Глава 4. Як організувати виробництво найефективніше

Висока вартість транспортування

Лише нещодавно люди почали усвідомлювати, яку велику частку кінцевої вартості становить вартість транспортування, куди входить транспортування деталі від одного верстата до іншого, з одного цеху до сусіднього, до пункту контролю якості, на склад готової продукції тощо. Вартість цих переміщень сягає від 20 до 80% вартості праці, витраченої на виробництво самого продукту.

Розклад роботи деяких величезних автозаводів спланований таким чином, аби синхронізувати всі численні складальні лінії і автоматичні вер­стати для забезпечення безперервного руху матеріалів. Таким чином до­сягаються два важливі результати: по-перше, зменшуються витрати капі­талу, вкладеногоунезавершену роботу, апо-друге, з'являється можливість уникнути використання дуже дорогих приміщень під зберігання вели­чезної кількості деталей на різних стадіях виробничого процесу.

Вартість простоїв

Незліченні мільйони доларів щодня втрачаються через те, що дороге обладнання простоює без роботи. Коли машини стоять, не виробляючи продукції, всі витрати на амортизацію обладнання лягають на вартість продукції, виробленої перед простоєм. Прибуток, втрачений через неви-роблені товари, потрапляє до розряду збитків. Вартість утримання групи обслуговування цих машин також слід приєднати до витрат, пов'язаних з простоєм.

Машина вартістю у декілька десятків тисяч доларів вимушена про­стоювати, коли робітник заздалегідь не попереджає про свою відсутність. Раптова відсутність на роботі є справжнім прокляттям для багатьох ком­паній: вона спричиняє не лише безладдя, а й великі витрати на утримання резерву робітників на випадок заміни відсутніх.

Нераціональне використання талантів

Не менш важливою групою фінансових втрат у кожній фірмі є нераціо­нальне використання талантів. Тисячі керівників мають професіоналізм, ентузіазм, розум та завзяття, і не використовувати їх у повній мірі це все одно, що кидати гроші на вітер.

Однією з найбільших і важко враховуваних причин втрат у багатьох компаніях є «стриманість», а точніше, побоювання працівників виявляти ініціативу, яке може спричинити до замовчування конструктивної ідеї, здатної відкрити нові перспективи для компанії.

412