3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
Програмне забезпечення AL-PCS/WIN-E (версія 2.0) поставляється разом із контролером. AL-PCS/WIN-E розраховане для програмування таких контролерів -серії: AL-6MR-A, AL-10MR-A, AL-10MR-D, AL-10MT-D, AL-20MR-A, AL-20MR-D, AL-20MT-D.
Програмне забезпечення потребує виконання таких вимог до комп’ютера:
Операційна система | Windows 9.x або Windows NT 4.0 |
Процесор | Pentium 133 MHz або краще |
Жорсткий диск | 10 Мбайт вільного місця |
Пристрій керування | Маніпулятор типу миша або інше |
Відео | SVGA (800600) 256 кольорів або краще |
У разі стандартного встановлення програми вона розміщується таким шляхом C:\Program Files\Alvls. В операційній системі Windows програмне забезпечення AL-PCS/WIN-E запускається таким чином: Пуск Программы Mitsubishi Alpha Controller Alpha Programming.
Після запуску AL-PCS/WIN-E у звичайному режимі, програма має такі елементи (рис. 3).
До Панелі меню відносять такі команди (короткий опис):
File – створити нову програму, відкрити збережену програму, зберегти поточну на диску тощо;
Edit – копіювати елемент в буфер, вставити з буфера, повернутися на крок назад, вставити функціональний блок;
View – показати або приховати панель інструментів;
Insert – вставити об’єкт, коментар;
Tools – викликати помічника, перейменувати сигнали;
Search – пошук;
Controller – команди для роботи з контролером;
Com – настройка COM-порту;
Option – вибрати тип контролера, визначити колір фону, встановити пароль на програму і так далі;
Window – розмістити вікна каскадом, за заголовками, переключитися на інше вікно;
Help – допомога.
Рис. 3. Зовнішній вигляд програми AL-PCS/WIN-E
До Панелі інструментів відносяться такі панелі:
Standard Tool Bar – панель стандартних засобів;
Drawing Tool Bar – панель засобів графічного зображення;
Accessories Tool Bar – панель груп функціональних блоків;
Controller Tool Bar – панель засобів керування;
Wiring Tool Bar – панель режиму об’єднання;
Image Tool Bar – панель імпортування/експортування графічних зображень;
User Function Tool Bar – панель функцій користувача.
Піктограми кожної панелі інструментів мають підказку. Ці панелі можна відобразити або сховати через Панель меню View.
Для створення нової програми потрібно через меню File вибрати команду New або вибрати відповідну піктограму на стандартній панелі інструментів. Після цього з’явиться вікно, в якому пропонується вибрати серію контролера та його канальність (рис. 4).
Рис. 4. Вікно вибору типу контролера.
Для відкриття існуючої програми (файли типу *.vls) слід вибрати команду Open… з меню File або вибрати відповідну піктограму на стандартній панелі інструментів.
Після вибору контролера або після відкриття існуючого файла з’являться вікна Monitoring in System Sketch та Function Block Diagram (FBD). У вікні FBD пишеться програма для вибраного контролера. У вікні Monitoring in System Sketch подається графічне зображення програми, станів входів та виходів контролера, зміст рідинно-кристалічного дисплея.
Вікно FBD має два поля (рис. 5): вгорі – поле заголовка (FBD TITLE); під ним – поле програмування, яке має прямокутники вхідних сигналів; прямокутники вихідних сигналів; велике поле (за замовчуванням зелене), де мають міститися функціональні блоки. Прямокутники вхідних та вихідних сигналів позначаються літерами І та О (від слова Input – вхід, Output – вихід) відповідно і числом, що означає номер канала.
Функціональні блоки розташовані в Accessories Tool Bar і розміщені за групами призначення: вхідні сигнали (IN), вихідні сигнали (OUT), логічні блоки (LOGI), блоки функцій (FUNC), функції користувача (USER).
Функціональні блоки групи FUNC та LOGI можна викликати через меню Edit Insert Func (Insert Logic) або через контекстне меню (клацаючи правою клавішею миші на полі програмування). Функціональні блоки інших груп вибирають через Accessories Tool Bar.
Для того, щоб вставити функціональний блок, треба вибрати його згаданим способом (наприклад, один раз клацнути лівою клавішею миші в Accessories Tool Bar), далі курсором вказати місце його знаходження на полі програмування.
Рис. 5. Вікно Function Block Diagram
Об’єднати входи та виходи функціональних блоків між собою або із прямокутниками входів/виходів можна:
1) За допомогою Wiring Tool Bar: для активізації режиму об’єднання натискається кнопка на цій панелі. Далі вказується вихід (вхід), натисканням лівої клавіші миші на покажчику виходу (входу), першого функціонального блоку; потім вказується вхід (вихід) другого функціонального блоку (рис. 6);
2) Безпосередньо: вказати входи та виходи для об’єднання двох функціональних блоків (рис. 6). При цьому кнопка на панелі Wiring Tool Bar буде активізована.
Рис. 6. Об’єднання двох елементів.
Звернемо увагу на те, що слід точно вказувати мишею на покажчики входу та виходу. Також треба дотримуватися таких правил:
1) Входи (виходи) не можуть з’єднуватись із входами (виходами) в одному або різних функціональних блоках;
2) Дискретні сигнали не можуть бути з’єднані із аналоговими сигналами;
3) Один вихід функціонального блоку може бути з’єднаний з багатьма входами інших функціональних блоків;
4) Один вхід функціонального блока може бути з’єднаний тільки з одним виходом іншого функціонального блока.
