5.4 Заходи по створенню безпечних умов праці
Заходи по створенню безпечних умов праці можна розділити на технічні і організаційні.
Організаційні заходи включають в себе: утримання пристроїв в справному стані підбір обслуговуючого персоналу необхідної кваліфікації, навчання та періодичний інструктаж його; розробка правил і інструкцій по електробезпеці і систематичний контроль за дотриманням цих правил.
До технічних відносяться: пристрої електроприладів, які забезпечують безпеку користування ними; захист від небезпеки переходу напруги на не струмоведучі частини електроприладів (захисне заземлення, занульовування, відключення); захист від небезпеки переходу напруги із мережі високої напруги в мережі низької напруги.
У відповідності з ГОСТ 12.2.056-81 “ ССБТ. Електровози і тепловози колії 1520 мм. Вимоги безпеки” все силове електрообладнання локомотива, крім обертових машин і з'єднувальних кабелів силового кола, розташовують в апаратній камері, шафі, а також на даху електровоза.
Апаратні камери, шафи, ящики, панелі пульта керування і легкоз'ємні огородження електричних машин із напругою вище 42 В змінного струму вище 110 В постійного струму.
В цілях запобігання можливого доторкання або небезпечного приближення до струмоведучих частин в залежності від рівня напруги встановлені слідуючи мінімальні відстані від цих частин до сітчаних огорож (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1 – Мінімальна відстань в залежності від напруги
Номінальна напруга на струмоведучих частинах, кВ | 0,5 | 3 | 6 | 25 |
Мінімальна відстань, мм | 100 | 165 | 190 | 300 |
При відкриванні дверей апаратних камер електровозів за допомогою блокувальних пристроїв забезпечується заземлення високовольтного кола струмоприймача від силового вводу. Враховуючі випадки враження електричним струмом машиністів в місцях установки приладів обліку електричної енергії , ці прибори встановлюють у місцях, які виключають доступ до струмоведучих частин при наявності напруги на струмоприймачі. При встановлені їх безпосередньо у сітчастих огорож встановлюють суцільні укриття струмоведучих частин , які виключають можливість доступу до них із боку проходу в машинному відділенні. Металічні кожухи електрообладнання, розташованого поза апаратних камер, шаф, які мають блокування, а також всі огорожі, конструкції для прикріплення струмоведучих частин і іншого обладнання, яке може у випадку несправності виявитись під напругою вище 42 В змінного струму і вище 110 В постійного струму, заземляють на корпус поїзда. Провідники для заземлення каркасів кожухів обладнання з'єднують з
ними за допомогою зварювання або різьбових з'єднань. Різьбові з'єднання для заземлення запобігають від само відкручування установкою пружних шайб контргайок.
Для забезпечення електробезпеки передбачено відповідне кольорове оформлення і встановлення щитків із знаками безпеки: всі засувні ящики покрашені в жовтий колір, на них нанесені знаки-символи високої напруги у вигляді трикутника і стрілки блискавки. На всіх засувних щитках із текстом - “Не відкривай при подачі високої напруги” -, на даху люка виходу на дах - табличка - “Не підніматись на дах без заземлення контактного проводу” -, на кришці ящика акумуляторної батареї – щиток, який забороняє працю із відкритим вогнем. На кришках колекторних люків тягових двигунів нанесені попереджувальні знаки у відповідності з ГОСТ 12.4.-026-76 „ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”.
Для захисту машиністів від враження електричним струмом існують слідуючи засоби індивідуального захисту: пара діелектричних рукавичок, діелектричний килимок розмірами не менше 0,5х0,6 м, не менше однієї відключаючої ізолюючої штанги. Вказані діелектричні засоби захисту досліджують при прийомі в експлуатацію, а також в терміни і по нормам.
На захисних засобах, які пройшли дослідження крім інструменту з ізольованими ручками, ставлять штамп із вказаними напругами і дати до якої можна використовувати цей засіб.
В конструкції кабіни машиніста повинні бути передбачені міри, які забезпечують захист машиніста від шуму та вібрації, наприклад звукоізоляція, звукопоглинання, віброізоляція, вібродемпфірування. Двері, вікна, місця вводу в кабіну трубопроводів, кабелів, рухомих частин повинні бути ретельно ущільнені з метою зменшення можливості проникнення зовнішнього шуму та забезпечення допустимого рівня шуму в кабіні машиніста. В системі опалення та вентиляції кабіни машиніста при необхідності повинні бути передбачені засоби зниження шуму.
