3.1. Структура ПрК
ПрК задає логіку та послідовність керування конкретним тех-нологічним об'єктом. Після складання ПрК її потрібно ввести в пам'ять Ломіконта. При введенні ПрК вона отримує заголовок.
ПрК структурно складається з двох частин. Перша називається заголовком ПрК. Друга - програмою керування, саме вона задає логіку та зміст керування об'єктом i складається розробником попередньо на пaпepi або за допомогою комп'ютера для введення в Ломіконт. Введення ПрК здійснюється в режимі "Программирование".
Заголовок ПрК містить інформацію, що задається оператором при введенні ПрК i умовно поділяється за назвами підрежимів режиму "Программирование":
код ПрК;
замовлення змінних ("Заказ переменных");
замовлення таймер-генераторів ("Заказ таймер-генераторов");
замовлення входів АЦП ("Заказ входов АЦП");
замовлення імпульсних входів ("Заказ импульсных входов");
технологічна клавіатура (Технологическая клавиатура).
Код ПрК - це умовний номер ПрК, що привласнюється їй автоматично з огляду на її величину (контрольну суму ПрК, враховуючи заголовок), щоб ідентифікувати дану ПрК серед інших.
У підрежимі "Заказ переменных" замовляється діапазон (тобто кількість) номерів (від нульового до максимального), які будуть використані у даній ПрК для роботи Ломіконта.
У підрежимі "Заказ таймер-генераторов" встановлюються інтервали вмикання ТВ та вимикання ТО таймерів, використаних у ПрК.
У підрежимі "Заказ входов АЦП" уточнюється замовлений діапазон змінних ВА, тобто кількість використаних у ПрК входів аналогових.
У підрежимі "Заказ импульсных входов" задаються джерела імпульсних входів та мінімальна довжина імпульсів від 0,1 с до 0,8 с.
У підрежимі "Технологическая клавиатура", використовуваного тільки для складання ПрК, програмують ряд клавіш з 16-ти л1вої групи, щоб при оперативному керуванні в режимі ПУСК одразу викликати назву технологічної змінної та її поточне значення.
Залежно від складності ПрК не вci з перелічених підрежимів заголовка використовуються i налагоджуються при введенні ПрК.
Друга частина ПрК є програмою керування. Вона розбивається в пам'яті Ломіконта на блоки та секції для організації гнучкішої логіки керування за допомогою Ломіконта. Передбачена дворівнева структура ПрК. Максимально ПрК може складатися з восьми програмних блоків, кожен з яких містить 32 програмні секції. Логіка керування технологічним об'єктом записується по секціях. Нумерація блоків та секцій у ПрК вiciмковa.
Кількість використаних блоків та секцій у конкретній ПрК виз-начається самою задачею логічного керування. Для невеликих задач ПрК виходить не громіздкою i може розміститися в одержаній частині блоків (аж до одного), а в даному блоці лише в частині його секцій. Не використані (порожні) блоки, а також секції можуть чергуватися в довільному порядку з використаними для розміщення ПрК.
Biciмкові номери восьми блоків змінюються від 0 до 7. Biciмковi номери 32-х секцій в кожному блоці змінюються від 00 до 37. Повний номер секції містить три цифри: перша — номер блока, друга i третя - номер секції в блоці. Кожна секція може містити 64 фрагменти.
Під час складання програми керування можуть бути враховані такі рекомендації.
Перед складанням оператор (розробник) повинен вирішити, які сигнали будуть використані під час роботи Ломіконта, які будуть вхідними (сигналами давачів), які вихідними, такими що надійдуть від Ломіконта на виконавчі механізми.
Потiм проводиться розбиття змінних, по-перше, згідно з фізичними входами - виходами, по друге (якщо потрібно), для потреб закладеного до програми алгоритму керування.
Складається таблиця позначення та призначення змінних за такою формою:
Позначення Призначення
Під час складання програми керування по блоках i секціях треба використати їх мінімальну кількість.
На кожну функцію керування використовують окрему секцію i до одержання керувального діяння (вихідної змінної) треба працювати в тій самій секції.
Треба мати на увазі, що посилання (передання керування) на секцію з меншим номером буде враховане при виконанні ПрК тільки в наступному циклі.
