. Загальна методика вимірювання тиску
За видом вимірюваного тиску манометри діляться на групи, які відрізняються початками відліку тиску, тобто різними, прийнятими за нуль, значеннями тиску: в першу групу входять манометри надлишкового (більшого за атмосферний) тиску, а у другу - абсолютного (відрахованого від абсолютного нуля) тиску.
В манометрах надлишкового тиску, як позитивного, тобто більшого за атмосферний, так і від’ємного (вакуумметричного або розрідження), тобто меншого за тиск навколишнього середовища, за нуль приймається значення атмосферного тиску. До них відносяться:
- манометри – прилади, які призначені для вимірювання надлишкового тиску від 0,6 до 10 кгс/см (0,06...10МПа);
- вакуумметри - прилади для вимірювання розрідження (вакууметричних тисків) до -1,0 кгс/ см (-0,1МПа);
- мановакуумметри – прилади, які призначені для вимірювання надлишкового тиску від 0,6 до 24 кгс/ см , а також і вакууметричного тиску до -1,0 кгс/ см ;
- напороміри – манометри для вимірювання малих надлишкових тисків (до +0,4 ат) від атмосферного;
- тягоміри – вакуумметри з верхньою межею вимірювання тиску, яка не перевищує -0,4 кгс/см ( -0,04МПа);
- тягонапороміри – мановакууметри з крайніми межами вимірювання відхилення тиску від атмосферного в сторону розрідження або надлишкового тиску +- 0,2 кгс/см (+- 0,02МПа = 20 КПа).
Другу групу складають манометри абсолютного тиску, які пристосовані для вимірювання тиску, що відраховується від абсолютного нуля тиску, тобто, повної його відсутності. До них відносяться:
- барометри – манометри абсолютного тиску, які пристосовані для вимірювання тиску атмосфери;
- укорочені рідинні манометри;
- укорочені барометри – це ртутні вакуумметри для вимірювання абсолютних тисків (менших 0,2 кгс/см );
- вакуумметри залишкового тиску, які призначені для вимірювання глибокого вакууму, тобто абсолютних тисків, менших за 0,002 кгс/см ;
Дещо осторонь стоїть третя група манометрів, яка включає в себе дифманометри та мікроманометри.
Диференціальні манометри (дифманометри) - це манометри, які вимірюють різницю двох тисків, ні один із яких не є атмосферним, і використовуються в різних галузях промисловості. Приклади використовування дифманометрів: вимірювання перепадів тиску; вимірювання витрати рідин, газів та пари за
перепадом тиску на спеціальних звужувальних пристроях; вимірювання рівня
рідин, що знаходяться під дією атмосферного, надлишкового або вакуумметричного тисків тощо.
Мікроманометри – це дифманометри лабораторного типу, які використовуються для вимірювання тиску чи різниці тисків в газових середовищах з верхньою межею вимірювання меншою за 0,04 кгс/см2.
Для вимірювання значного тиску в важкодоступних місцях (напр. в циліндрі двигуна) використовуються електричні манометри опору. Принцип дії приладів цієї групи ґрунтується на непрямому методі вимірювання - зміні електричного опору чутливого елемента під дією зовнішнього тиску, які функціонально пов’язані між собою.
Вибір певного типу манометра для використання залежить передусім від значення вимірюваного тиску, потрібної точності та надійності вимірювань, а також від фізико-механічних властивостей середовища.
Допустимий робочий тиск в середовищі не повинен перевищувати 3/4 верхньої межі вимірювань манометра, а у випадку змінного тиску — 2/3.
В якості пристроїв для відбирання тиску із середовища використовують трубки діаметром 10-12 мм, які називають імпульсними. Імпульсні трубки бажано розміщувати на відносно рівних (горизонтальних або з невеликим нахилом) ділянках трубопроводу. У випадках вимірювання тиску газу або пари відбирання тиску здійснюється вище осі трубопроводу, а за вимірювання тиску рідин — нижче осі. Довжина імпульсних ліній для манометрів з одновитковою пружиною або сильфоном — до 30 м. Кінець трубки в середовищі повинен бути вмонтований врівень з внутрішньою стінкою об'єкта, яка обмежує вимірюване за тиском середовище.
Фірмою «Siemens” випускаються вимірювальні перетворювачі надлишкового тиску SITRANS P серії МК-ІІ з вбудованими аналоговими та серії MS,DS - цифровими індикаторами. З аналоговими індикаторами на діапазон 0,23-160 бар, а цифровим 0,03-400 бар.
