2.2. Розмикання контактів

Фізична картина процесів при розмиканні електричного кола зі струмом значно складніша у порівнянні з процесом замикання контактів.

При розмиканні контактів їх площа дотику швидко зменшується, що призводить до швидкого збільшення виділення теплоти (див. розділ 1.3). Це викликає збільшення температури в проміжках між контактами до температури плавлення матеріалу контактів. Крім того, в цих проміжках виникає дуговий розряд дуже високої температури. Все це спричиняє руйнування електричного контакта.

Основні засоби боротьби за працездатність контактів при розмиканні.

Найбільш небезпечним для працездатності контактів є дугоутворення між ними при розмиканні. В цьому випадку дуговий розряд виникає в невеликому проміжку між контактами вже з різницею потенціалів між ними приблизно 17 ... 20 В при струмі 1А.

Нині, в основному, використовуються такі способи підвищення працездатності контактів:

– скорочення тривалості горіння дуги;

– використання тугоплавких матеріалів контактів;

– використання різних способів тушіння дуги;

– використання різних схемних рішень в електричних колах з великим запасом електричної енергії (в колах обмоток збудження електричних машин постійного струму, рис. 2.2).

Металокераміка. Керамічні матеріали контактів (КМК) – різні з’єднання срібла, нікелю, вольфраму, окисів кадмію, міді. Фізичні властивості КМК – питомий опір ~ 0,03 Ом м, твердість за Брюнелем ~ 45–200.

М еталокерамічні композиції дозволяють отримати контакти з різними властивостями високої надійності.