5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
Відповідно до держстандарту 12.0.002—80 «ССБТ. Терміни і визначення» до небезпечного відносять виробничі фактори, вплив яких на працюючого у визначених умовах приведе до травми або іншому раптовому погіршенню здоров'я. Шкідливими вважають виробничі, фактори, вплив яких на працюючого у визначених умовах, приведе до захворювання або зниження працездатності. Системи стандартів безпеки, праці класифікує, небезпечні і шкідливі виробничі фактори по природі їхньої дії на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні. Кожна з цих груп у свою чергу підрозділяється на підгрупи.
Так перша група містить наступні фізично небезпечні і шкідливі виробничі фактори: машини, що рухаються, і механізми; рухливі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготівлі, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, материалрв, повітря робочої зони, підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці; підвищений рівень инфразвуковых коливанні й ультразвуку; підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна; підвищена або знижена вологість, рухливість і іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електромагнітних і магнітних полів; відсутність або недолік природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність;
пряма і відбита блесткість; підвищена пульсація світлового потоку; підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень інфрачервоної радіації; гострі крайки, заусінеці і шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів і устаткування; розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (упала); невагомість.
Група хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів підрозділяється на дві підгрупи, що поєднують фактори по характері впливу на організм людини, – токсичні, – дратівні, сенсибілізирующі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію, і по шляху проникнення в організм людини – через органи подиху, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизуваті оболонки.
Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори включають біологічні об'єкти: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсиіі, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності.
Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори по характері дії підрозділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. Фізичні перевантаження можуть бути статичні і динамічні. Нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці й емоційні перевантаження.
Той самий небезпечний і шкідливий виробничий фактор по природі своєї дії може одночасно відноситися до різних груп. Тут розглянуті лише найбільш характерні для залізничного транспорту небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- 1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- 2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- 3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- 4.3 Розрахунок показників використання………………………………………….68
- 4.4 Розрахунок капітальних витрат………………………………………………...70
- 4.5 Розрахунок економічного ефекту…………………………………………........73
- 5 Охорона праці
- 1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- 1.1 Контакторно-реостатна система регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену
- 1.1.1 Загальна характеристика вагонів
- 1.1.2 Силові ланцюги в режимах тяги і гальмування
- 1.2 Розробка блок схеми модернізованого тягового електроприводу вагону метрополітену
- 1.3 Розробка блок-схеми системи керування імпульсним перетворювачем
- 2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- 2.1 Розрахунок імпульсного перетворювача у пусковому режимі
- 2.2 Розрахунок імпульсного перетворювача у режимі тяги з безперервним струмом тягових двигунів
- 2.3 Вибір силових елементів імпульсного перетворювача
- 2.3.1 Вибір керованого ключового елемента імпульсного перетворювача
- 2.3.2 Розрахунок вхідного фільтра
- 3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- 3.1 Розрахунок обмежувача напруги
- 3.2 Розробка і розрахунок задаючого генератора
- 3.2.1 Опис схеми задаючого генератора
- 3.2.2 Розрахунок чекаючого мультивібратора
- 3.2.3 Розрахунок інтегратора
- 3.3 Розрахунок компаратора
- 3.4 Розрахунок формувача імпульсів
- 4 Визначення економічного ефекту від модернізації вагонів метрополітену серії 81 - 717 системою імпульсного управління тяговими двигунами
- 4.1 Загальна характеристика заходу
- 4.2 Методика розрахунку економічного ефекту
- 4.3 Розрахунок показників використання
- В даній таблиці були наведені розрахунки витрат на ремонт і електроенергію електропоїзда до і після модернізації.
- 4.4 Розрахунок капітальних витрат
- 4.5 Розрахунок економічного ефекту
- 5 Охорона праці
- 5.1 Коротка характеристика проектуємого об’єкту
- 5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- 5.3 Аналіз потенційних небезпек на електропоїзді
- 5.4 Заходи по створенню безпечних умов праці
- 5.5 Правила пожежної безпеки
- 5.6 Розрахунок захисного заземлювача