Серія DS SITRANS P може вимірювати крім різницевого (диференціального) тиску, також надлишковий та абсолютний тиски.
- Київ нухт 2008
- Лабораторна робота № 1 Вивчення методів та приладів для вимірювання температури (манометричного термометра, термометра опору та термоелектричного термометра – термопари)
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про прилади для вимірювання температури
- 3.1 Загальна методика вимірювання температури
- 3.2 Теоретичні відомості про вимірювальний перетворювач температури sitrans tf2
- 4.Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою манометричного термометра
- 4.2. Порядок виконання повірки термометра опору та термоелектричного перетворювача
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про манометри та методику вимірювання тиску
- . Загальна методика вимірювання тиску
- . Будова первинного вимірювального перетворювача надлишкового тиску Sitrans p zd
- 3.3. Принцип дії та будова електроконтактного мановакуумметра екмв
- 3.4. Будова первинного диференціального вимірювального перетворювача
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Порядок виконання повірки sitrans р серії zd
- 4.2. Порядок виконання повірки екмв
- 4.3. Ознайомлення з принципом дії та будовою вимірювального перетворювача диференціального тиску sitrans р ds III
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про вимірювання рівня
- 3.1. Загальні методики вимірювання рівня
- 3.2 Перетворювач тиску крт-с
- 3.3. Ультразвуковий рівнемір sitrans Probe lu
- 3.4. Ультразвуковий вимірювальний перетворювач рівня Multi Ranger 100 та сенсор xrs – 10.
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою сигналізатора рівня та ультразвукового рівнеміра sitrans Multi Ranger 100
- 4.2. Порядок виконання повірки перетворювача гідростатичного тиску крт-с
- 4.3. Порядок виконання повірки ультразвукового рівнеміра sitrans probe lu
- 5. Висновки Контрольні запитання.
- 3. Загальні відомості про методи вимірювання витрати
- 3.1. Теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- 3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
- 3.3. Магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- 3.4. Принцип дії водоміра (лічильника) схвк-1,5
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою лічильника схвк-1,5, витратоміра постійного перепаду тиску (ротаметр) типу sitrans f va
- 4.2. Порядок виконання повірки магніто-індукційного витратоміра
- 5. Висновки Контрольні запитання
- Лабораторна робота № 5 Вивчення і дослідження автоматичної системи позиційного і пропорційно-інтегрального регулювання
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні теоретичні відомості про системи регулювання
- 3.1. Відомості про об’єкт регулювання
- 3.2. Відомості про об’єкт регулювання в аср з позиційним регулятором
- 3.3. Відомості про об’єкт регулювання в аср з пропорційно-інтегральним регулятором
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Висновки
- 3. Засвоєння процедури складання та введення ПрК до пам'яті Ломіконта
- 3.1. Структура ПрК
- 3.2. Складання ПрК
- 3.3. Введення програми керування до пам'яті Ломіконта
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу.
- 6.Висновки
- 7. Контрольні запитання
- 1. Мета роботи
- 2. Складання програми керування та введення її до оперативної пам'яті мпк
- 3. Налагодження програм у Ломіконті
- 3. 1. Режим "Пуск"
- 3. 2. Робота зi змінними
- 3.3. Аналіз виконання ПрК
- 3.4. Оперативна зміна коефіцієнтів алгоритмів
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу
- 6. Висновки
- 7. Контрольні запитання
- Приклад аналізу задачі керуванння та складання ПрК Задача
- Алгоритм
- Контролери -серії
- 1. Загальні поняття
- Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
- 2.1. Об’єднання двох блоків
- 2.2. Доступ до функціональних блоків
- 2 .3. Встановлення параметрів функціональних блоків
- 2.4. Виконання та зупинка програми
- Опис функціональних клавіш (клавіш управління)
- Опис функціональних блоків
- 3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
- 3.1. Обмін програмою користувача між контролером та комп’ютером
- 3.2. Виконання та зупинка програми
- 3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків.
- 3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (in та out)
- Функціональні блоки вхідних сигналів
- Функціональні блоки вихідних сигналів
- 3.3.2. Група логічних блоків (logi)
- Функціональні блоки логічних функцій
- 3.3.3. Група функціональних блоків
- 3.3.4. Група системних біт та функціональних клавіш
- 4.2. Створення функціональних блоків користувача за допомогою контекстного меню
- 5. Порядок проведення лабораторних робіт
- 6. Зміст протоколу
- 7. Висновки.
- 8. Контрольні запитання
- Література