Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
35. Яке співвідношення інтенсивностей на виході інтегрально-оптичного поділювача тунельного типу, якщо довжина активних ділянок 3.14 мм, а коефіцієнт зв’язку між хвилеводами 1 мм-1.
36. Розрахуйте допустиму похибку довжини активних ділянок інтегрально-оптичного поділювача тунельного типу, якщо співвідношення інтенсивностей на виході поділювача не повинно відрізнятися більше ніж на 5%.
37. Розрахуйте поглинання у кабелі довжиною 40 км на основі стандартного волокна для довжин хвиль 1.31 та 1.55 мкм
Коефіцієнт затухання для волокна типу SF на довжині хвилі 1.31 мкм – 0.3-0.4 дБ/км та на довжині хвилі 1.55 мкм – 0.2-0.25 дБ/км.
38. Поясніть, чому діаметр оболонки світловода повинен бути досить товстим на рівні величини 100-150 мкм.
39. Розрахуйте коефіцієнт модової дисперсії для хвилеводу з параметрами:
Коефіцієнт заломлення середовища хвилеводу – 1.45;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується головна мода – 20;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується гранична мода – 60.
Користуватися вказівками до задач 16,17.
40. Розрахуйте допустиму довжину волоконно-оптичної лінії зв’язку (з точки зору зберігання форми імпульсів при проходженні ВОЛЗ), якщо:
Коефіцієнт заломлення середовища хвилеводу – 1.45;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується головна мода – 20;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується гранична мода – 60;
Сигнал передається у коді типу NRZ, RZ на швидкості 1 Мбіт/с.
Передавання сигналу у коді типу RZ вимагає швидкості передавання удвічі більшої ніж передавання сигналу у коді NRZ. Користуватися також вказівками до задач 16,17.
41. Розрахуйте довжину пасивної ділянки ВОЛЗ (з точки зору зберігання форми імпульсів при проходженні ВОЛЗ), якщо волоконно-оптичний кабель побудований на основі волокна типу “True Wave”. Сигнал передається у коді типу RZ на швидкості 2 Мбіт/с та довжини хвилі, яка знаходиться в 3-му вікні (4-му вікні) прозорості.
Хроматична дисперсія дисперсія для такого волокна:
3-те вікно 1530-1565 нм від 2.6 до 6.0 пс/(нм км);
4-те вікно 1565-1620 нм від 4.0 до 8.6 пс/(нм км);
Нахил дисперсійної кривої 0.05 пс/(нм2 км)
42. Розрахуйте відносну різницю показників заломлення ядра та оболонки стандартного оптичного волокна (SF), якщо показник заломлення серцевини 1.56 та оболонки 1.4.
Застосуйте співвідношення
43. Розрахуйте відносну різницю показників заломлення ядра та оболонки градієнтного параболічного оптичного волокна, якщо максимальний показник заломлення серцевини вздовж осі волокна 1.45 та оболонки 1.4.
Для градієнтних волокон замість береться деякій ефективний показник заломлення . Наприклад, для градієнтного волокна з параболічним профілем показника заломлення:
44. Розрахуйте числову апертуру стандартного оптичного волокна (SF), якщо показник заломлення серцевини 1.45 та оболонки 1.4.
Застосуйте співвідношення
45. Розрахуйте числову апертуру градієнтного параболічного оптичного волокна, якщо максимальний показник заломлення серцевини вздовж осі волокна 1.45 та оболонки 1.4.
Застосуйте співвідношення
46. Розрахуйте нормовану частоту стандартного оптичного волокна (SF), якщо показник заломлення серцевини 1.45 та оболонки 1.4, діаметр ядра 10 мкм, та довжини хвиль 1.3 та 1.5 мкм.
Застосуйте співвідношення
47. Яка кількість мод може розповсюджуватися в стандартному волокні (SF), якщо показник заломлення серцевини 1.45 та оболонки 1.3;1.442, діаметр ядра 10 мкм, а передавання може здійснюватися у другому та третьому вікнах прозорості.
Застосуйте співвідношення
48. Яка кількість мод може розповсюджуватися в градієнтному волокні, якщо показник заломлення серцевини на осі волокна 1.45 та оболонки 1.442, діаметр ядра 10 мкм, та довжина хвилі 1.3 мкм.
