3.3. Аналіз виконання ПрК
Т о ч к а з у п и н у. Під час налагодження ПрК у підрежимі «Управление» для зручності аналізу виконання її певної частини може призначатися точка зупину – номер фрагменту (кроку) ПрК, перед яким виконання ПрК зупиняється, а Ломіконт автоматично переходить до під режиму «Предпуск».
Під час зупинки можна аналізувати результат, висвітлюючи змінні або навіть привласнюючи їм нові значення, або призначити нову (подальшу) точку зупину.
Як точка зупину призначається перший фрагмент умовної частини умовного оператора або фрагмент виконавчої частини оператора (типу «ТОГДА» чи «ИНАЧЕ» або фрагмент – безумовний оператор).
Для завдання точки зупину натискають клавішу «*». В робочому рядку з’являється напис „ТОС»(точка останова). Після цього набирають повний номер фрагмента (номер секції та номер фрагмента в секції), який обрано за точку зупину, наприклад: ТОС : 311.17. При помилці набору робочий рядок усувається натисканням клавіші Сбр. Після набору номера фрагмента (точки зупину) треба натиснути клавішу Исп. Двокрапка в написі замінюється на пробіл.
Індикація точки зупину на екрані здійснюється клавішами «*» та Исп, якщо вона задана, а якщо ні, то з’являється напис «ТОС НЕТ».
Скидання точки зупину здійснюється натисканням клавіші «*» та З/У, про що свідчитиме напис «ТОС УДАЛЕНО».
При виході з режиму «Пуск» точка зупину автоматично відкидається.
П о к р о к о в е в и к о н а н н я ПрК. Таке виконання і перегляд ПрК можна здійснити в підрежимі «Предпуск» натисканням клавіші 9. Виконання ПрК відбувається так, ніби всі фрагменти, які можна прзначити точками зупину, сааме ними і призначені. ПрК виконується до першого наступного зупину на одному з таких фрагментів.
На екрані висвітлюється повний номер фрагмента, перед яким зупинено виконання ПрК.
При покроковому зупині можна призначити наступний зупин не на кроці, а на заданій точці зупину.
І м і т а ц і я з м і н в о б ‚є к т і к е р у в а н н я. Для перевірки працездатності складеної програми потрібно в режимі «Управление» про- імітувати об’єкт керування. Тобто здійснити зміну вхідних дискретних і аналогових змінних Ломіконта (вихідних об'єкта) в залежності від стану вихідних (керувальних) змінних Ломіконта, що справляють на об’єкті дискретне регулювальне діяння.
Наприклад, якщо об'єктом керування є збірник, в який через один трубопровід рідина надходить, а через інший виливається, і на кожному трубопроводі є дискретний клапан, що керується дискретними виходами Ломіконта, то відкриття клапана подавання (ДВ1=ВКЛ) повинно призвести до Вкл спочатку давача нижнього рівня (ВД1=ВКЛ), а потім верхнього (ВД2= ВКЛ). Разом з тим після відкриття клапана зливу (ДВ2=ВКЛ) (при закритому клапані подавання (ДВ1=ОТКЛ)) необхідно імітувати відключення спочатку верхнього давача рівня (ВД2=ОТКЛ), потім нижнього (ВД1=ОТКЛ).
Імітацію зміни аналогових вхідних змінних Ломіконта (ВА) розглянемо на прикладі охолодження молока у збірнику.
Наповнення збірника пастеризованим молоком веде до збільшення температури в збірнику. Якщо відкритий клапан подавання молока (ДВ1=ВКЛ), то під час імітації зміни параметрів об’єкта треба збільшувати значення аналогового входу (ВА) в Ломіконт, що відповідає за температуру. Після відкриття клапана подавання холодної води (ДВ=ВКЛ) температура в збірнику знижується, тому треба зменшувати значення відповідної змінної ВА.
