2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
З’єднання ОК призводять до виникнення втрат енергії оптичного сигналу. В порівнянні з традиційними кабелями, втрати в з’єднанні оптичних волокон можуть бути досить великими, досягати і навіть перевищувати по величині рівень затухання сигналу на ділянках довжини в декілька кілометрів.
Причини, які викликають такі втрати, можна умовно поділити на “внутрішні” і “зовнішні”.
Д Рис. 2.2.1
Друга група втрат зумовлена конструкцією з’єднувача, який використовується. Це втрати внаслідок: поперечного та повздовжнього зсувів осей, непаралельність (кутове зміщення) осей, неперпендикулярність торців ОВ з їхніми осями, відбиття при переході з одного середовища в інше (френелеві втрати).
Френелеві втрати виникають на границі розділу двох середовищ (рисунок 2.2.1)
При з’єднанні волокон за допомогою неузгоджених механічних з’єднувачів або оптичних рознімів, коли існують дві границі розділу (скло-повітря-скло), втрати можна обчислити за формулою:
, (2.2.1)
де – коефіцієнт передачі з’єднання, який визначається за співвідношенням:
, (2.2.2)
де , – показник заломлення навколишнього середовища (здебільшого повітря). Під коефіцієнтом передачі розуміємо відношення потужності випромінювання, яке пройшло через границю, до потужності хвилі, що впала на границю розділу.
Якщо =1.46, =1, то =0.96 і =0.16 дБ, що є теоретичним мінімумом втрат в таких з’єднаннях. Для зменшення таких втрат у механічних з’єднаннях використовують імерсійні речовини, які мають показник заломлення, близький до показника заломлення серцевини. У цьому випадку втрати складають величину менше 0.1 дБ.
Додамо, що обернена хвиля може взаємодіяти з активним середовищем лазерного випромінювача і врешті – решт приводити до хибних додаткових світлових сигналів.
Значно зменшати зазор можна також, якщо торці з’єднуваних волокон зробити сферичними. Це дозволяє здійснити так званий фізичний контакт торців (physical contact PC).
Ще більше зменшити обернене розсіяння можна за рахунок кутового (нахильного) фізичного контакту (angled PC, APC), коли торці ОВ обробляються під певним кутом (8-12о) до площини, перпендикулярної осі волокна. Відбита хвиля не ввійде у світловод, якщо кут розповсюдження відбитої хвилі більше, ніж апертурний кут.
При наявності поперечного зсуву оптичних волокон потужність хвилі, яка пройшла через границю між середовищами, залежить від профілю показника заломлення, величини зсуву та діаметра серцевини.
Для ступінчастих і градієнтних багатомодових оптичних волокон коефіцієнти передачі відповідно визначаються виразами:
; (2.2.3*)
, (2.2.4*)
де – величина зсуву, – діаметр серцевини оптичного волокна, , – показник заломлення серцевини (ступінчасте волокно) або ( – максимальний показник заломлення на осі волокна градієнтного волокна).
Для одномодових волокон, в яких модуль амплітуди поля описується розподілом Гауса, коефіцієнт передачі з’єднання має вигляд:
, (2.2.5*)
де – діаметр модової плями. Для гаусового пучка може бути наближено розрахований за формулою:
, (2.2.6*)
д е – нормована частота, – числова апертура ОВ.
Типова залежність величини втрат від величини поперечного зсуву наведена на рисунку 2.2.2.
Я Рис. 2.2.2
. (2.2.7)
Більш точне значення можна отримати, якщо врахувати френелеві втрати при проході випромінювання через границю.
Іншій тип зміщення оптичних волокон – це кутове зміщення. У цьому випадку для багатомодових волокон потужність світлової хвилі, яка пройшла через границю між середовищами, залежить від показника заломлення серцевини, оболонки (іншими словами, від відносного показника заломлення) і кутового зміщення. Для одномодових волокон вона також залежить від діаметра модової плями.