Кожний функціональний блок має власні параметри настройки, які викликаються подвійним клацанням лівої клавіші миші на вибраному блоці. Крім власних параметрів, кожен функціональний блок має додаткові параметри (рис. 7):
Рис. 7. Додаткові параметри функціональних блоків.
Comment – це поле вводу коментаря, який буде розміщений біля даного функціонального блока. У коментарі може бути не більше 256 символів, але біля функціонального блоку будуть перші 16 символів;
Display Comment – якщо галочка встановлена, то коментар буде розміщений зверху функціонального блока;
Display Signal Number – якщо галочка встановлена, то буде відображений номер функціонального блока;
Display Monitor Information – якщо галочка встановлена, то буде відображена інформація про настройки та поточне значення функціонального блока. Дана інформація буде відображена тільки в режимі моніторингу або в режимі імітації.
- Київ нухт 2008
- Лабораторна робота № 1 Вивчення методів та приладів для вимірювання температури (манометричного термометра, термометра опору та термоелектричного термометра – термопари)
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про прилади для вимірювання температури
- 3.1 Загальна методика вимірювання температури
- 3.2 Теоретичні відомості про вимірювальний перетворювач температури sitrans tf2
- 4.Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою манометричного термометра
- 4.2. Порядок виконання повірки термометра опору та термоелектричного перетворювача
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про манометри та методику вимірювання тиску
- . Загальна методика вимірювання тиску
- . Будова первинного вимірювального перетворювача надлишкового тиску Sitrans p zd
- 3.3. Принцип дії та будова електроконтактного мановакуумметра екмв
- 3.4. Будова первинного диференціального вимірювального перетворювача
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Порядок виконання повірки sitrans р серії zd
- 4.2. Порядок виконання повірки екмв
- 4.3. Ознайомлення з принципом дії та будовою вимірювального перетворювача диференціального тиску sitrans р ds III
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про вимірювання рівня
- 3.1. Загальні методики вимірювання рівня
- 3.2 Перетворювач тиску крт-с
- 3.3. Ультразвуковий рівнемір sitrans Probe lu
- 3.4. Ультразвуковий вимірювальний перетворювач рівня Multi Ranger 100 та сенсор xrs – 10.
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою сигналізатора рівня та ультразвукового рівнеміра sitrans Multi Ranger 100
- 4.2. Порядок виконання повірки перетворювача гідростатичного тиску крт-с
- 4.3. Порядок виконання повірки ультразвукового рівнеміра sitrans probe lu
- 5. Висновки Контрольні запитання.
- 3. Загальні відомості про методи вимірювання витрати
- 3.1. Теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- 3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
- 3.3. Магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- 3.4. Принцип дії водоміра (лічильника) схвк-1,5
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою лічильника схвк-1,5, витратоміра постійного перепаду тиску (ротаметр) типу sitrans f va
- 4.2. Порядок виконання повірки магніто-індукційного витратоміра
- 5. Висновки Контрольні запитання
- Лабораторна робота № 5 Вивчення і дослідження автоматичної системи позиційного і пропорційно-інтегрального регулювання
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні теоретичні відомості про системи регулювання
- 3.1. Відомості про об’єкт регулювання
- 3.2. Відомості про об’єкт регулювання в аср з позиційним регулятором
- 3.3. Відомості про об’єкт регулювання в аср з пропорційно-інтегральним регулятором
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Висновки
- 3. Засвоєння процедури складання та введення ПрК до пам'яті Ломіконта
- 3.1. Структура ПрК
- 3.2. Складання ПрК
- 3.3. Введення програми керування до пам'яті Ломіконта
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу.
- 6.Висновки
- 7. Контрольні запитання
- 1. Мета роботи
- 2. Складання програми керування та введення її до оперативної пам'яті мпк
- 3. Налагодження програм у Ломіконті
- 3. 1. Режим "Пуск"
- 3. 2. Робота зi змінними
- 3.3. Аналіз виконання ПрК
- 3.4. Оперативна зміна коефіцієнтів алгоритмів
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу
- 6. Висновки
- 7. Контрольні запитання
- Приклад аналізу задачі керуванння та складання ПрК Задача
- Алгоритм
- Контролери -серії
- 1. Загальні поняття
- Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
- 2.1. Об’єднання двох блоків
- 2.2. Доступ до функціональних блоків
- 2 .3. Встановлення параметрів функціональних блоків
- 2.4. Виконання та зупинка програми
- Опис функціональних клавіш (клавіш управління)
- Опис функціональних блоків
- 3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
- 3.1. Обмін програмою користувача між контролером та комп’ютером
- 3.2. Виконання та зупинка програми
- 3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків.
- 3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (in та out)
- Функціональні блоки вхідних сигналів
- Функціональні блоки вихідних сигналів
- 3.3.2. Група логічних блоків (logi)
- Функціональні блоки логічних функцій
- 3.3.3. Група функціональних блоків
- 3.3.4. Група системних біт та функціональних клавіш
- 4.2. Створення функціональних блоків користувача за допомогою контекстного меню
- 5. Порядок проведення лабораторних робіт
- 6. Зміст протоколу
- 7. Висновки.
- 8. Контрольні запитання
- Література