2.4 Послідовність дій по реалізації
Потрібно налаштувати МРВ для обміну по M-Link. Для обміну даними по протоколу M-Link необхідно побудувати відповідні параметри запуску вузла.
Параметри обміну по протоколу M-Link налаштовуються в бланках основні та параметри послідовних портів діалогу, параметри вузла. Для входу в цей діалог необхідно натискати ПК на зображенні вузла, що налаштовується, в редакторі бази каналів. Статус вузла при обміні по протоколу M-Link задається в бланку основні діалогу, параметри вузла. Щоб вузол підтримував статус Master, необхідно встановити прапор M-Link в розділі Host Mode даного бланка, а для підтримки режиму Slave - той же прапор в розділі Slave Mode.
Окрім статусу, при обміні по M-Link необхідно побудувати фізичні параметри порту, через який передаватимуться дані. Для обміну даними з контролерами по послідовних інтерфейсах треба побудувати порти, що використовуються. Це реалізується в бланці параметри послідовних портів діалогу, параметри вузла редактора бази каналів. Для входу в нього треба виділити вузол, що налаштовується, і натисати ПК.
Цей бланк містить список послідовних портів (COM1 - порт 0, COM32 - порт 31) і сім полів налаштування параметрів вибраного в списку порту. Такими параметрами є:
- призначення порту;
- базова адреса порту;
- швидкість обміну;
- параметри звязку;
- тайм-аут на очікування відповіді;
- номер переривання, що використовується;
- режим управління передавачем.
Значення параметра "Призначення порту" формується з списку, чотирьох наступних пунктів, що містять:
- звязок з контролерами;
- Slave M-Link;
- Modem;
- GSM-SMS.
За замовчуванням встановлюється значення звязок з контролерами. Це означає, що порт використовується для обміну з контролерами через зовнішній драйвер, або по вбудованих протоколах з статусом Master. Для обміну по протоколу M-Link із статусом Slave, в даному полі слід встановити призначення Slave M-Link. Режим звязку Modem потрібно встановити для порту при його використанні для обміну по комутованих лініях, а GSM-SMS - при обміну по GSM мережі.
Два поля бланка параметри портів такі, як "Базова адреса порту" та "Номер переривання", що використовується, призначена для завдання базової адреси та номера переривання порту. Вони мають сенс при налаштуванні вузла, що запускається під управлінням Мікро МРВ. В решті випадків ці параметри портів налаштовуються засобами Windows з панелі управління (див. довідкову систему Trace Mode). У будь-якому випадку їх не можна залишати нульовими, бажано задати їх реальні значення. Наприклад базова адреса порту - 3f8, номер переривання, що використовується.
В полі "Параметри звязку" задаються такі параметри обміну, як: кількість інформаційних біт в посиланні; кількість стопових біт; наявність перевірки на парність. Значення всіх цих параметрів задається вибором із списку. Кожний рядок цього списку містить одне з доступних поєднань цих трьох параметрів.
Ці рядки мають наступний формат: к-m-x, де к - кількість інформаційних біт; m - кількість стопових біт; x - наявність перевірки на парність (n - відсутність перевірки, e - перевірка на парність).
Значення поля "Тайм-аут на очікування відповіді" вводиться безпосередньо з клавіатури. Воно задає час очікування відповіді від пристрою, якому був посланий запит по даному порту. Величина часу очікування задається в мілісекундах. Якщо величина тайм-ауту не задана, то вона приймається рівній 100 мс. Якщо протягом часу тайм-ауту відповідь на запит від пристрою, або МРВ не прийшов, то каналу, що запрошує ці дані, зводиться прапор апаратної невірогідності.
Рис. 2.2. Фізичні параметри порту, через який передаватимуться дані
В рамках задач управління обміном по послідовних портах Trace Mode дозволяє здійснювати наступні операції:
- відключення обміну по вказаному порту;
- перемикання обміну на резервний порт;
- відключення групи;
- каналів від обміну.