Починати програму керування краще (але не обов'язково) з алгоритму АЛГ130, який називається "Масова засилка змінних". У такий cпoci6 можна відімкнути вci секції, які, можливо, використовувалися до цього. Потім включають початкові блоки та секції, наприклад:
00 АЛГ 130
1 вихід = KC000
2 N=128
3 В/О=ОТКЛ
01 В КБО
02 В КБ1
03 В КС101
04 В КС201
05 О KC000
- Київ нухт 2008
- Лабораторна робота № 1 Вивчення методів та приладів для вимірювання температури (манометричного термометра, термометра опору та термоелектричного термометра – термопари)
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про прилади для вимірювання температури
- 3.1 Загальна методика вимірювання температури
- 3.2 Теоретичні відомості про вимірювальний перетворювач температури sitrans tf2
- 4.Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою манометричного термометра
- 4.2. Порядок виконання повірки термометра опору та термоелектричного перетворювача
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про манометри та методику вимірювання тиску
- . Загальна методика вимірювання тиску
- . Будова первинного вимірювального перетворювача надлишкового тиску Sitrans p zd
- 3.3. Принцип дії та будова електроконтактного мановакуумметра екмв
- 3.4. Будова первинного диференціального вимірювального перетворювача
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Порядок виконання повірки sitrans р серії zd
- 4.2. Порядок виконання повірки екмв
- 4.3. Ознайомлення з принципом дії та будовою вимірювального перетворювача диференціального тиску sitrans р ds III
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про вимірювання рівня
- 3.1. Загальні методики вимірювання рівня
- 3.2 Перетворювач тиску крт-с
- 3.3. Ультразвуковий рівнемір sitrans Probe lu
- 3.4. Ультразвуковий вимірювальний перетворювач рівня Multi Ranger 100 та сенсор xrs – 10.
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою сигналізатора рівня та ультразвукового рівнеміра sitrans Multi Ranger 100
- 4.2. Порядок виконання повірки перетворювача гідростатичного тиску крт-с
- 4.3. Порядок виконання повірки ультразвукового рівнеміра sitrans probe lu
- 5. Висновки Контрольні запитання.
- 3. Загальні відомості про методи вимірювання витрати
- 3.1. Теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- 3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
- 3.3. Магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- 3.4. Принцип дії водоміра (лічильника) схвк-1,5
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою лічильника схвк-1,5, витратоміра постійного перепаду тиску (ротаметр) типу sitrans f va
- 4.2. Порядок виконання повірки магніто-індукційного витратоміра
- 5. Висновки Контрольні запитання
- Лабораторна робота № 5 Вивчення і дослідження автоматичної системи позиційного і пропорційно-інтегрального регулювання
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні теоретичні відомості про системи регулювання
- 3.1. Відомості про об’єкт регулювання
- 3.2. Відомості про об’єкт регулювання в аср з позиційним регулятором
- 3.3. Відомості про об’єкт регулювання в аср з пропорційно-інтегральним регулятором
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Висновки
- 3. Засвоєння процедури складання та введення ПрК до пам'яті Ломіконта
- 3.1. Структура ПрК
- 3.2. Складання ПрК
- 3.3. Введення програми керування до пам'яті Ломіконта
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу.
- 6.Висновки
- 7. Контрольні запитання
- 1. Мета роботи
- 2. Складання програми керування та введення її до оперативної пам'яті мпк
- 3. Налагодження програм у Ломіконті
- 3. 1. Режим "Пуск"
- 3. 2. Робота зi змінними
- 3.3. Аналіз виконання ПрК
- 3.4. Оперативна зміна коефіцієнтів алгоритмів
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу
- 6. Висновки
- 7. Контрольні запитання
- Приклад аналізу задачі керуванння та складання ПрК Задача
- Алгоритм
- Контролери -серії
- 1. Загальні поняття
- Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
- 2.1. Об’єднання двох блоків
- 2.2. Доступ до функціональних блоків
- 2 .3. Встановлення параметрів функціональних блоків
- 2.4. Виконання та зупинка програми
- Опис функціональних клавіш (клавіш управління)
- Опис функціональних блоків
- 3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
- 3.1. Обмін програмою користувача між контролером та комп’ютером
- 3.2. Виконання та зупинка програми
- 3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків.
- 3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (in та out)
- Функціональні блоки вхідних сигналів
- Функціональні блоки вихідних сигналів
- 3.3.2. Група логічних блоків (logi)
- Функціональні блоки логічних функцій
- 3.3.3. Група функціональних блоків
- 3.3.4. Група системних біт та функціональних клавіш
- 4.2. Створення функціональних блоків користувача за допомогою контекстного меню
- 5. Порядок проведення лабораторних робіт
- 6. Зміст протоколу
- 7. Висновки.
- 8. Контрольні запитання
- Література