- Київ нухт 2008
- Лабораторна робота № 1 Вивчення методів та приладів для вимірювання температури (манометричного термометра, термометра опору та термоелектричного термометра – термопари)
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про прилади для вимірювання температури
- 3.1 Загальна методика вимірювання температури
- 3.2 Теоретичні відомості про вимірювальний перетворювач температури sitrans tf2
- 4.Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою манометричного термометра
- 4.2. Порядок виконання повірки термометра опору та термоелектричного перетворювача
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про манометри та методику вимірювання тиску
- . Загальна методика вимірювання тиску
- . Будова первинного вимірювального перетворювача надлишкового тиску Sitrans p zd
- 3.3. Принцип дії та будова електроконтактного мановакуумметра екмв
- 3.4. Будова первинного диференціального вимірювального перетворювача
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Порядок виконання повірки sitrans р серії zd
- 4.2. Порядок виконання повірки екмв
- 4.3. Ознайомлення з принципом дії та будовою вимірювального перетворювача диференціального тиску sitrans р ds III
- 5. Висновки Контрольні запитання
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні відомості про вимірювання рівня
- 3.1. Загальні методики вимірювання рівня
- 3.2 Перетворювач тиску крт-с
- 3.3. Ультразвуковий рівнемір sitrans Probe lu
- 3.4. Ультразвуковий вимірювальний перетворювач рівня Multi Ranger 100 та сенсор xrs – 10.
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою сигналізатора рівня та ультразвукового рівнеміра sitrans Multi Ranger 100
- 4.2. Порядок виконання повірки перетворювача гідростатичного тиску крт-с
- 4.3. Порядок виконання повірки ультразвукового рівнеміра sitrans probe lu
- 5. Висновки Контрольні запитання.
- 3. Загальні відомості про методи вимірювання витрати
- 3.1. Теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- 3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
- 3.3. Магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- 3.4. Принцип дії водоміра (лічильника) схвк-1,5
- 4. Методика виконання роботи
- 4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою лічильника схвк-1,5, витратоміра постійного перепаду тиску (ротаметр) типу sitrans f va
- 4.2. Порядок виконання повірки магніто-індукційного витратоміра
- 5. Висновки Контрольні запитання
- Лабораторна робота № 5 Вивчення і дослідження автоматичної системи позиційного і пропорційно-інтегрального регулювання
- 1. Мета роботи
- 2. Завдання на виконання роботи
- 3. Загальні теоретичні відомості про системи регулювання
- 3.1. Відомості про об’єкт регулювання
- 3.2. Відомості про об’єкт регулювання в аср з позиційним регулятором
- 3.3. Відомості про об’єкт регулювання в аср з пропорційно-інтегральним регулятором
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Висновки
- 3. Засвоєння процедури складання та введення ПрК до пам'яті Ломіконта
- 3.1. Структура ПрК
- 3.2. Складання ПрК
- 3.3. Введення програми керування до пам'яті Ломіконта
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу.
- 6.Висновки
- 7. Контрольні запитання
- 1. Мета роботи
- 2. Складання програми керування та введення її до оперативної пам'яті мпк
- 3. Налагодження програм у Ломіконті
- 3. 1. Режим "Пуск"
- 3. 2. Робота зi змінними
- 3.3. Аналіз виконання ПрК
- 3.4. Оперативна зміна коефіцієнтів алгоритмів
- 4. Порядок виконання роботи
- 5. Зміст протоколу
- 6. Висновки
- 7. Контрольні запитання
- Приклад аналізу задачі керуванння та складання ПрК Задача
- Алгоритм
- Контролери -серії
- 1. Загальні поняття
- Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
- 2.1. Об’єднання двох блоків
- 2.2. Доступ до функціональних блоків
- 2 .3. Встановлення параметрів функціональних блоків
- 2.4. Виконання та зупинка програми
- Опис функціональних клавіш (клавіш управління)
- Опис функціональних блоків
- 3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
- 3.1. Обмін програмою користувача між контролером та комп’ютером
- 3.2. Виконання та зупинка програми
- 3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків.
- 3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (in та out)
- Функціональні блоки вхідних сигналів
- Функціональні блоки вихідних сигналів
- 3.3.2. Група логічних блоків (logi)
- Функціональні блоки логічних функцій
- 3.3.3. Група функціональних блоків
- 3.3.4. Група системних біт та функціональних клавіш
- 4.2. Створення функціональних блоків користувача за допомогою контекстного меню
- 5. Порядок проведення лабораторних робіт
- 6. Зміст протоколу
- 7. Висновки.
- 8. Контрольні запитання
- Література