3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
Первинні вимірювальні перетворювачі постійного перепаду тиску відносяться до дросельних перетворювачів, тобто, перетворювачів, які дещо перекривають основний потік рідини або газу в трубопроводі.
У вимірювальних перетворювачах витрати постійного перепаду тиску (ротаметрах, їх ще називають приладами обтікання) в середині конічної трубки, що розширюється догори, знаходиться поплавок, який має особливу форму: знизу – конус, угорі – невеликий обідок зі скісними пазами, і який знаходиться під дією динамічного тиску потоку вимірюваного середовища. Конічна трубка такого первинного вимірювального перетворювача розташовується в місці вимірювання витрати завжди вертикально. У місці розташування поплавка поперечний переріз трубки зменшується на значення площі поперечного перерізу поплавка (в найбільшому по діаметрі його місці).
Згідно з законом Бернуллі для стаціонарного руху речовини в разі зменшення поперечного перерізу трубки, швидкість рідини чи газу в цьому місці зростає, а тиск зменшується. Тому тиск над поплавком стає меншим, ніж тиск під ним, тобто, виникає різниця тисків ( ) в речовині в місцях до звуження та відразу після звуження.
На відміну від перетворювачів змінного перепаду тиску, в яких звужувальний пристрій (діафрагма), що перекриває потік речовини, жорстко зафіксована в одному місці, в ротаметрах звужувальний пристрій (поплавок) вільно переміщується по потоку речовини вверх або вниз.
Якщо витрата зростає, то збільшується ( із-за збільшення тиску напору рідини знизу) і поплавок починає підніматись вгору, при чому розширюється кільцеподібна щілина між ним та стінками трубки, внаслідок чого зменшується дросельний ефект від присутності поплавка, тобто, зменшується швидкість рідини в щілині, що приводить до зростання тиску над поплавком та відновлення перепаду тиску до початкового значення, яке залежить від ваги (сили тяжіння ) поплавка. Піднімання поплавка припиняється. При зменшенні витрати має місце протилежний ефект. Таким чином, кожному значенню витрати відповідає певна висота підйому поплавка.
Скісні пази на поплавку приводять до його обертання під час проходження рідини трубкою, щоб він не торкався її стінок і знаходився в центрі потоку.
Основу ротаметра складає трубка, як правило скляна, з внутрішньою конічною поверхнею, в середині якої розміщують поплавок. Переміщення поплавка відбувається до тих пір, поки сила від перепаду тиску на поплавок, що приходиться на одиницю площини його поперечного перерізу, не зрівняється з вагою поплавка.
Положення поплавка залежить не тільки від витрати, а ще і від густини контрольованого середовища. З огляду на це ротаметри розділяються на дві групи: для рідин які градуюють на воді, і для газів, які градуюються на повітрі.
На зовнішній поверхні корпусу ротаметра, що являє собою скляну конічну трубку, нанесена шкала. Покажчиком приладу є верхня горизонтальна площина поплавка. Матеріал поплавка — сталь, алюміній, бронза, ебоніт, пластмаси — не повинен піддаватися корозії в контрольованому середовищі і повинен мати добру здатність виділятися в потоці. Відхилення густини, тиску та температури вимірюваної за витратою рідини приводить до додаткових похибок вимірювання.
Скляні ротаметри розраховані на вимірювання витрати рідин в межах 0,04... 16 м /год, або газів від 0,063 до 40 м3/год у вертикальних трубопроводах діаметром 4... 100 мм при тиску середовища до 0,6 МПа (6 кгс/см2).
Для вимірювання витрати середовищ, які перебувають під тиском до 6,4 МПа, використовуються ротаметри з металевими конічними корпусами. Звичайно такі прилади оснащуються передавальними вимірювальними перетворювачами з електричним або пневматичним уніфікованим сигналом, який надходить по лініях дистанційної передачі на вторинний показувальний прилад.