Коефіцієнт передачі для багатомодових волокон з ступінчастим профілем та градієнтом показника заломлення, а також у випадку одномодового волокна визначаються відповідно співвідношеннями:
; (2.2.8*)
; (2.2.9*)
, (2.2.10*)
де , – кутове зміщення.
Без врахування френелевих втрат коефіцієнт передачі можна наближено обчислити за формулою:
, (2.2.11)
де - апертурний кут.
Останній тип зміщень ОВ – це повздовжні зсуви волокон. У цьому випадку для багатомодових волокон
, (2.2.12*)
для одномодового волокна
, (2.2.13*)
де - відстань між торцями.
Без врахування френелевих втрат коефіцієнт передачі можна наближено обчислити за формулою:
. (2.2.14)
Типова залежність величини втрат від величини повздовжнього зсуву наведена на рисунку 2.2.3.
Рис. 2.2.3 Рис. 2.2.4
Серед факторів першої групи, що зумовлюють втрати в з’єднаннях ОВ, найбільш істотними є різниця в діаметрах серцевин (рис. 2.2.4) та числових апертур.
Як бачимо з рисунка величина втрат залежить від напрямку розповсюдження світлової хвилі. Для напрямку розповсюдження з волокна з меншим діаметром у волокно з більшим діаметром величина втрат визначається практично лише френелевими втратами.
Загальні втрати в з’єднанні визначаються співвідношенням:
, (2.2.15)
де – втрати різного характеру.
- Мохунь і.І.
- Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- 1. Оптичний сигнал і його розповсюдження
- 1.2. Зміна фази хвилі при її розповсюдженні
- 1.2.1.Фазова затримка
- 1.2.2. Фазова затримка, що вноситься тонким оптичним елементом
- 1.2.3. Фазова затримка, що вноситься тонкою збираючою лінзою
- 1.3. Математичні основи аналогових оптичних процесорів
- 1.3.1. Перетворення Фур’є
- 1.3.3.1. Геометричне тлумачення згортки і кореляції
- 1.3.3.2. Фур’є-образ згортки і кореляції
- 1.4. Розповсюдження оптичної хвилі
- 1.4.1. Розповсюдження оптичної хвилі у вільному просторі
- 1.4.2. Реалізація фур’є-перетворення в оптиці і в інтегральній оптиці зокрема
- 2. Теорія оптичного хвилеводу
- 2.2. Оптико-геометричний підхід до фізики плоского хвилеводу
- 2.2.1. Дисперсійне рівняння хвилеводу
- 2.2.3. Ефективна товщина хвилеводу
- 2.2.4. Довжина оптичного “зигзагу”
- 2.2.5. Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі
- 2.2.6. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
- 2.3. Реальний хвилевід
- 2.4. Дисперсія у хвилевідній системі
- 2.4.1. Хроматична дисперсія
- 2.4.2. Модова дисперсія
- 2.5. Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі
- 3. Базові елементи інтегральної оптики. Пасивні елементи
- 3.1. Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку)
- 3.1.1. Призмовий елемент введення-виведення
- 3.1.2. Решітчастий елемент введення-виведення
- 3.2. Планарні оптичні елементи
- 3.2.1. Лінзи Люнеберга
- 3.2.2. Геодезична лінза
- 3.2.3. Дифракційні лінзи
- 4. Активні елементи інтегральної оптики
- 4.1. Електрооптичні пристрої
- 4.1.1. Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
- 4.1.2. Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
- 4.1.3. Електрооптичні модулятори на основі ефекту Брега
- 4.1.4. Електроабсорбційні модулятори
- 4.2. Акустооптичні модулятори
- 4.3. Магнітно-оптичні модулятори
- 4.4. Генерація світла в системах інтегральної оптики
- 5. Інтегральна оптика в приладах і пристроях
- 5.1. Датчики фізичних величин та пристрої на основі решітчастих елементів введення-виведення
- 5.1.1. Кутовимірювальні датчики
- 5.1.2. Хвилевідні фільтри на основі явищ аномального відбивання пропускання
- 5.2. Інтегрально-оптичні пристрої обробки інформаційних сигналів. Принципи оптичної хвилевідної обробки сигналів. Методи побудови оіс для інформаційної техніки
- 5.2.1. Типи та основні класи оіс для обробки інформації
- 5.2.2. Оіс для обробки сигналів
- 5.2.2.1. Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
- 5.2.2.2. Інтегрально-оптичні корелят ори
- 5.3. Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний ацп
- 5.4. ОІс для обчислювальної техніки
- 5.4.2. Приклади побудови логічних елементів
- 6. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація.
