4.2 Методика розрахунку економічного ефекту
Сумарний по рокам розрахункового періоду економічний ефект (Эт) визначається як перевищення сумарної вартісної оцінки результатів заходу НТП за розрахунковий період (Рт) над вартісною оцінкою сукупних витрат на здійснення заходу НТП за розрахунковий період (Зт)
Эт = Рт - Зт . (4.1)
При розрахунку економічного ефекту проводиться обов’язкове приведення різночасових витрат і результатів до єдиного для всіх варіантів реалізації заходу НТП моменту часу – розрахунковому року tр. Приведення різночасових витрат і результатів всіх років періоду реалізації до розрахункового року здійснюється шляхом множення їхньої величини за кожний рік на коефіцієнт приведення t , що визначається за формулою
, (4.2)
де Ен – норматив приведення різночасових витрат і результатів, Ен=0,1;
tp – розрахунковий рік;
t – рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового року.
Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період визначається за формулою
, (4.3)
де Рt – вартісна оцінка результатів до року t розрахункового періоду;
tн – початковий рік розрахункового періоду;
tk – кінцевий рік розрахункового періоду.
При визначенні затрат необхідно керуватися такими принципами:
до сумарних витрат на проведення заходу НТП включаються витрати як на розробку і виробництво, так і на використання нової техніки в усіх сферах народного господарства, тобто витрати всіх учасників реалізації заходу;
до складу витрат входять всі види поточних і одноразових витрат;
при визначенні сукупних витрат на захід, що охоплює розробку, виробництво і використання нової техніки, не допускається повторне урахування витрат;
в розрахунках витрат необхідно враховувати їхню динаміку по всім рокам розрахункового періоду.
Витрати на реалізацію заходів НТП за розрахунковий період включають витрати при виробництві та використанні продукції
, (4.4)
де - витрати при виробництві нової техніки на основі заходу НТП за розрахунковий період;
- витрати при використанні нової техніки (без урахування витрат на придбання самої продукції) за розрахунковий період.
Витрати при виробництві та використанні нової техніки розраховуються однаково
(4.5)
де - витрати всіх ресурсів у рікt (включаючи витрати на отримання супутніх результатів);
ut- поточні витрати при виробництві (використанні) нової техніки у рік t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;
kt- одноразові витрати при виробництві (використанні) нової техніки у рікt;
лt-залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, вибуваючих у рік t.
До складу одноразових витрат на здійснення заходу НТП включають як капітальні вкладення, так і інші витрати одноразової дії, необхідні для створення і використання продукції по заходу НТП незалежно від джерел фінансування. До них відносяться витрати на:
науково-дослідні, експериментальні, конструкторські, технологічні і проектні роботи;
засвоєння виробництва і доопрацювання дослідних зразків продукції, виготовлення моделі і макетів знарядь праці;
придбання, доставку, монтаж, налагоджування і освоєння обладнання;
будівництво або реконструкцію будинків і споруд, виробничі площі та інші елементи основних фондів, зв’язані з здійсненням заходу.
Склад поточних витрат, що враховуються при визначенні економічного ефекту заходу НТП, визначається:
по експлуатаційній діяльності – номенклатурою витрат по основній діяльності залізниць;
по промисловим підприємствам - прийнятим порядком калькулювання собівартості.
При цьому до поточних витрат не включають амортизаційні відрахування на реновацію основних виробничих фондів.
- 1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- 2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- 3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- 4.3 Розрахунок показників використання………………………………………….68
- 4.4 Розрахунок капітальних витрат………………………………………………...70
- 4.5 Розрахунок економічного ефекту…………………………………………........73
- 5 Охорона праці
- 1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- 1.1 Контакторно-реостатна система регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену
- 1.1.1 Загальна характеристика вагонів
- 1.1.2 Силові ланцюги в режимах тяги і гальмування
- 1.2 Розробка блок схеми модернізованого тягового електроприводу вагону метрополітену
- 1.3 Розробка блок-схеми системи керування імпульсним перетворювачем
- 2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- 2.1 Розрахунок імпульсного перетворювача у пусковому режимі
- 2.2 Розрахунок імпульсного перетворювача у режимі тяги з безперервним струмом тягових двигунів
- 2.3 Вибір силових елементів імпульсного перетворювача
- 2.3.1 Вибір керованого ключового елемента імпульсного перетворювача
- 2.3.2 Розрахунок вхідного фільтра
- 3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- 3.1 Розрахунок обмежувача напруги
- 3.2 Розробка і розрахунок задаючого генератора
- 3.2.1 Опис схеми задаючого генератора
- 3.2.2 Розрахунок чекаючого мультивібратора
- 3.2.3 Розрахунок інтегратора
- 3.3 Розрахунок компаратора
- 3.4 Розрахунок формувача імпульсів
- 4 Визначення економічного ефекту від модернізації вагонів метрополітену серії 81 - 717 системою імпульсного управління тяговими двигунами
- 4.1 Загальна характеристика заходу
- 4.2 Методика розрахунку економічного ефекту
- 4.3 Розрахунок показників використання
- В даній таблиці були наведені розрахунки витрат на ремонт і електроенергію електропоїзда до і після модернізації.
- 4.4 Розрахунок капітальних витрат
- 4.5 Розрахунок економічного ефекту
- 5 Охорона праці
- 5.1 Коротка характеристика проектуємого об’єкту
- 5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- 5.3 Аналіз потенційних небезпек на електропоїзді
- 5.4 Заходи по створенню безпечних умов праці
- 5.5 Правила пожежної безпеки
- 5.6 Розрахунок захисного заземлювача