Кабіна машиніста повинна бути обладнана пристроями для опалення та вентиляції. Пристрої повинні мати ручне або автоматичне регулювання температури повітря в кабіні машиніста. На вимогу замовника кабіну машиніста обладнують пристроєм кондиціонування повітря. Допускається суміщення пристрою кондиціонування повітря з опалювальною системою кабіни машиніста. Кабіна машиніста повинна мати теплоізоляцію з коефіцієнтом теплопередачі через огородження і в середньому по кабіні не більше 2,33 Вт/(м2•К) (2,00 ккал/год.•м2•0С). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі кабіни машиніста з закритими вікнами та дверима під час руху повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 „ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.”. Відкриті частини опалювальних приладів, які мають температуру вище 550С, повинні мати огородження. Значення параметрів мікроклімату в кабіні машиніста в залежності від температури навколишнього повітря, повинні при закритих вікнах та дверях відповідати приведеним в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Значення параметрів мікроклімату в кабіні машиніста в залежності від температури навколишнього повітря
Температура навколишнього повітря, 0С | Температура повітря в кабіні, 0С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с |
Нижче +10 0С | (22±2) 0С | – | до 0,2 включно |
Для кліматичних районів І2, І І1-І І10 по ГОСТ 16350-80: від +10 до +33 0С вище +33 0С |
(24±2) 0С на 5–6 0С нижче температури навколишнього повітря | 30-70 | до 0,4 включно |
Для освітлення шкал та стрічки швидкостеміра, графіка руху, столика (при його наявності) на робочому місці повинні бути встановлені світильники місцевого освітлення, які забезпечують освітлення у вказаних місцях 10-15 лк з його плавним регулюванням до 1 лк. Пристрої місцевого освітлення (підсвітка) контрольно-вимірювальних приладів на пульті управління повинен забезпечувати можливість плавного регулювання яскравості шкал з білим полем від 0,5 до 5 кд/м2, при шкалах з чорним полем вказану яскравість повинна мати біла оцифровка шкали. Відношення найбільшого і найменшого значення яскравості шкал приладів на пульті управління (коефіцієнт нерівномірності) не повинно перевищувати 3:1. Відношення найбільшого значення освітлення до найменшого в межах робочої зони пульта управління, за винятком шкали приладів, не повинно перевищувати 5:1.
При відомих значеннях коефіцієнтів відбиття шкал приладів допускається визначати коефіцієнт нерівномірності по співвідношенню освітленості з врахуванням коефіцієнта відбиття. Світильники в кабіні машиніста повинні розташовуватись так, щоб прямий та відбитий від дзеркальних поверхонь світловий потік ламп не попадав в очі машиніста та при управлінні локомотивом в положенні стоячи та сидячі. ГОСТ 12.1.030 – 81 „ССБГ Електробезпека. Захистне заземлення. Занулення.”
- 1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- 2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- 3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- 4.3 Розрахунок показників використання………………………………………….68
- 4.4 Розрахунок капітальних витрат………………………………………………...70
- 4.5 Розрахунок економічного ефекту…………………………………………........73
- 5 Охорона праці
- 1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- 1.1 Контакторно-реостатна система регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену
- 1.1.1 Загальна характеристика вагонів
- 1.1.2 Силові ланцюги в режимах тяги і гальмування
- 1.2 Розробка блок схеми модернізованого тягового електроприводу вагону метрополітену
- 1.3 Розробка блок-схеми системи керування імпульсним перетворювачем
- 2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- 2.1 Розрахунок імпульсного перетворювача у пусковому режимі
- 2.2 Розрахунок імпульсного перетворювача у режимі тяги з безперервним струмом тягових двигунів
- 2.3 Вибір силових елементів імпульсного перетворювача
- 2.3.1 Вибір керованого ключового елемента імпульсного перетворювача
- 2.3.2 Розрахунок вхідного фільтра
- 3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- 3.1 Розрахунок обмежувача напруги
- 3.2 Розробка і розрахунок задаючого генератора
- 3.2.1 Опис схеми задаючого генератора
- 3.2.2 Розрахунок чекаючого мультивібратора
- 3.2.3 Розрахунок інтегратора
- 3.3 Розрахунок компаратора
- 3.4 Розрахунок формувача імпульсів
- 4 Визначення економічного ефекту від модернізації вагонів метрополітену серії 81 - 717 системою імпульсного управління тяговими двигунами
- 4.1 Загальна характеристика заходу
- 4.2 Методика розрахунку економічного ефекту
- 4.3 Розрахунок показників використання
- В даній таблиці були наведені розрахунки витрат на ремонт і електроенергію електропоїзда до і після модернізації.
- 4.4 Розрахунок капітальних витрат
- 4.5 Розрахунок економічного ефекту
- 5 Охорона праці
- 5.1 Коротка характеристика проектуємого об’єкту
- 5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- 5.3 Аналіз потенційних небезпек на електропоїзді
- 5.4 Заходи по створенню безпечних умов праці
- 5.5 Правила пожежної безпеки
- 5.6 Розрахунок захисного заземлювача