Уявлення про інтегральні схеми
Інтегральна схема (ІС) – це мікроелектронний виріб, що виконує певну функцію по перетворенню і обробці сигналів і має високу щільність електрично з’єднаних мікромініатюрних радіоелектронних елементів. ІС уявляє собою пластинку кремнію розміром 1,5 см 2, в тілі якої утворено тисячі компонентів (транзисторів, діодів, резисторів). Вона замінює складну електронну схему. Саме призначення – використання ІС в галузях перетворення і обробки сигналів, тобто від процесів передачі і перетворення електричної енергії ми переходимо до процесів інформаційних, де потужність сигналів відносно невелика і не має такого принципового значення, як в електроенергетиці, –дозволяє мініатюризувати радіоелементи.
ІС створюється для електронної схеми приладу, який має певне функціональне призначення. Розробка ІС потребує високої кваліфікації і великих витрат праці. Тому в інтегральному виконанні (у вигляді ІС) створюються електронні прилади, які мають певне функціональне призначення і масове використання. За рахунок масовості великі витрати на розробку ІС розподіляються на велику кількість кінцевого продукту і тому ціна однієї ІС незначна.
Після розробки принципової електричної схеми приладу починається розробка ІС. Оскільки ІС багатошарова, тобто компоненти (резистори, транзистори і т.інш.) розташовуються в кількох шарах, і виготовляється ІС поступово шар за шаром, то і планування її топології (розробка плану розташування компонентів і зв’язків) ведеться також шар за шаром. Звичайно конструктори викреслюють головну карту кожного шару за допомогою комп’ютера, використовуючи спеціалізовані САПР (системи автоматизованого проектування) радіоелектронної апаратури. Ці системи зберігають в пам’яті стандартні способи розміщення компонентів і можливі способи їх з’єднання. Задача конструктора полягає в тому, щоб знайти оптимальні шляхи з’єднання всіх компонентів і розмістити всі компоненти в мінімальному просторі. Так як ІС має розмір 1,5 см 2 і на цій площині розташовані тисячі компонентів, то карти креслять із збільшенням в десятки тисяч разів.
Карта кожного шару переноситься з відповідним зменшенням на скляну пластинку для виготовлення фотомасок. Ці маски, подібно фотографічному негативу, дають можливість за допомогою ультрафіолетового опромінення віддрукувати карту на поверхні кристалу. Карта визначає області, де повинно проводитись хімічне покриття, додавання домішок, або нанесення металевих струмоводних доріжок шириною в кілька мікрон. При масовому виробництві ІС карта кожного шару розмножується в сотнях екземплярах на одній скляній пластинці. Основою для ІС служать кремнієві пластинки діаметром близько 15 см і товщиною 0,1 мм. На одній пластинці одразу створюються сотні ІС. Такі пластинки нарізуються із злитка кристалічного кремнію довжиною близько 60 см, який вирощують (як кристал цукру) із розплаву кремнію, очищеного до 99,99999999%. Одного кремнієвого злитку достатньо для виготовлення основи для більш ніж мільйона ІС.
На кожному з етапів виготовлення основа покривається тонким шаром світлорезистивної емульсії, яка твердне під дією ультрафіолетового опромінення, що проходить крізь відповідну маску. Незатверділі залишки емульсії змивають, залишаючи відкритими для подальшої обробки певні, згідно фотомасці, зони кристалу. В дифузійній камері пластинки обробляються гарячими іонізованими парами відповідного хімічного елементу-домішку, іони якого, потрапляючи в незахищені затверділою емульсією поверхні кремнію, формують в ньому напівпровідникові p- або n-зони. Фотомаски кожного шару послідовно накладаються на кристал. В результаті послідовних процесів травлення, введення нових домішок, хімічного покриття і металізації поверхні кристалу утворюється кілька шарів, кожний з яких не перевищує сотої долі товщини самого кристалу. Далі пластинки розрізаються на окремі ІС, які оснащаються контактами, розміщуються в окремих корпусах-оболонках і проходять випробування та відбраковку.
При використанні різних технологій виготовлення отримують ІС, що мають різні характеристики. Наприклад, при використанні так званої p-МОП технології процес виготовлення найбільш простий, але не досягається велика швидкість обробки інформації. Більш складною є n-МОП технологія, але використовуючи її можна отримати більш досконалі ІС – з більшим числом компонентів на кристалі, з більшою швидкодією. При К-МОП технології ІС працюють з малим споживанням енергії. Так як виникає необхідність в застосуванні ІС для розв’язання широкого кола задач, в різних випадках дає перевагу використання ІС, виготовлених за тією чи іншою технологією.