Застосуйте співвідношення
49. Яка кількість мод може розповсюджуватися в градієнтному волокні, якщо відомо, що в стандартному волокні з тією самою нормованою частотою може розповсюджуватися 10 мод.
50. Розрахуйте, яким може бути мінімальний коефіцієнт заломлення оболонки одномодового стандартного волокна діаметром 10 мкм, якщо передавання відбувається на довжині хвилі 1.5 мкм, а показник заломлення серцевини 1.45.
51. Який коефіцієнт передавання стику між стандартними оптичними волокнами, якщо показник заломлення серцевини 1.45.
Застосуйте співвідношення
52. Який коефіцієнт заломлення серцевини двох стандартних оптичних волокон, якщо відношення коефіцієнтів передавання при їх з’єднанні з імерсією та без імерсії відрізняються в 1.05 разів. Показник заломлення імерсії 1.35.
53. Виміряйте числову апертуру оптичного світловода для даної довжини хвилі за допомогою точкового джерела, діафрагми, об’єктиву, фотоприймача та пристроїв для виміру фотоструму і лінійних величин.
54. Запропонуйте оптичну схему та отримуйте формулу для обчислення числової апертури за допомогою точкового джерела, діафрагми, об’єктиву, фотоприймача та пристроїв для виміру фотоструму і лінійних величин.
55. Отримайте наближене значення коефіцієнта передачі (без врахування френелевих втрат) при поперечному зсуві серцевин однакових стандартних оптичних волокон на величину 0.3d. d – діаметр ядра волокна.
Застосуйте співвідношення
56. Отримайте наближене значення коефіцієнта передачі (без врахування френелевих втрат) при кутовому разузгодженні торців однакових стандартних оптичних волокон на величину 0.1 . - апертурний кут волокна.
Застосуйте співвідношення
57. Поясніть, чому при з’єднані багатомодових волокон втрати при повздовжному зсуві торців волокон менше ніж при з’єднані одномодових волокон, торці яких розсунуті на ту ж саму величину.
Врахувати дифракційну розбіжність пучків на вихідному торці волокон.
58. Розрахуйте приблизний рівень втрат у нероз’ємному механічному з’єднанні та в коннекторі.
Врахувати френелівськи втрати, зміщення волокон, та кутове раз узгодження.
59. Розрахуйте коефіцієнт передавання Y-розголужувача (у відносних одиницях та децибелах), якщо в перший канал на виході розголужувача спрямовується 0.45 вхідної потужності.
Застосуйте співвідношення , або дБ; ; та
, або дБ;
60. Розрахуйте коефіцієнт втрат Y-розголужувача (у відносних одиницях та децибелах), якщо в перший канал на виході розголужувача спрямовується 0.45 вхідної потужності, а в другий канал поступає 0.545 вхідної потужності.
Застосуйте співвідношення , або
61. Обчислити потужність випромінювача в децибел-міліватах, якщо потужність джерела складає величину 10 міліват. .
62. Визначити смугу пропускання, яку повинне мати оптичне волокно, якщо час наростання імпульсу джерела 1 нс.
Застосуйте співвідношення .
63. Яка частина імпульсу, що формує сигнал після випромінювача з часом наростання імпульсу залишається такою ж як у ідеального прямокутного імпульсу, якщо передавання іде в коді типу RZ на швидкості Мбіт/с.. Вважити, що наростання та спадання імпульсу відбувається за лінійним законом.
64. Наскільки знизяться вимоги до частоти інформаційного сигналу, якщо час передавання цього сигналу збільшити в 10 разів.
Об’єм каналу визначається співвідношенням:
- час, на протязі якого по каналу можливе передавання інформації, - динамічний діапазон каналу, якій визначається відношенням допустимої потужності сигналу, що передається до потужності завад, які неминуче присутні у сигналі. виражається в децибелах.
65. За який час можна передати інформаційний сигнал частотою 1 МГц по інформаційному каналу об’ємом 2х104 дБ, якщо динамічний діапазон каналу дорівнює 20 дБ.
66. Розрахуйте ефективність волоконно-оптичного каналу передавання, якщо швидкість передавання даних по каналу складає величину 1.5 Мб/с, а пропускна спроможність каналу 2 Мб/с.
Застосуйте співвідношення
67. Розрахуйте ширину смуги частот, яку повинне пропускати оптичне волокно, якщо ширина смуги частот електричного сигналу 1 МГц.
