9.3. Феропорошкові електромагнітні муфти

Феромагнітні порошки в магнітному полі різко змінюють свою в’язкість залежно від величини МРС. Це викликано тим, що частинки порошку при цьому поляризуються та зчеплюються між собою. Дане явище використовується у феропорошкових муфтах. У порівнянні з електромагнітними, останні мають значно більшу швидкодію через меншу масу ротора. Феропорошкові муфти можуть забезпечити велику частоту вмикань. Крім того, вони дозволяють плавно змінювати швидкість обертання веденого вала. Недоліком таких муфт є менша потужність, що передається від ведучого до веденого вала.

На рис.9.3 показана приблизна конструкція феропорошкової муфти. На веденому валу розміщується барабан з немагнітного матеріалу 1, зазвичай, це термореактивна пластмаса. Барабан розташовано між полюсами електромагніта. Усередині барабана розташовується ротор 3 із зносостійкого металу. Порожнина між барабаном та ротором 2 заповнюється феромагнітним порошком (карбональне залізо в суміші з графітом або з кремнійорганічним маслом).

Як видно з рисунку, при відсутності струму в обмотці електромагніта вали вільно обертаються один відносно одного. Механічний зв’язок виникає при появі струму, коли в магнітному полі частинки порошку зчеплюються між собою та з ротором 3.