1.1 Аналіз технічного завдання
У розділі «Аналіз технічного завдання» слід проаналізувати складене технічне завдання. В даному розділі, в тому ж самому порядку що й у технічному завданні, викладається детальніше пояснення (додаткова інформація) представленого матеріалу технічного завдання. У даному розділі зробити огляд вже існуючих вирішень і порівняти власний підхід до розв'язання даної задачі з уже існуючими.
1.2 Аналіз наявної системи
1.2.1 Аналіз компонент системи
Провести декомпозицію системи і окремих модулів і визначити їх функціональне призначення, виконувані функції. Визначити конкретні версії програмних (апаратних) компонент системи.
1.2.2 Аналіз інформаційних потоків об'єкту дослідження
Проаналізувати взаємозв'язки між компонентами системи, які доцільно відобразити у структурній або функційній схемі.
1.2.3 Дослідження рольової моделі системи
Здійснюється аналіз рольової модель з точки зору користувачів системи, а також створюється діаграма яка описувати діяльність користувачів системи. Дану діаграму доцільно винести в графічну частину до дипломної роботи.
1.2.4 Аналіз загальних принципів роботи системи
Аналіз мережевої технології обміну інформацією, прийняті рішення щодо взаємодії клієнтів з сервером, аналіз технології для цієї взаємодії.
1.2.5 Аналіз нормативно-правової бази
У даному розділі слід проаналізувати нормативно-правову та законодавчу бази проведення дослідження (аудиту). Проаналізувати стандарти, які регламентують аудит (дослідження).
1.3 Огляд засобів та методів дослідження
Подається короткий огляд технологій та підходів, які дали б змогу отримати позитивний результат при їх реалізації. В даному підрозділі актуально визначити основні технології та підходи, провести їх порівняння, дати оцінку. Провівши аналіз – визначити конкретний варіант вирішення поставленої задачі.
1.3.1 Огляд можливих способів розв'язання поставленої задачі, вибір та їх обґрунтування для поставлених задач
Навести огляд можливих способів для розв'язання поставленої задачі, які в повному обсязі дали б змогу реалізувати поставлену задачу, зробити порівняння між ними та обґрунтувати зроблений вибір для реалізації поставленої задачі.
1.3.2 Огляд можливих алгоритмів розв'язання поставленої задачі
Проаналізувати можливі алгоритми та, у деяких випадках, математичні моделі проведення досліджень (аудиту) системи.
1.3.3 Огляд, вибір і обґрунтування можливих засобів дослідження
Зробити огляд засобів здійснення аналізу існуючої системи. Наприклад, при здійсненні аудиту безпеки — це мережеві сканери (nmap), аналізатори пакетів (сніфери), комплексні системи віддаленого сканування (Nessus, XSpider) для розв'язання поставленої задачі. Зробити свій вибір на одному із них ураховуючи умови розповсюдження, можливості в рамках розв'язання поставленої задачі.
1.4 Збір інформації про існуючу системи
1.4.1 Збір інформації про систему без технічних засобів
У даному підрозділі доцільно описати процес збору інформації. На основі загальнодоступних джерел (офіційна документація, офіційний Інтернет-ресурс) сформувати інформаційну базу про об'єкт дослідження.
1.4.2 Збір інформації про систему технічними засобами
За допомогою технічних апаратних або програмних засобів розширити інформаційну базу про об'єкт дослідження. У даному підрозділі доцільно описати процес збору інформації, а також навести відповідні кількісні і якісні параметри досліджуваної системи.
Здійснити аналіз системи загалом і її компонент зокрема, протоколів взаємозв'язку, програмних та апаратних засобів.
1.4.3 Структурування та систематизація отриманої інформації
Отриману інформацію структурувати згідно з певними категоріями. Виділити ключові для системи параметри і другорядні. Наприклад, при аудиті інформаційної безпеки до ключових можна віднести потенційно можливі і практично реалізовні загрози, а до другорядних — теоретично можливі. Результати даного підрозділу можна подати у таблицях.
1.5 Аналіз отриманої інформації
У даному підрозділі на основі алгоритмів, які були обґрунтовані у підрозділі 1.3.2 провести оцінювання отриманої інформації. Зокрема, це може бути статистичний аналіз отриманої інформації. Результатами даного підрозділу є обрахунки, які можуть бути подані в таблицях, або графіках.
1.6 Формування рекомендацій та їх урахування в існуючій системі
На основі аналізу інформації про систему та її співставлення з певними еталонними (рекомендованими) даними, які можуть бути взяті з стандартів, специфікацій або рекомендовані експертами сформувати заходи щодо покращення досліджуваної системи. Відповідні заходи подати, яке рекомендації власникам системи, або ж здійснити їх власноручно, якщо це передбачає технічне завдання.
Якщо модифікація системи була проведена згідно з запропонованими заходами показати від ефект від їх впровадження.
1.7 Висновки до розділу
У висновках до розділу слід навести результати дослідження системи, прийняті рішення.
У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.
Допоміжними матеріалами вважаються:
- проміжні математичні виклади і розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- опис апаратури і приладів, що використані під час проведення експериментів, вимірювань та випробувань;
- тексти програм, результати розрахунків на ЕОМ;
- графічний матеріал допоміжного характеру;
- інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломної роботи;
- описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломний проект.
