повинна відображати роботу програми, а не роботу пристрою. Хоча вони і неминуче пов’язані між собою, програма є первинною. Саме за рахунок послідовності дій у програмі, пристрій працює певним чином. Отже, розроблюваний алгоритм повинен відноситися до ресурсів мікроконтролера, а не до елементів пристрою. Наприклад, стан кнопки визначається значенням логічного рівня сигналу на лінії введення мікроконтролера, до якого підключена кнопка, а керування реле або світлодіодом, здійснюється за рахунок зміни логічного рівня сигналу на лінії виведення, до якої підключено коло керування реле або світлодіода. Крім того, блок-схема неминуче буде містити блоки, що відносяться до дій, які “не видно із зовні”. Так, наприклад, робота програми обов’язково починається з ініціалізації ресурсів мікроконтролера, яка включає у себе такі операції як настроювання напрямів передачі сигналів по лініях введення/виведення, настроювання роботи таймерів/лічильників і т.і., в залежності від кожного конкретного випадку. Інший приклад – відлік часового інтервалу починається з ініціалізації якоїсь змінної або таймера/лічильника.

При розробці блок-схеми також треба звернути увагу на можливість реалізації деяких операції у вигляді окремих підпрограм, що повинно знайти своє відображення в описі блок-схеми. Якщо до складу пристрою входить якийсь елемент, що вимагає певної програмної настройки, або обмін даними з яким здійснюється за певним алгоритмом (протоколом), даний розділ можна почати з розгляду алгоритму або послідовності дій для настройки такого елемента або обміну даними з ним.