68. Оцінити оптичну смугу (МГц/км) відрізків оптичних волокон при довжині оптичного кабелю 700 м та смугою пропускання кабелю 10 МГц.
Системи зв’язку зазвичай більш економічні при високих швидкостях передавання даних. Тому запас по ширині смуги дає можливість поліпшити пропускну спроможність системи. При послідовному з’єднанні кабелів із сумарною довжиною, яка перевищує 1 км необхідно точно оцінювати оптичну смугу (МГц/км) оптичних волокон, так як приблизне співвідношення між повною шириною смуги кабелю і шириною смуги відрізка волокна довжиною 1 км таке:
де - довжина кабелю в кілометрах, =1.0 для відрізків довжиною 1 км та менше, =0.75 для відрізків довжиною більше 1 км.
69. Оцінити оптичну смугу (МГц/км) відрізків оптичних волокон при довжині оптичного кабелю 20 км та смугою пропускання кабелю 10 МГц.
70. Розрахуйте довжину пасивної ділянки ВОЛЗ, по якій передається двохмегабітний потік на довжині хвилі 1.55 мкм. Кабель ВОЛЗ утворений на основі волокна типу SF. Потужність джерела 1 мВт. Мінімальна чутливість приймача ~ 0.1 мкВт.
Коефіцієнт затухання для волокна типу SF на довжині хвилі 1.55 мкм – 0.2-0.25 дБ/км. Коефіцієнт хроматичної дисперсії на довжині хвилі – 15 пс/(нм км)
Втрати:
Коннектори (на одному) – 0.5 дБ;
Будівельна довжина – 6 км;
Втрати на нероз’ємному з’єднані – 0.1 дБ
Втрати на інжектування – 3 дБ
Запас на модуляцію сигналу – 18 дБ
Резервний запас потужності 3-6 дБ
Дивись також додаток
71. Запропонуйте варіанти побудови волоконно-оптичної лінії передавання довжиною 400 км на основі довгих (L) та дуже довгих (V) ліній передавання.
L (long) – довга лінія з пасивною ділянкою до 80 км і загальними втратами до 22 дБ. На основі таких ліній будуються лінії передавання довжиною до 640 км з кількістю проміжних оптичних підсилювачів до 7 штук;
V (very) – дуже довга лінія з пасивною ділянкою до 120 км і загальними втратами до 33 дБ. На основі таких ліній будуються лінії передавання довжиною до 600 км з кількістю проміжних оптичних підсилювачів до 4 штук;
- Мохунь і.І.
- Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- 1. Оптичний сигнал і його розповсюдження
- 1.2. Зміна фази хвилі при її розповсюдженні
- 1.2.1.Фазова затримка
- 1.2.2. Фазова затримка, що вноситься тонким оптичним елементом
- 1.2.3. Фазова затримка, що вноситься тонкою збираючою лінзою
- 1.3. Математичні основи аналогових оптичних процесорів
- 1.3.1. Перетворення Фур’є
- 1.3.3.1. Геометричне тлумачення згортки і кореляції
- 1.3.3.2. Фур’є-образ згортки і кореляції
- 1.4. Розповсюдження оптичної хвилі
- 1.4.1. Розповсюдження оптичної хвилі у вільному просторі
- 1.4.2. Реалізація фур’є-перетворення в оптиці і в інтегральній оптиці зокрема
- 2. Теорія оптичного хвилеводу
- 2.2. Оптико-геометричний підхід до фізики плоского хвилеводу
- 2.2.1. Дисперсійне рівняння хвилеводу
- 2.2.3. Ефективна товщина хвилеводу
- 2.2.4. Довжина оптичного “зигзагу”
- 2.2.5. Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі
- 2.2.6. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
- 2.3. Реальний хвилевід
- 2.4. Дисперсія у хвилевідній системі
- 2.4.1. Хроматична дисперсія
- 2.4.2. Модова дисперсія
- 2.5. Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі
- 3. Базові елементи інтегральної оптики. Пасивні елементи
- 3.1. Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку)
- 3.1.1. Призмовий елемент введення-виведення
- 3.1.2. Решітчастий елемент введення-виведення
- 3.2. Планарні оптичні елементи
- 3.2.1. Лінзи Люнеберга
- 3.2.2. Геодезична лінза
- 3.2.3. Дифракційні лінзи
- 4. Активні елементи інтегральної оптики
- 4.1. Електрооптичні пристрої
- 4.1.1. Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
- 4.1.2. Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
- 4.1.3. Електрооптичні модулятори на основі ефекту Брега
- 4.1.4. Електроабсорбційні модулятори
- 4.2. Акустооптичні модулятори
- 4.3. Магнітно-оптичні модулятори
- 4.4. Генерація світла в системах інтегральної оптики
- 5. Інтегральна оптика в приладах і пристроях
- 5.1. Датчики фізичних величин та пристрої на основі решітчастих елементів введення-виведення
- 5.1.1. Кутовимірювальні датчики
- 5.1.2. Хвилевідні фільтри на основі явищ аномального відбивання пропускання
- 5.2. Інтегрально-оптичні пристрої обробки інформаційних сигналів. Принципи оптичної хвилевідної обробки сигналів. Методи побудови оіс для інформаційної техніки
- 5.2.1. Типи та основні класи оіс для обробки інформації
- 5.2.2. Оіс для обробки сигналів
- 5.2.2.1. Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
- 5.2.2.2. Інтегрально-оптичні корелят ори
- 5.3. Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний ацп
- 5.4. ОІс для обчислювальної техніки
- 5.4.2. Приклади побудови логічних елементів
- 6. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація.
