12.2.2 Функціонування мережевих карт.

Для функціонування мережеві карти потребують програмного драйвера. Цей програмний драйвер забезпечує інтерфейс між картою та операційною системою, роблячи послуги мережевої карти доступними користувачу. Програмний драйвер звичайно конфігурується для узгодження ресурсів із встановленими в мережевій карті. Це здійснюється через конфігураційну утіліту і результат зберігається у виконуваному файлі або в окремому файлі (такому як .ini або .cfg). Очевидно важливо при конфігуруванні програмного драйвера узгодити програмні встановлення із встановленнями, сконфігурованими в мережевій карті. Ресурси, які вживаються картою, можна встановити перемичками або перемикачами. Нові карти можуть бути сконфігуровані програмно, при цьому карти зберігають конфігурацію при вимкненні живлення.

Програмні драйвери забезпечують такі функції:

• процедуру ініціювання;

• процедуру переривання;

• процедури передавання і приймання даних;

• процедури визначення стану, конфігурації та управління.

Основні операції виглядають так:

• карта передає дані;

• карта генерує переривання через управління лінією запитів на переривання;

• процесор відповідає на запит переривання і переходить до процедури обслуговування;

• процедура обслуговування інструктує процесор щодо читання даних із вказаного порта;

• процедура обслуговування звільняє процесор для продовження попередньої роботи.

Головна проблема полягає у надаванні значень тих ресурсів, які вже використовуються або системою, або іншою мережевою картою Тому доречно знати, які ресурси і як використані загалом периферійних пристроїв. Поширені ресурси наведені нижче в таблицях.

Таблиця 4.2. Поширені адреси портів вводу/виводу.

Таблиця 4.3. Поширені переривання. Таблиця 4.4. Поширені адреси в пам'яті.

Таблиця 4.5. Поширені лінії DMA.