logo
Лекції в

2.Основні поняття та означення

Користувач:

  1. Особа, організація або інший суб’єкт (включно з комп’ютером або комп’ютерною системою), яка користується послугами телекомунікаційної системи або системи обробки інформації для пересилання інформації.

Примітка: Користувач діє як джерело або кінцеве призначення інформації користувача, або як обидва. Це синонім абонента.

  1. Особа або процес, яка має доступ до автоматизованої інформаційної системи через безпосереднє (наприклад, через термінал) або посереднє сполучення.

Примітка: “Посереднє сполучення” відноситься до осіб, які готують вхідні дані або приймають вихідні дані, які не були попередньо переглянені або класифіковані відповідальною особою.

Абонент:

Примітка 1. Абонентами є особи, установи, організації тощо.

Примітка 2. Абоненти використовують прикінцеві інструменти, такі як телефон, модем, факс, комп’ютер або віддалений термінал, які під’єднані до телефонної станції.

Примітка 3. Абоненти звичайно є суб’єктами тарифікації.

Примітка 4. До абонентів не належать комунікаційні системи оперативного персоналу за вийнятком їх персональних терміналів.

Користувач-джерело:

Користувач-призначення:

Користувач-заявник:

Примітка: Користувач-заявник може бути як користувачем-джерелом, так і користувачем-призначенням.

Якщо користувачі телекомунікаційного середовища хочуть комунікуватися між собою, то вони повинні бути організовані у певну форму комунікаційної мережі.

Комунікаційна мережа:

Комп’ютерна мережа:

  1. Мережа вузлів обробки даних, взаємосполучених для потреб комунікації даних.

  2. Комунікаційна мережа, в якій прикінцевими інструментами є комп’ютери.

Комунікаційна система:

Вузол:

  1. У мережевій топології – термінал або інший пункт сполучення, спільний для двох або більше гілок мережі.

  2. В комутованій мережі – один із комутаторів, які формують мережеву магістраль.

Гілка:

Сполучення:

Взаємосполучення:

  1. встановлення зв’язків між системами, які взаємодіють між собою;

  2. зв’язок, який вживається для сполучення двох або більше комунікаційних блоків, таких як системи, мережі, вузли, обладнання, кола і пристрої.

Зв’язок:

  1. В комунікації – це загальний термін, який вживають для позначення існування комунікаційних засобів між двома суміжними вузлами мережі.

  2. Понятійне, тобто логічне, коло між двома користувачами мережі, яке надає можливість користувачам комунікуватися між собою, навіть тоді, коли вживаються різні фізичні шляхи.

Примітка 1. У всіх випадках повинен бути визначений тип зв’язку, такий як зв’язок даних, дуплексний зв’язок, оптоволоконна лінія зв’язку, зв’язок “пункт-пункт”, зв’язок прямої видимості, радіозв’язок, сателітарний зв’язок.

Примітка 2. Зв’язок може бути сімплексний, напівдуплексний або дуплексний.

Отже, комунікаційні мережі використовують зв’язки, які з’єднують вузли між собою. У телефонних мережах вузли – це телефони, комутатори, телефонні станції. У комп’ютерних комунікаційних мережах вузли – це сукупність автономних комп’ютерів (вузли, гости, сайти, вбудовані системи, процесори, пристрої зберігання інформації, сервери, комутатори), які здатні до обміну інформацією між собою. Кожен зв’язок у такій мережі називають комунікаційним каналом.

Канал:

  1. Сполучення між початковим та кінцевим вузлами мережі.

  2. Окремий шлях, забезпечений в передавальному середовищі шляхом (а) фізичного розділення (як в багатопарних кабелях) або (б) шляхом електричного розділення (як при частотному або часовому мультиплексуванні).

  3. Вживається в поєднанні з наперед визначеними літерами, числами або кодовими словами для посилання на певні радіочастоти.

  4. В комунікаційних системах – це частина, яка сполучає джерело (надавач) і сток (приймач) даних.

Канал даних:

  1. Засіб сполучення між одним пунктом та іншим для забезпечення висилання і приймання даних.

  2. Комплект, який складається із частин двох термінальних обладнань даних (DTE) і лінії зв’язку для даних, керується канальним протоколом, що встановлює, як будуть пересилатися дані від джерела до стоку даних.

Коло:

  1. Повний шлях між двома терміналами, через який забезпечується одношляхова або двошляхова комунікація.

  2. Електронний шлях між двома або більше пунктами, здатний забезпечити певну кількість каналів.

Сенс комунікації між користувачами мережі полягає в обміні інформацією між ними.

Інформація:

  1. Сенс, який людина надає даним, маючи на увазі домовленості, що використовуються при інтерпретації даних.

  2. В обігу відомостей – це необроблені дані будь-якого виду, які можна використати при добуванні відомостей.

Інформація користувача:

Службова інформація:

Примітка: Службова інформація, створена користувачем, не розглядається як системна. Службова інформація, яка утворена всередині комунікаційної системи і не доручається користувачу, розглядається як системна. Тому пропускна здатність для користувача зменшується обидвома видами службової інформації, тоді як пропускна здатність системи зменшується тільки системною службовою інформацією.

Інтерфейс:

  1. В системі – це спільна границя, тобто границя між двома підсистемами або пристроями.

  2. Спільна границя між двома функціональними модулями, визначена особливими атрибутами, такими як функціональні характеристики, спільні характеристики фізичного взаємосполучення, сигнальні характеристики.

  3. Пункт комунікації між двома або більше процесами, особами або іншими фізичними об’єктами.

  4. Пункт взаємосполучення між термінальним (кінцевим) обладнанням користувача і комерційним телекомунікаційним устаткуванням.

  5. Взаємосполучення двох або більше об’єктів у спільній точці або на спільній межі.

Інформаційний обмін між користувачами звичайно здійснюється шляхом пересилання повідомлень.

Повідомлення:

  1. Будь-яка думка або ідея, коротко виражена зрозумілою або секретною мовою, підготована у формі, придатній для пересилання. Повідомлення може бути одним цілим або складатися з декількох частин.

  2. В телекомунікації під повідомленням розуміють запис інформації, виражений зрозумілою мовою або зашифрований, підготований у форматі, визначеному наміром передавання через телекомунікаційну систему.

  3. У загальному сенсі - це певний обсяг інформації, початок і кінець якого означені або маються на увазі.

Пересилання:

  1. Висилання сигналу, повідомлення або іншого виду інформації.

  2. Поширення сигналу, повідомлення або іншої форми інформації у будь-якому сенсі, наприклад, через телеграф, телефон, радіо, телебачення або факс, через будь-яке середовище - провідний кабель, мікрохвилі, оптоволокно або радіохвилі.

  3. В комунікаційних системах - послідовність одиниць даних, таких як блоки, повідомлення або пакети (рамки).