Для розробки засобів візуалізації стану технологічного процесу і управління ним (створення людино-машинного інтерфейсу для операторських станцій, графічних баз - для вузлів проекту) в SCADA-системі Trace Mode є редактор представлення даних. В нього завантажується структура проекту, створена в редакторі бази каналів. Вибравши необхідний вузол проекту, можна редагувати його графічну базу. Ця база включає всі графічні фрагменти, які виводяться на монітор даної операторської станції. Сукупність всіх екранів для представлення даних і управління, що входить в графічні бази вузлів проекту складають його графічну частину. Екрани в графічних базах вузлів проекту підрозділяються на групи. Кожна група має свою назву. Угрупування екранів зручно використовувати виходячи з їх функціонального призначення. Одночасно на монітор може виводитися тільки один екран, кожний з них - цей графічний простір фіксованого розміру, на якому розміщуються статичний рисунок і форми відображення. Він має своє імя та набір атрибутів. До таких атрибутів відносяться: розмір, колір фону, шпалери, права доступу, специфікація вікна переглядання звіту тривог.
Розробка графічних екранів здійснюється шляхом розміщення на них графічних елементів. Розрізняють статичні та динамічні елементи. Статичні елементи не залежать від значень контрольованих параметрів, а також до них не привязуються ніякі дії по управлінню, що виводиться на екран інформацією. Ці елементи використовуються для розробки статичної частини графічних екранів, наприклад для зображення наповнюваних місткостей, казанів, моторів і т.п. Тому їх називають елементами малювання.
Trace Mode дозволяє здійснювати ряд операцій з графічними обєктами: копіювання, збереження і вставка в інші проекти, або графічні бази того ж проекту, висновок в окремі вікна на інших екранах і т.д.
Для зберігання графічних обєктів використовуються графічні бібліотеки. Кожна бібліотека має імя і список включених в неї обєктів. Щоб надалі використовувати створену бібліотеку, її треба зберегти у файлі. Для отримання доступу до збереженої раніше бібліотеки треба її завантажити в редакторі представлення даних.
Рис. 2.3. Графічний інтерфейс системи відеоспостереження
В Trace Mode підтримуються три типи архівів: локальний СПАД (система промислової архівації даних); звіт тривог; глобальний реєстратор. Різниця між архівами полягає в алгоритмі збереження даних та у форматі файлів.
Локальний архів "Звіт тривог”. Звіт тривог служить для запису в ASCII-файл інформації про зміну значень атрибутів каналів, а також для запису повідомлень, які містять тексти зі словника подій, та інтерактивних повідомлень оператора. Він призначений для фіксації подій. Збереження повідомлень в звіті тривог реалізовано у вигляді окремого потоку з більш низьким пріоритетом, ніж перерахунок бази каналів. МРВ формує чергу повідомлень для запису. Потік архівації бере дані з цієї черги і записує їх на диск. Якщо інтенсивність потоку повідомлень перевищує швидкість їх запису на диск, то черга росте. За замовчуванням граничний розмір черги рівний 64000 повідомлень. Досягши цього розміру нові повідомлення затирають найстаріші. Якщо черга повідомлень порожня, то файл звіту тривог закривається без запису повідомлень. При цьому тільки оновлюється FAT. За наявності повідомлень в черзі файл знову відкривається. Звіт тривог може мати розмір до 4 Гбайт. За замовчуванням його максимальний розмір приймається рівним 140 Мбайт. Досягши цього розміру нові повідомлення починають записуватися з другого рядка. Для управління розміром файлу і довжину черги використовуються системні канали.
Розробка документів по спроектованій системі документування технологічної інформації - це одна з основних функцій систем управління. Документи повинні відповідати вимогам до технологічних звітів і журналів, прийнятих на виробництві. Щоб вирішити задачу документування, необхідно мати інструмент для створення довільних форм документів. Для документування технологічної інформації використовується сервер документування.
Цей модуль по команді від МРВ, власному сценарію, або по команді від оператора інтерпретує створені наперед шаблони, запрошує у МРВ необхідні дані і формує по них документи. Для створення шаблонів документів в інструментальну систему включений редактор шаблонів. Шаблон документа розробляється у вигляді файлу HTML-формату. В нього можуть бути вставлені будь-які елементи, підтримувані в HTML, а також додаткові функції і команди, призначені для запиту даних від вузлів проекту і обробки отриманих значень.
