6.1.3 Правила оформлення додатків

Матеріал, що може бути поданий у додатках, наведено у п. 6.3.18. Як додатки можуть застосовуватися матеріали, які мають свою нумерацію, наприклад, специфікація, перелік елементів та ін. У пояснювальній записці нумерація повинна бути крізна. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Рекомендується перед кожним додатком подавати окремий аркуш за формою 2а ГОСТ 2.104, на якому посередині пишеться слово “Додаток” і наводиться номер додатка, який позначається великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Нижче посередині пишеться назва додатка. У штампі на цьому аркуші проставляється його номер за крізною нумерацією й позначення документа (пояснювальної записки з шифром ПЗ). Додатки можуть мати своє позначення й шифр (специфікація – СП, перелік елементів – ПЕ та ін.). Далі наводиться сам додаток зі своєю нумерацією, якщо вона передбачена. Кожен наступний додаток повинен включати крізну нумерацію з урахуванням попереднього.

Ілюстрації, таблиці й формули, розміщені в додатках, нумеруються в межах кожного додатка, наприклад, рис. Д.1.2 (другий рисунок першого розділу додатка Д), (А2.1) - перша формула другого розділу додатка А. Посилання на ілюстрації й формули додатків здійснюється таким же чином.

Обов’язковими додатками дипломного проекту і дипломної роботи бакалавра є специфікація і перелік елементів.

Перший аркуш специфікацій і переліку елементів оформлюється з основним написом (штампом) за формою 2 ГОСТ 2.104 (додаток Д.1). У цьому штампі проставляється номер аркуша (аркуш 1), кількість аркушів, що входять у цей документ (аркушів …), назва системи, пристрою або блока, на який наводиться специфікація чи перелік елементів і через крапку назва документа (специфікація, перелік елементів). Переноси у назвах не допускаються. До позначення документа (група, номер за списком) через крапку додається шифр документа (специфікація – СП, перелік елементів – ПЕ). Інші аркуші виконуються зі штампом за формою 2а ГОСТ 2.104 (додаток Д.2), у яких проставляється позначення документа з шифром й номер аркуша.

6.1.3.1 Специфікація виконується за ГОСТ 2.106-96 і включає такі розділи: документація, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали. У розділ “Документація” входить уся документація з позначеннями, яка розроблена в дипломному проекті або в дипломній роботі бакалавра (схема електрична структурна (шифр Е1), схема електрична функціональна (шифр Е2), схема електрична принципова (шифр Е3), складальне креслення (шифр СБ), габаритне креслення (шифр ГЧ), креслення загального виду (шифр ВО), технічний опис (шифр ТО), керівництво з експлуатації (шифр РЭ), технічні умови (шифр ТУ) та ін.). У розділ “Деталі” включається креслення друкованої плати й окремих деталей, що розроблені в дипломному проекті. У розділ “Стандартні вироби” включаються вироби системи чи пристрою, які випускаються за стандартами (ГОСТ, ОСТ, ДСТУ). Як правило, це резистори, гайки, гвинти, болти, шайби та ін. У розділ “Інші вироби” включаються інші елементи, які випускаються за технічними умовами (конденсатори, мікросхеми, транзистори та ін.). У розділ „Матеріали” включаються матеріали, що застосовані в розробці.

6.1.3.2 Перелік елементів виконується за ГОСТ 2.701 у вигляді таблиці. Приклад заповнення переліку елементів наведено в табл. 6.1. Елементи в переліку наводяться за призначенням (резистори – R, ємність –C, діоди –VD, транзистори –VT, мікросхеми –Dта ін.) і надаються за латинським алфавітом згідно з ГОСТ 2.710.

Таблиця 6.1 – Перелік елементів