12. Випрямлячі змінного струму

Електричні апарати, призначені для перетворення змінного струму в постійний називаються випрямлячами. Основними елементами випрямлячів, що дозволяють здійснити таке перетворення, є напівпровідникові діоди чи тиристори. Залежно від типу напівпровідникового елемента, випрямлячі поділяються на ”некеровані” і ”керовані”.

У некерованих випрямлячах у якості випрямного елемента використовуються діоди. На рис. 12.1 показано вольт-амперну характеристику, умовні графічні і літерні позначення діода. На рисунку:

А – анод, К – катод.

У керованих випрямлячах використовуються тиристори. На рис. 12.2 показано вольт-амперну характеристику, умовні графічні і літерні позначення тиристора. На рисунку: ЕК – електрод керування.

Тиристор являє собою напівпровідниковий елемент, що відрізняється від діода наявністю керуючого електрода. При відсутності струму І_К через керуючий електрод, тиристор має великий електричний опір між анодом і катодом в обох напрямках. При появі І_К, тиристор “відпирається” і поводить себе як діод.

В схемах, що розглядаються у даному посібнику використовуються так звані одноопераційні та двоопераційні тиристори. У одноопераційних тиристорів по колу керуючого електрода відбувається тільки відпирання тиристора. Для його запирання необхідно зняти напругу анод – катод або змінити її полярність. У двоопераційних тиристорів по колу керуючого електрода відбувається як відпирання, так і запирання приладу. Для запирання на електрод керування подається імпульс напруги зворотньої полярності.