logo
Part_3

Використання мережевої маски.

Мережева маска – це 32-розрядне число, що має біти, які відповідають полям NetID та SubNetID, рівні 1, а біти, які відповідають HostID, рівні 0. Наприклад, в децимальному крапкованому записі маска 255.255.255.0 виділяє перші 3 байти IP-адреси. Адреса мережі (мережевий префікс) визначається шляхом логічного перемноження IP-адреси і маски (рис. 3.5):

Адреса підмережі = IP-адреса мережева маска

Р ис. 3.5. Використання мережевої маски.

Стандарти, які описують сучасні протоколи раутінгу, часто посилаються на довжину мережевого префіксу замість маски мережі, оскільки довжина префікса дорівнює кількості послідовних двійкових одиниць в мережевій масці. Тоді для класу A маємо маску 255.0.0.0 і позначення /8, для класу B – маску 255.255.0.0 і позначення /16 та для класу C – маску 255.255.255.0 і позначення /24.Це означає, що визначаючи IP-адресу 130.5.5.25 з мережевою маскою 255.255.255.0, можна також писати 130.5.5.25/24. Запис /<довжина префікса> більш компактний і зрозумілий. Однак важливо відзначити, що сучасні протоколи раутінгу підтримують повну чотириоктетну мережеву маску. На даний час відсутні стандартні протоколи, які б мали однобайтове поле в заголовку з числом бітів у розширеному мережевому префіксі.

        1. Yandex.RTB R-A-252273-3
          Yandex.RTB R-A-252273-4