- Київ нухт 2008
- Лабораторна робота № 1 Вивчення методів та приладів для вимірювання температури (манометричного термометра, термометра опору та термоелектричного термометра – термопари)
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про прилади для вимірювання температури
- 3.1 Загальна методика вимірювання температури
- 3.2 Теоретичні відомості про вимірювальний перетворювач температури sitrans tf2
- 4.Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою манометричного термометра
- 4.2. Порядок виконання повірки термометра опору та термоелектричного перетворювача
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про манометри та методику вимірювання тиску
- . Загальна методика вимірювання тиску
- . Будова первинного вимірювального перетворювача надлишкового тиску Sitrans p zd
- 3.3. Принцип дії та будова електроконтактного мановакуумметра екмв
- 3.4. Будова первинного диференціального вимірювального перетворювача
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Порядок виконання повірки sitrans р серії zd
- 4.2. Порядок виконання повірки екмв
- 4.3. Ознайомлення з принципом дії та будовою вимірювального перетворювача диференціального тиску sitrans р ds III
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про вимірювання рівня
- 3.1. Загальні методики вимірювання рівня
- 3.2 Перетворювач тиску крт-с
- 3.3. Ультразвуковий рівнемір sitrans Probe lu
- 3.4. Ультразвуковий вимірювальний перетворювач рівня Multi Ranger 100 та сенсор xrs – 10.
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою сигналізатора рівня та ультразвукового рівнеміра sitrans Multi Ranger 100
- 4.2. Порядок виконання повірки перетворювача гідростатичного тиску крт-с
- 4.3. Порядок виконання повірки ультразвукового рівнеміра sitrans probe lu
- 5. Висновки Контрольні запитання.
- 3. Загальні відомості про методи вимірювання витрати
- 3.1. Теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- 3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
- 3.3. Магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- 3.4. Принцип дії водоміра (лічильника) схвк-1,5
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою лічильника схвк-1,5, витратоміра постійного перепаду тиску (ротаметр) типу sitrans f va
- 4.2. Порядок виконання повірки магніто-індукційного витратоміра
- 5. Висновки Контрольні запитання
- Лабораторна робота № 5 Вивчення і дослідження автоматичної системи позиційного і пропорційно-інтегрального регулювання
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні теоретичні відомості про системи регулювання
- 3.1. Відомості про об’єкт регулювання
- 3.2. Відомості про об’єкт регулювання в аср з позиційним регулятором
- 3.3. Відомості про об’єкт регулювання в аср з пропорційно-інтегральним регулятором
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Висновки
- 3. Засвоєння процедури складання та введення ПрК до пам'яті Ломіконта
- 3.1. Структура ПрК
- 3.2. Складання ПрК
- 3.3. Введення програми керування до пам'яті Ломіконта
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу.
- 6.Висновки
- 7. Контрольні запитання
- 1. Мета роботи
- 2. Складання програми керування та введення її до оперативної пам'яті мпк
- 3. Налагодження програм у Ломіконті
- 3. 1. Режим "Пуск"
- 3. 2. Робота зi змінними
- 3.3. Аналіз виконання ПрК
- 3.4. Оперативна зміна коефіцієнтів алгоритмів
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу
- 6. Висновки
- 7. Контрольні запитання
- Приклад аналізу задачі керуванння та складання ПрК Задача
- Алгоритм
- Контролери -серії
- 1. Загальні поняття
- Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
- 2.1. Об’єднання двох блоків
- 2.2. Доступ до функціональних блоків
- 2 .3. Встановлення параметрів функціональних блоків
- 2.4. Виконання та зупинка програми
- Опис функціональних клавіш (клавіш управління)
- Опис функціональних блоків
- 3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
- 3.1. Обмін програмою користувача між контролером та комп’ютером
- 3.2. Виконання та зупинка програми
- 3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків.
- 3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (in та out)
- Функціональні блоки вхідних сигналів
- Функціональні блоки вихідних сигналів
- 3.3.2. Група логічних блоків (logi)
- Функціональні блоки логічних функцій
- 3.3.3. Група функціональних блоків
- 3.3.4. Група системних біт та функціональних клавіш
- 4.2. Створення функціональних блоків користувача за допомогою контекстного меню
- 5. Порядок проведення лабораторних робіт
- 6. Зміст протоколу
- 7. Висновки.
- 8. Контрольні запитання
- Література