Перші інтегральні схеми почали з’являтись з 1960 р. Вони містили в собі сотні простих електронних схем – так званих вентилів.
Вентильні схеми – це електронні ключові схеми, призначені для управління потоком інформації. Така схема має два входи і один вихід. На один вхід подається інформаційний сигнал, а на інший – керуючий. Коли керуючий сигнал рівний одиниці, то дані проходять через схему без перешкод, неначе її і немає. Коли керуючий сигнал рівний нулю, ніяка інформація не пройде через схему.
Це були інтегральні схеми малої степені інтеграції – МІС. По мірі розвитку технології стало можливим в одній ІС розмістити кілька десятків тисяч, а сьогодні вже близько мільйону вентилів, тригерів та інших, подібних їм схем. Крім того, отримали розвиток ІС пам’яті, що можуть зберігати мільйони біт цифрової інформації в одному корпусі.
- 161 “Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка”
- Херсон – 2013 р.
- Лекція 1. Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах. План
- Зміст і структура дисципліни.
- Прості кола постійного струму. Електричні схеми, елементи схем.
- Закон Ома для ділянки кола.
- Напруга на клемах джерела.
- Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- Лекція 2. Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. План
- Режими роботи електричних кіл.
- Режими холостого ходу і короткого замикання.
- Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- Джерело ерс та джерело струму.
- Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- З’єднання елементів живлення.
- Послідовне з’єднання елементів.
- Паралельне з’єднання елементів.
- Змішане з’єднання елементів.
- Розрахунок простих кіл електричного струму.
- Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- Лекція 3. Методи розрахунку складних електричних кіл. План
- Розрахунок складних кіл постійного струму. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- Метод суперпозиції.
- Метод контурних струмів.
- Метод вузлових напруг.
- Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- Метод еквівалентного генератора.
- Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- Лекція 4. Нелінійні опори та перехідні процеси. План
- Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- Коло з двома паралельними нелінійними опорами.
- Змішане з’єднання нелінійних опорів
- Приклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- Лекція 5. Основні поняття змінного струму План
- Змінний струм Передмова
- Основні поняття
- Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- Середнє значення змінного струму.
- Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- Елементи кіл змінного струму
- Активний опір на змінному струмі.
- Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- Котушка індуктивності на змінному струмі
- Конденсатор на змінному струмі.
- Конденсатор на змінному струмі
- Символічний метод
- Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- Дії над комплексними числами
- Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- Лекція 6. Аналіз кіл синусоїдального струму. План
- Розрахунок кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- Опір і провідність в комплексній формі.
- Активна, реактивна і повна потужність.
- Розрахунок складних кіл змінного струму.
- Значення cos.
- Лекція 7. Електричні коливання. План
- Аналіз електричного стану розгалужених кіл. Коливальний контур.
- Резонанс напруг.
- Резонанс струмів.
- Лекція 8. Трифазні кола. План
- Трифазна система ерс. Передмова
- Устрій генератора трифазного струму
- Незв’язана система трифазних струмів
- Основні схеми з’єднання в трифазних колах з’єднання за схемою «зірка»
- Потужність трифазного кола.
- Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- З’єднання «зірка – трикутник»
- З’єднання «трикутник – трикутник»
- З’єднання «трикутник – зірка»
- Устрій однофазного трансформатора
- Режими роботи трансформатора
- Холостий хід трансформатора
- Навантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- Схеми заміщення.
- Лекція 10. Особливості використання трансформаторів.
- Зміна вторинної напруги трансформатора
- Трифазні трансформатори
- Устрій трифазного трансформатора
- Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- Дослід короткого замикання
- Дослід холостого ходу
- Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- Автотрансформатори
- Лекція 11. Асинхронні електричні машини.
- Принцип дії асинхронної машини
- Магнітне поле, що обертається
- Режими роботи асинхронної машини
- Конструкція ротора
- Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- Асинхронний лінійний двигун (лад).
- Однофазний асинхронний двигун.
- Лекція 12. Синхронні генератори.
- ОтриманнясинусоїдальноїЕрс.
- Багатополюсні генератори.
- Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- Реакція якоря.
