Протокол повідомлень управління icmp
Протокол ICMP (Internet Control Message Protocol - міжмережевий протокол повідомлень управління) є стандартним обов’язковим протоколом, описаним у RFC 792 із модифікаціями, наведеними в RFC 950. Він є частиною STD 5, який також включає IP. Деякі аспекти застосувань ICMP викладені в RFC 1191 та RFC 1256.
Коли раутер або станція-призначення повинні інформувати станцію-джерело про помилки при обробці данограм, то вони використовують протокол ICMP. Протокол ICMP може бути охарактеризований таким чином:
ICMP використовує IP так, ніби ICMP є протоколом вищого рівня, тобто повідомлення ICMP інкапсулюються в IP-данограми. Однак ICMP є інтегральною частиною IP і мусить бути впроваджений у всі IP-модулі.
ICMP використовується для повідомлень про певні помилки, але він не робить IP надійним протоколом. Данограми все ще можуть бути недорученими без будь-якого повідомлення про їх втрату. Надійність повинна бути впроваджена протоколами вищих рівнів, які використовують IP.
ICMP може повідомляти про помилки в будь-якій данограмі за винятком ICMP-повідомлень, щоб уникнути нескінченних повторень.
Для фрагментованих IP-данограм ICMP-повідомлення висилаються тільки щодо помилок у фрагменті 0, тобто ICMP-повідомлення ніколи не відносяться до IP-данограм з неннульовим полем відступу фрагменту.
ICMP-повідомлення ніколи не висилаються у відповідь на данограми із широкомовними або багатоадресними адресами призначення.
ICMP-повідомлення ніколи не висилаються у відповідь на данограми, які мають IP-адреси джерела, що не є адресами одної станції. Інакше, адреса джерела не може бути нулем, адресою зворотнього зв’язку або багатоадресною.
ICMP-повідомлення ніколи не висилаються у відповідь на ICMP-повідомлення про помилки. Вони можуть висилатися у відповідь на ICMP-запити (ICMP-типи 0, 8, 9, 10, 13..18).
RFC 792 встановлює, що ICMP-повідомлення “можуть”, але не “мусять” бути генеровані для повідомлення про помилки при обробці IP-данограм. На практиці раутери можуть майже завжди генерувати ICMP-повідомлення про помилки, однак для станцій-призначень кількість генерованих ICMP-повідомлень залежить від реалізації.
- 3. Мережі ip.
- Коротка історія Internet та ip-технологій
- Модель tcp/ip.
- Потреба в проектуванні ip-мереж
- Проектування ip-мережі
- Загальний погляд на проектування.
- Етапи проектування мережі
- Розгляд застосувань
- Розгляд платформ.
- Розгляд мережевої інфраструктури.
- Ідеальна мережа
- Структура ip-адреси.
- Повнокласова та безкласова ip-адресація
- Структура ip-адрес при повнокласовій адресації.
- Використання мережевої маски.
- Безкласова ip-адресація
- Мережі та підмережі.
- Спосіб впровадження підмереж.
- Розширений мережевий префікс і мережева маска.
- Організація підмереж – складання адресного плану
- Загальні правила побудови адресного плану мережі з підмережами.
- Нові розв’язання для масштабування адресного простору Internet.
- Мережеві маски змінної довжини.
- Впровадження cidr
- Раутінг у безкласовому середовищі.
- Трансляція мережевих адрес
- Статична nat.
- Динамічна nat .
- Динамічна nat з перевантаженням.
- Динамічна nat з надлишковими зовнішніми інтерфейсами.
- Nat всередині локальних адрес.
- Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації.
- Спільне використання статичної та динамічної nat.
- Переваги та недоліки nat
- Відповідність між mac-адресами та ip-адресами.
- Протоколи високого рівня і mac-адреси.
- Протокол arp.
- Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
- Пересилання данограм.
- Концепція пересилання данограм.
- Опції данограми.
- Інкапсуляція, фрагментація та реасемлювання данограми.
- Інкапсуляція данограми.
- Фрагментація данограми.
- Реасемблювання данограми.
- Протокол повідомлень управління icmp
- Повідомлення icmp
- Раутінг в ip-мережах
- Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- Встановлення маршруту
- Комутація.
- Маршрутовані протоколи і протоколи раутінгу
- Прямий і непрямий раутінг.
- Прямий раутінг і використання arp
- Непрямий раутінг
- Машрути за замовчуванням
- Використання протоколу icmp для маршрутизації
- Статичний раутінг та організація підмереж
- Під’єднання окремого вузла до раутера wan
- Стандартна керована конфігурація раутера
- Під’єднання локальної мережі до раутера wan
- Ієрархічний розподіл адрес класу c
- Об’єднання мереж через wan-зв’язок “пункт-пункт”
- Замовник з багатьма локалізованими lan
- Замовник з окремими lan, сполученими через виділені лінії
- Замовник із сервером мережевого доступу
- Динамічний раутінг