2.1. Замикання контактів

Фізичні процеси при замиканні та розмиканні електричних кіл (при їх комутації) значно відрізняються один від одного.

Замикання контактів зводиться до з’єднання їх між собою. Якісне замикання контактів, тобто замикання з мінімальним перехідним електричним опором, залежить від матеріалу самих контактів, площини поверхні дотику та зусилля притиснення F_ЗП їх між собою.

Матеріали контактів повинні мати малий електричний опір, високу механічну стійкість і бути стійкими проти корозії.

П оверхня контактів не може бути абсолютно рівною, тому їх дотик відбувається в деяких точках (рис. 2.1), що значною мірою ускладнює фізичну картину процесів комутації. Аналогічна картина спостерігається при проходженні електричного струму між контактами і розподілі його в контактуючій частині.

Крім цього, процес проходження електричного струму значною мірою залежить від зусилля притиснення F_ЗП контактів між собою.

Отримати якісне замикання електричного кола, тобто одержати найнижчий електричний опір R_К між контактами можна користуючись емпіричним виразом:

,

де k – емпіричний коефіцієнт, який залежить від величини струму і матеріалу контактів.

Дослідні значення коефіцієнта k при зусиллі притиснення контактів F_ЗП ≈ 1Н зведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1