- Зовнішня і регулювальна характеристики.
- Синхронний двигун
- Принцип роботи синхронного двигуна.
- Лекція 13. Машини постійного струму. План
- Машини постійного струму.
- Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- Магнітна система.
- Ерс генератора.
- Збудження генератора.
- Генератор з паралельним збудженням.
- Реакція якоря.
- Комутація.
- Зовнішня характеристика.
- Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- Лекція 14. Вступ до електроніки. Напівпровідники.
- Вступ до розділу «Електроніка».
- Електричні властивості напівпровідників. Уявлення про основи зонної теорії твердого тіла.
- Власна провідність.
- Домішкова провідність.
- Лекція 15. Використання властивостей електронно-діркового переходу.
- Напівпровідниковий діод і його застосування. Напівпровідниковий діод
- Спрямляючі діоди
- Схеми спрямовувачів.
- Стабілітрони.
- Варикап.
- Тунельний та інші види діодів.
- Лекція 16. Транзистори.
- Класи транзисторів.
- Устрій та принцип дії біполярного транзистора.
- Режими роботи біполярного транзистора.
- Способи включення та характеристики схем включення.
- Статичні і динамічні характеристики схем включення.
- Хрест-характеристика транзистора
- Лекція 17.Підсилювачі.
- Підсилювачі.
- Характеристики підсилювачів
- Зворотний зв'язок.
- Електронний генератор синусоїдальних електричних коливань
- Лекція 18. Мп – нові масові засоби цифрової техніки
- Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- Вступ до модуля “Мікропроцесорна техніка”.
- Уявлення про інтегральні схеми
- Уявлення про мікропроцесорні засоби
- Типова структура мікропроцесорного пристрою
- Лекція 19. Арифметичні основи мікропроцесорних систем.
- Загальні відомості про уявлення інформації в мп-системах
- Додаткова інформація
- Кодування чисел в мп-системах
- Лекція 20. Логічні основи мп-систем.
- Логічні операції
- Логічні елементи мп-систем
- За способом кодування двійкових змінних електронними сигналами електронні елементи можуть бути імпульсними, потенціальними, імпульсно-потенціальними, фазовими.
- Лекція 21. Схемна реалізація логічних елементів.
- Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій “не”, “і”, “або”, 3і–не”, “3або–не” та ін.
- Лекція 22. Тригери.
- Типи тригерів за способом функціонування.
- Синхронний однотактний rs–тригер.
- Синхронний двотактний rs–тригер.
- Лекція 23. Регістри.
- Регістри прийому і передачі інформації.
- Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру
- Лекція 24. Виконання порозрядних логічних операцій при передачі інформації між регістрами.
- Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення».
- Виконання порозрядної операції «складання за mod 2».
- Лекція 25 Лічильники.
- Лічильник як вузол мп-системи. Призначення та класифікація
- Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом.
- Лічильник з паралельним переносом.
- Реверсивний лічильник з послідовним переносом.
- Лекція 26. Схеми дешифраторів.
- Дешифратори. Класифікація.
- Лекція 27.Шифратори, мультиплексори та демультиплексори.
- Шифратори і перетворювачі кодів
- Мультиплексори
- Демультиплексор
- Лекція 28.Суматор.
- Суматор як вузол мп-системи. Призначення та класифікація.
- Однорозрядний комбінаційний суматор.
- Однорозрядний накопичуючий суматор.
- Багаторозрядні суматори
- Лекція 29. Пам’ять мікропроцесорних систем.
- Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем
- Оперативні запам’ятовуючі пристрої
- Постійні запам’ятовуючі пристрої
- Лекція 30. Мікропроцесор.
- Типова структура мікропроцесора.
- Основні сигнали процесора.
- А0а15 – виводи мп, які приєднуються до ша мп-системи;
- D0d7 – двонапрямлені виводи мп, які приєднуються до шд мп-системи;
- Лекція 31. Мікропроцесорні системи.
- Особливості побудови мп-систем
- Мікропроцесорні засоби в системах керування
- Лекція 32. Перетворювачі сигналів.
- Принцип перетворення напруги в цифровий код.
- Аналого-цифрові перетворювачі (ацп).
- Перетворювачі напруги в код.
- Перетворювачі кута повороту в код.
- Цифрово-аналогові перетворювачі.
- Перетворювач коду в напругу.
- Перетворювач коду в кут повороту.
- Література