- 6.1. Структура нейронних мереж.
- 6.2.Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- 6.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж.
- 6.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- 6.4.1 Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді безопорнрої голограми.
- 6.4.2. Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді узгодженого фільтра.
- 6.4.3. Недоліки і переваги обох систем.
- 7. Оптичний зв’язок відкритими каналами
- 7.1. Розповсюдження світла через атмосферу
- 7.1.1. Молекулярне поглинання
- 7.1.2. Поглинання та розсіювання рідкими або твердими частинками
- 7.1.3. Атмосферна турбулентність
- 7.2. Макрохвилеводи
- Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- 1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- 1.1. Основні елементи оптичного волокна
- 1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- 1.2.1. Профілі показника заломлення
- 1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- 1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- 1.3.2. Дисперсія
- 1.4. Геометричні параметри волокна
- 1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- 1.4.2. Числова апертура волокна
- 1.4.3. Нормована частота
- 1.4.4. Хвиля відсічки
- 1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- 1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- 1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- 1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- 1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- 1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- 2. Оптичні кабелі
- 2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- 2.2. Монтаж оптичних кабелів
- 2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- 2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- 2.2.3. Зварні з’єднання
- 2.2.4. Клейові з’єднання
- 2.2.4. Механічні з’єднувачі
- 2.2.5. Рознімні з’єднання
- 3. Пасивні оптичні елементи волз
- 3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- 3.1.1. Зварні відгалужувачі
- 3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- 3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- 3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- 3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- 3.2.2. Термооптичні перемикачі
- 3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- 3.2.4. Оптичні ізолятори
- 4. Активні елементи волз
- 4.1. Джерела випромінювання
- 4.1.1. Світлодіоди
- 4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- 4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- 4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- 4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- 4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- 5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- 5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- 5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- 5.1.1. Функціональний склад пром
- 5.1.3. Лавинні фотодіоди
- 5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- 5.2.5. Таймер
- 6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- 6.1. Типи ретрансляторів
- 6.1.1. Повторювачі
- 6.1.2. Оптичні підсилювачі
- 6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- 6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- 6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- 6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- 6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- 6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- 6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- Список літератури до частини іі
- Волоконно-оптичні системи передавання
- 1. Сигнали та системи передавання інформації
- 1.1. Системи передавання цифрових сигналів
- 1.1.1. Основні поняття і термінологія
- 1.2. Структура систем зв’язку
- 1.3. Способи передавання сигналів
- 1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- 1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- 1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- 1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- 1.4. Особливості каналів зв’язку
- 1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- 1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- 1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- 2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- 2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- 2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- 3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- 3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- 3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- 4. Системи передавання інформації
- 4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- 4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- 4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- 4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- 4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- 4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- 4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- 4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- 4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- 4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- 5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- 5.2. Метод часового ущільнення
- 5.3. Модове ущільнення
- 5.4. Ущільнення за поляризацією
- 5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- 5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- Список літератури до частини ііі:
- 8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- Задачі та практичні питання до курсів
- І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- Додаток 1 Розрахунок регенераційної ділянки волз
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 1.2. Втрати потужності на введення-виведення .
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки