4.2.2. Апаратура сці (sdh)

При розробці апаратури СЦІ була передбачена обов’язкова сумісність те тільки швидкостей, але також і стиків (інтерфейсів), що є відсутнім в апаратурі ПЦІ. У зв’язку з цим розробники апаратури СЦІ керуються відповідними рекомендаціями ITU-T, зокрема для SDH такими рекомендаціями є G.957 і G.691, які регламентують оптичні і електричні інтерфейси систем SDH всіх рівнів. Зокрема, до стандартних інтерфейсів, які визначаються рекомендаціями G.957, відносять такі параметри: довжину хвилі оптичного випромінювання, діапазон довжин хвиль, ширину спектральної лінії випромінювання, рівень оптичної потужності на передавання, коефіцієнт затухання, рівень чутливості приймального пристрою при заданому коефіцієнті помилки для даної швидкості передавання. Вибір значень цих параметрів визначається швидкістю передавання інформації і довжиною лінії. Апаратура SDH призначена для роботи з одномодовими волокнами. Параметри волокна теж регламентовані (Рекомендації: G.652, G.653, G.655).

У випадках, коли відстань між пунктами, які необхідно поєднати за допомогою ВОЛЗ з апаратурою SDH, перевищує довжину, що відповідає енергетичному потенціалу системи (тобто необхідний підсилювач на трасі) або на обох кінцях використовують оптичний підсилювач потужності на передавання та передпідсилювач на прийомі, керуються Рекомендаціями G.691. Крім цього, для всіх рівнів апаратури SDH стандартизовані оптичні розніми (оптичні з’єднувачі) типу FC або PC, оптичні внутристоєчні з’єднувальні шнури (patchcord), тип і габарити плат, комірок, габарити блоків і стоєк, споживана електрична потужність, напруга живлення тощо.

Структурно апаратура SDH складається з таких блоків:

• обладнання зовнішнього доступу (EAE – external access equipment);

• синхронний лінійний регенератор SLR;

• синхронні розгалужувачі – мультиплексори SLR 4D/1, SLR16D/1, які можуть бути позначені також ADM (ADD/DROP MULTIPLEXSOR).

Системи SDH будь-якого виробника будуються за узагальненою схемою, наведеною на рисунку 4.2.1.

Рис. 4.2.1. Узагальнена структурна схема системи SDH:

М – мультиплексор, ОП – оптичний підсилювач, ЗІ – з’єднувальний інтерфейс, ППП – порт первинних потоків, ЦБС – центральний блок синхронізації, БКЗ – блок керування та зв’язку, СЗ – службовий зв’язок, КПД – канал передавання даних, БОП – блок обробки показників, БЗШ – блок з’єднувальних шин

Крім вищезгаданих вузлів і блоків, до складу апаратури SDH входять:

• система контролю та керування;

• блоки аварійної та передаварійної сигналізації;

• блоки живлення та захисту від перевантажень і зовнішніх впливів, у тому числі електромагнітних полів.

Таблиця 6

Система контролю та керування являє собою сукупність датчиків різних параметрів та кіл, які об’єднують точки контролю та керування з персональним комп’ютером. На дисплеї комп’ютера відображаються значення всіх необхідних параметрів – як оптичних, так і електричних. Ця система дозволяє здійснювати діагностику всієї ділянки мережі зв’язку, в якій задіяна дана апаратура SDH. Передбачена також можливість керування та зміни конфігурації ділянок мережі.

У випадках пошкодження мережі, наприклад, обриву оптичного кабелю, в апаратурі SDH всіх рівнів для надання можливості проведення робіт по відновленню мережі та забезпечення безпеки персоналу передбачається пристрій автоматичного відключення лазера (Automatic Laser Shutdown) у

Таблиця 7

відповідності до Рекомендацій ITU-T (G.958). Цей пристрій періодично вмикає лазер із такими часовими проміжками: 70-90 секунд лазер вимкнутий, від 1 до 5 секунд працює. При відновленні лінії система автоматично відновлює свої функції.

У даний час обладнання для систем SDH виробляють більшість великих компаній, що спеціалізуються на розробці та виробництві апаратури зв’язку.

Основні компанії:

• Lucent technologies (США – штаб квартира, Франція, Нідерланди),

• Alcatel telecom (Німеччина, США),

• Siemens (Німеччина),

• NEC (Японія).