Структура автономного інвертора

У загальному випадку структура інвертора (рис.4.2) складається з наступних елементів:

-вхідний фільтр (Ф1), що забезпечує необхідну якість вхідного струму (напруги), надання джерелу енергії властивостей, що забезпечують нормальне функціонування схеми вентильного комутатора, а також зменшує негативний вплив на джерело та інших споживачів енергії. Ємність, на вході інвертора напруги виконує роль накопичувача енергії і обмін енергією з навантаженням, (встановлюється максимально близько до ключів комутатора, щоб виключити вплив індуктивностей з’єднальних дротів на процес комутації);

- вентильний комутатор (ВК) з двобічною провідністю (у подальшому безпосередньо інвертор), що поряд з перетворенням, забезпечує регулювання параметрів змінного струму – частоти і амплітуди. Вихідний сигнал, звичайно, має характер імпульсів, фронти яких мають значну крутизну і, як наслідок, складний гармонійний спектр. Це призводить до негативного впливу на роботу споживача енергії, а також призводить до значних додаткових витрат при передаванні енергії на відстань;

- вихідний трансформатор (TV) для узгодження вихідної напруги з напругою споживача, що може бути поєднаним безпосередньо зі схемою комутатора. У ряді випадків використовується для отримання багаторівневої кривої вихідної напруги;

- вихідний фільтр (Ф2), що забезпечує якість вихідної напруги на потрібному рівні для передавання і споживання. Ємність у інверторів струму є необхідною для нормального функціонування схеми.

Відзначимо, що не всі ці елементи є обов’язковими у конкретній схемі інвертору. Так у інверторі напруги обов’язковими звичайно є Ф1 і ВК, у інверторі струму до них додається Ф2.