Методика програмування мікропроцесорних систем.
Мікропроцесорні системи відносяться до класу цифрових систем, тому методологія їх проектування відповідає методології проектування цифрових систем при спільній розробці апаратних і програмних засобів. Етапи проектування мікропроцесорних систем показані на мал. 1.13. На першому етапі проектування — системному — розв’язуються загальносистемні задачі розробки цифрових систем. Відповідно до функціонального призначення проектованої системи визначають її склад і структуру зв'язків із зовнішнім середовищем. Відповідно до технічного завдання розраховують характеристики представлення, зберігання і передачі оброблюваної інформації, тобто способи кодування і розрядність вхідних і вихідних даних, швидкісні характеристики обміну даними, протоколи обміну, тимчасові характеристики інформаційних і керуючих сигналів, характеристики захисту від помилок. Потім для кожної функції обробки і керування розробляють математичні методи перетворення інформації і визначають кількісні характеристики обробки даних. Формулюють вимоги до елементної бази, до її розрядності, швидкодії, об’ємів зберігаємої інформації, енергетичних і масогабаритних параметрів. Вибирають стандартні зовнішні пристрої і формулюють вимоги до нестандартних зовнішніх пристроїв. Конкретний перелік розв'язуваних задач залежить від області застосування проектованої системи, а їх результати багато в чому визначаються досвідом і інтуїцією розроблювача-фахівця в області використання системи.Другий етап проектування — вибір елементної бази і розробкаархітектури мікропроцесорної системи. При цьому враховують вимоги, сформульовані на системному етапі — розрядність, швидкодія, об’єм пам'яті, клас розв'язуваних задач, потужність, що споживається та ін. Однак не меншважливе значення мають досвід розроблювачів, наявність засобів розробкимікропроцесорних системТретій етап проектування — розробка і відладка апаратних засобів іпрограмного забезпечення проектованої мікропроцесорної системи. Принеобхідності розробляють нестандартні засоби відладки, зовнішні пристрої ідіагностичні програми відладки. Усі зазначені види робіт можна виконуватипаралельно. Апаратні засоби мікропроцесорної системи проектують наоснові архітектури, розробленої на попередньому етапі, відповідно дотехнічного завдання. Четвертий етап проектування МПС — комплексна відладка завершуєпроцес розробки мікропроцесорної системи. На цьому етапі перевіряютьфункціонування розробленої системи в реальному часі і в умовах, близькихдо реального. Для цієї мети використовують випробувальну і вимірювальнуапаратуру, зокрема, спеціалізовані тестери, інженерні пульти керування й ін. Найбільш довершеними і перспективними є програмувальні відладочнісистеми з можливостями імітації вхідних сигналів, суміщення з розробленоюсистемою, інтерпретації результатів. Такі системи можна реалізувати у видіспеціалізованих мікро-ЕОМ чи відладки у складі АРМ.
Асемблер (assembler) — система програмування, яка включає мову асемблера та транслятор з цієї мови. Асемблер є мовою програмування низького рівня. Чим нижчий рівень мови програмування, тим ближча специфіка роботи програми до самого процесора, для якого вона й була написана. Вважається, що мови низького рівня складніші й потребують більш вузької спеціалізації програміста, оскільки програма написана на асемблері для одного типу процесорів виявиться не завжди придатною для роботи з іншими процесорами. З іншого боку програми написані на асемблері компактні та швидкі, що теж є немаловажливим.
- Визначення і класифікація аск.
- Структура аск.
- Задачі первинної обробки інформації в асктп.
- Вибір частоти опиту вимірювальних перетворювачів.
- Фільтрація вимірювальної величини від шумів.
- Пристрої зв’язку з об’єктом в асктп та їх структура.
- Централізовані пзо
- Методика програмування мікропроцесорних систем.
- Програмне забезпечення асктп.
- Математичне забезпечення асктп
- Супервізор ний режим функціонування асктп.
- Режим прямого цифрового функціонування асктп.
- Методика програмування мікропроцесорних систем.
- Функціональні можливості scada-систем
- Призначення редактора представлення даних.
- Створення вузлів проекту в тм.
- Створення інформаційного каналу в scada-системі.
- Обробка даних в каналі в scada-системі.
- Логічна обробка дискретних сигналів в інформаційних каналах.
- Процедура трансляції інформаційних каналів.
- Атрибути каналів в тм
- Період і фаза роботи інформаційного каналу.
- Обробка аварійних ситуацій в інформаційних каналах.
- Мови програмування контролерів згідно стандарту мэк-1131.
- Створення і редагування fbd- програми.
- Функціональний блок fbd- програми.
- Блоки логічних функцій fbd- програм і їх використання
- Блоки тригонометричних функцій fbd- програм і їх використання.
- Блоки алгебраїчних функцій fbd- програм і їх використання.
- Блоки функцій порівняння fbd- програм і їх використання.
- Блоки функцій вибору fbd- програм і їх використання.
- Блоки тригерів fbd – програм та їх використання
- Блоки лічильників fbd – програм та їх використання
- Блок генераторів fbd – програм та їх використання
- Блоки управління fbd – програм та їх використання
- Блок відображення fbd – програм та їх використання
- Блоки регулювання fbd – програм та їх використання
- Статичні елементи візуалізації технологічного процесу.
- Використання динамічного тексту для візуалізації технологічного процесу.
- Використання кнопок в схемах відображення технологічного процесу.
- Використання аналогових і дискретних трендів в схемах відображення технологічного процесу.
- Використання відеокліпів в схемах відображення технологічного процесу
- Структура програми в Сі.
- Класифікація інтерфейсів компютерних систем, їх призначення і функції.
- 60.Призначення,функції і принципи функціонування послідовного асинхронного інтерфейсу.
- Структура кодової символьної посилки, призначення її елементів.(консп)
- 62.Основні функціональні елементи уапп
- 63.(Призначення регістрів уапп).
- 64.Адресація регістрів уапп
- 66.(Пояснити структуру підпрограми ініціалізації асинхронного адаптера).
- 68.Стадії створення аск тп
- 69.Структура технічного завдання і технічного проекту аск тп
- 70. Ієрархія та функції рівнів моделі osi
- 71.Кодування інформації в цифрових мережах
- 73.Конфігурація контуру регулювання з під-регулятором
- 74.Блоки адаптивного регулювання тм
- 77.Формування кадрів на канальному рівні (конспект 70)
- 78. Організація доступу до шини
- 79.Протокол промислової мережі Modbus.
- 80. Протокол промислової мережі m-Link
- [Ред.] Рівні сигналів
- 83. Склад структури dcb
- 84. Склад структури commtimeouts
- 89. Загальна структура нечіткого регулятора
- 91.Алгоритм нечіткого виводу.