Графічний матеріал узгоджується з керівником дипломної роботи та може складатися з:
- структурної схеми
- UML-діаграми
- алгоритму роботи
- блок-схеми
- плану приміщень
- Методичні вказівки
- 1 Організація дипломного проектування для бакалаврів напряму «комп’ютерна інженерія»
- 1.1 Мета і завдання дипломної роботи
- 1.2 Тематика дипломних робіт напряму «Комп’ютерна інженерія»
- 1.4 Завдання на дипломну роботу
- 1.5 Графік виконання дипломної роботи бакалаврами напряму «Комп’ютерна інженерія»
- 2 Структура дипломнОї роботи бакалаврів напряму «комп’ютерна інженерія»
- 3 Правила оформлення дипломної роботи
- 7 Напрямки дипломних робіт
- 5.1 Проектування комп’ютерних мережевих інфраструктур (комп'ютерних мереж) установ
- 1.1. Аналіз технічного завдання
- 1.2. Технічне обгрунтування
- 1.3. Проектування кабельної системи мережевої інфраструктури
- 1.3.1. Вибір та обґрунтування компонент кабельної системи (пасивного мережевого обладнання)
- 1.3.2. Особливості встановлення компонент пасивного обладнання км
- 1.4. Проектування інфраструктури активного мережевого обладнання і серверів
- 1.4.1. Вибір та обґрунтування активного мережевого обладнання
- 1.4.2. Особливості налаштування активного мережевого обладнання
- 1.4.8. Особливості супроводу і обслуговування розробленої мережевої інфраструктури
- 1.5. Аспекти захисту інформації у розробленій мережевій інфраструктурі
- 1.4.3 Проектування алгоритмів роботи запитів скбд
- 1.5. Тестування програмного продукту
- 1.5.1 Тестування програмного забезпечення та його компонент
- 5.3 Розробка апаратного забезпечення комп'ютерних мережеорієнтованих систем
- 1.1 Аналіз технічного завдання
- 1.2 Розрахунок і конструювання пристрою
- 1.2.3 Розробка і опис роботи принципової схеми
- 1.3 Розробка програмного забезпечення
- 1.4.1 Розробка методики перевірки функціонування електронного пристрою
- 1.4.2 Розробка інструкції з експлуатації електронного пристрою
- 5.4 Дослідження (аналіз, аудит) роботи мережеорієнтованих комп'ютерних систем та їх компонент (протоколів, апаратних засобів), з метою оптимізації та покращення їх роботи.
- 1.1 Аналіз технічного завдання
- Додатки
- 1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- 3.1.2 Вимоги до способів і засобів зв'язку для інформаційного обміну між компонентами системи
- 3.1.3 Вимоги до характеристик взаємозв'язків створюваної системи з суміжними системами
- 3.1.4 Вимоги до режимів функціонування системи
- 3.1.5 Вимоги по діагностуванню системи
- 3.1.6 Перспективи розвитку, модернізації системи
- 3.1.7 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи
- 3.1.8 Показники призначення
- 3.1.9 Вимоги до надійності
- 3.1.10 Вимоги до безпеки
- 3.1.11 Вимоги до ергономіки і технічної естетики
- 3.1.12 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
- 3.1.13 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
- 6. Порядок контролю і приймання
- 7. Вимоги до документації
- 8. Додаткові умови
- 1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- 3.1.7 Вимоги до надійності
- 4. Техніко-економічні показники
- 5. Стадії і етапи проектування
- 6. Порядок контролю і прийому
- 7. Вимоги до документації
- 8. Додаткові умови
- 1.8 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- 2. Призначення та мета системи
- 2.1 Призначення системи
- 2.2 Мета проектування системи
- 2.3 Характеристика об’єкту проектування
- 3. Вимоги до системи
- 3.1 Вимоги до системи в цілому
- 3.1.11 Вимоги до ергономіки і технічної естетики
- 3.1.12 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи
- 6. Порядок контролю і приймання
- 7. Вимоги до документації
- 8. Додаткові умови
- 1.7 Перелік нормативно-технічних документів, методичних матеріалів
- 3 Вимоги до системи
- 3.1 Вимоги до системи в цілому
- 3.1.1 Вимоги до структури та функціонування системи
- 3.1.2 Вимоги до способів та засобів зв’язку між компонентами системи
- 3.1.3 Вимоги до режимів функціонування системи
- 3.1.4 Вимоги по діагностуванню системи
- 3.1.5 Перспективи розвитку, модернізації системи
- 3.1.6 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу системи
- 3.1.7 Вимоги до надійності
- 3.1.8 Вимоги до безпеки
- 3.1.9 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування і зберігання компонентів системи
- 3.1.10 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
- 3.1.11 Вимоги по збереженню інформації при аваріях
- 3.2 Вимоги до функцій (завдань), що виконуються системою
- 3.3 Вимоги до програмного забезпечення системи
- 3.4 Вимоги до технічного забезпечення
- 4 Техніко-економічні показники
- 5 Стадії і етапи проектування
- 6 Порядок контролю і прийому
- 7 Вимоги до документації
- 8 Додаткові умови