Команди, доступні для використання в шаблонах, дозволяють виводити значення атрибутів каналів в потрібні області генеруючого документу, вставляти в нього растрові зображення, дані з архівів у вигляді графіків, інтегральних і усереднених значень каналів.
Редактор шаблонів. Редактор має головне меню, панель інструментів, рядок стану і робоче поле.
В меню включені команди роботи з файлами шаблонів, друк документа, а також команда виходу з редактора.
При виконанні команди "Пробний звіт" на екрані зявляється вікно, в яке виводиться зображення згенерував по шаблону документа. Цей документ може бути виведений на принтер, як зразок. Дані, які вставлені в нього, генеруються редактором шаблонів, а не запрошуються у МРВ. Редактор має три інструментальні панелі: основну панель, панель форматування та панель обєктів.
Основна інструментальна панель дозволяє виконувати наступні операції:
- створити новий шаблон;
- завантажити шаблон з файлу;
- зберегти шаблон;
- вставити фрагмент в шаблон; видалити виділений фрагмент і помістити його в буфер обміну;
- копіювати виділений фрагмент в буфер обміну;
- вставити вміст буфера обміну в текст шаблона;
- відмінити попередню дію;
- відновити відмінені дії;
- обєднати виділені лінійні елементи;
- обєднати виділені блокові елементи;
- виділити елементи, що знаходяться в ієрархії на ступінь вище;
- перейти в діалог редагування властивостей елемента;
- переглянути пробний звіт;
- отримати інформацію про програму.
За допомогою інструментальної панелі для форматування тексту можна вибрати тип і розмір шрифту, один зі стандартних стилів тексту і т.п.
В інструментальну панель обєктів винесені команди створення елементів, що часто використовуються. Серед них такі:
- вставити довільний вираз;
- вставити поле висновку імені каналу;
- вставити поле висновку значення каналу;
- вставити поле висновку дати або часу;
- вставити поле висновку обробленого значення каналу;
- вставити графік;
- вставити розділову лінію;
- вставити таблицю;
- вставити растрове зображення;
- поставити мітку;
- створити гіперпосилання.
Рядок стану розташовується в нижній частині екрану редактора і використовується для висновку контекстної підказки по функціях інструментальних панелей. В ній також виводиться допоміжна інформація про стан клавіатури.
Для створення нового шаблона треба виконати команду "Створити" з меню "Файл" або натискувати ЛК на відповідну іконку основної інструментальної панелі. При цьому робоче поле редактора очищається і стає доступним для створення нового шаблона.
Створюваному шаблону привласнюється імя "Контроль". При його першому збереженні на екран виводиться діалог вибору файлу. В ньому можна змінити імя шаблона і вказати каталог збереження.
Формовані сервером документування звіти містять дані, що характеризують стан керованого процесу: поточні або архівні значення технологічних параметрів; характеристики стану технологічного устаткування та ін. Ці дані запрошуються у МРВ.
Щоб вставити в документ команди запиту цієї інформації треба повязати шаблон з проектом. Для підключення шаблона до проекту треба виконати команду "Вибрати проект" з меню "Файл". В діалозі, що зявиться, слід вказати файл конфігурації необхідного проекту [5].
- ВСТУП
- 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ ТА ОБЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ
- 1.1 Аналогові системи відеоспостереження
- 1.2 Цифрові системи відеоспостереження
- 1.3 Відеокамери
- 2. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ АСУ
- 2.1 Обгрунтування вибору Trace Mode
- 2.2 Розробка загальної структури керування
- 2.3 Основні загальні визначення
- 2.4 Послідовність дій по реалізації
- 3. ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АСУ
- ВИСНОВОК
- 5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- Комплексна автоматизована система управління підприємством
- Тема 18. Автоматизована інформаційна обчислювальна система
- Автоматизована система управління
- Автоматизована інформаційна система
- 3. Автоматизована система управління правоохоронних органів
- 1.1.1 Поняття автоматизованих систем управління
- Автоматизована система управління підприємством асуп
- Автоматизована оброблення інформації в страхуванні.