- 6.1. Структура нейронних мереж.
- 6.2.Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- 6.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж.
- 6.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- 6.4.1 Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді безопорнрої голограми.
- 6.4.2. Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді узгодженого фільтра.
- 6.4.3. Недоліки і переваги обох систем.
- 7. Оптичний зв’язок відкритими каналами
- 7.1. Розповсюдження світла через атмосферу
- 7.1.1. Молекулярне поглинання
- 7.1.2. Поглинання та розсіювання рідкими або твердими частинками
- 7.1.3. Атмосферна турбулентність
- 7.2. Макрохвилеводи
- Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- 1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- 1.1. Основні елементи оптичного волокна
- 1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- 1.2.1. Профілі показника заломлення
- 1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- 1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- 1.3.2. Дисперсія
- 1.4. Геометричні параметри волокна
- 1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- 1.4.2. Числова апертура волокна
- 1.4.3. Нормована частота
- 1.4.4. Хвиля відсічки
- 1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- 1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- 1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- 1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- 1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- 1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- 2. Оптичні кабелі
- 2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- 2.2. Монтаж оптичних кабелів
- 2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- 2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- 2.2.3. Зварні з’єднання
- 2.2.4. Клейові з’єднання
- 2.2.4. Механічні з’єднувачі
- 2.2.5. Рознімні з’єднання
- 3. Пасивні оптичні елементи волз
- 3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- 3.1.1. Зварні відгалужувачі
- 3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- 3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- 3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- 3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- 3.2.2. Термооптичні перемикачі
- 3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- 3.2.4. Оптичні ізолятори
- 4. Активні елементи волз
- 4.1. Джерела випромінювання
- 4.1.1. Світлодіоди
- 4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- 4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- 4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- 4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- 4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- 5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- 5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- 5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- 5.1.1. Функціональний склад пром
- 5.1.3. Лавинні фотодіоди
- 5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- 5.2.5. Таймер
- 6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- 6.1. Типи ретрансляторів
- 6.1.1. Повторювачі
- 6.1.2. Оптичні підсилювачі
- 6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- 6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- 6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- 6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- 6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- 6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- 6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- Список літератури до частини іі
- Волоконно-оптичні системи передавання
- 1. Сигнали та системи передавання інформації
- 1.1. Системи передавання цифрових сигналів
- 1.1.1. Основні поняття і термінологія
- 1.2. Структура систем зв’язку
- 1.3. Способи передавання сигналів
- 1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- 1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- 1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- 1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- 1.4. Особливості каналів зв’язку
- 1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- 1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- 1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- 2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- 2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- 2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- 3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- 3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- 3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- 4. Системи передавання інформації
- 4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- 4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- 4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- 4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- 4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- 4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- 4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- 4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- 4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- 4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- 5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- 5.2. Метод часового ущільнення
- 5.3. Модове ущільнення
- 5.4. Ущільнення за поляризацією
- 5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- 5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- Список літератури до частини ііі:
- 8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- Задачі та практичні питання до курсів
- І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- Додаток 1 Розрахунок регенераційної ділянки волз
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 1.2. Втрати потужності на введення-виведення .
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки