Варикап.

Варикапи – напівпровідникові діоди, в яких використовується бар’єрна ємність закритого p–n переходу, яка залежить від величини прикладеної до діода зворотної напруги.

При зворотній напрузі потенціальний бар’єр і внутрішнє електричне поле збільшується. Зовнішня зворотна напруга виштовхує електрони в товщу n–області, а дірки – в товщу p–області від зони p–n переходу. В результаті розширюється область p–n переходу тим більше, чим вища зворотна напруга. Отже бар’єрна ємність зменшується.

Основне застосування варикапу – електронна настройка коливальних контурів.

Приклади схем включення:

Схема А). Коливальний контур, утворений індуктивністюL ємністю варикапу С_в. Конденсатор С_р включений в схему для запобігання закорочування варикапа по постійному струму індуктивністю L. С_р > С_в в кілька десятків разів. Керуюча постійна напруга U подається на варикап з потенціометру R₂ через високоомний резистор R₁. перенастройка контуру здійснюється потенціометром R₂.

Недолік такої схеми – напруга високої частоти впливає на варикап, змінюючи його ємність. Це призводить до розстроювання контуру.

Схема Б). Варикапи включені по високій частоті послідовно зустрічно. Тому при будь-якій зміні напруги на контурі ємність одного варикапа збільшується, а другого зменшується. По постійній напрузі варикапи включені паралельно.