І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
1. Знайдіть відстань на яку проникає ТЕ-хвиля, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 40 до поверхні хвилеводу у середовище підложки. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Для ТЕ-моди інтенсивність хвилі, яка розповсюджується в середовищі поверхневого шару або підложки зменшується в разів на відстані , . Саме цю величину і можна прийняти за глибину проникнення хвилі.
2. Знайдіть відстань на яку проникає ТЕ-хвиля, яка розповсюджується у свтловоді під кутом 30 до поверхні хвилеводу у середовище оболонки. Показник заломлення серцевини 1.45. Показник заломлення оболонки 1.445. Довжина хвилі 1.31 мкм.
3. Знайдіть відстань на яку проникає ТM-хвиля, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 840 до нормалі до поверхні хвилеводу у середовище покривного шару. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.56. Середовище покривного шару – повітря. Довжина хвилі 0.63 мкм.
Для ТМ-моди інтенсивність хвилі, яка розповсюджується в середовищі поверхневого шару або підложки зменшується в разів на відстані, яка вираховується аналогічним співвідношенням як і для ТЕ-хвилі - , , .
4. Знайдіть ефективну товщину симетричного хвилеводу для ТЕ-моди, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 880 до нормалі до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.5228. Показник заломлення середовищ, з якими межує хвилевід 1.5163. Довжина хвилі 0.63 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
Ефективна товщина хвилеводу визначається як товщина хвилевідного шару плюс глибина проникнення хвилі в середовище покривного шару та пдложки. .
5. Знайдіть ефективну товщину хвилеводу для ТЕ-моди, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 30 до поверхні дифузного хвилеводу з показником заломлення 1.5228. Показник заломлення підложки 1.5163. Верхній шар повітря. Довжина хвилі 0.63 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
6. Знайдіть довжину “зигзагу” для ТЕ-моди, яка розповсюджується у хвилеводі під кутом 860 до нормалі до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.5228. Показник заломлення середовищ, з якими межує хвилевід 1.5163. Довжина хвилі 0.63 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
Довжина зигзагу визначається співвідношенням . Кінцеве співвідношення .
7. Мода ( мкм) розповсюджується в хвилеводі ( ) товщиною мкм, з константою розповсюдження . Оцініть, скільки відбивань спостерігається на границі , якщо довжина активної ділянки хвилевода дорівнює 1см?
Врахуйте, що
8. Розрахуйте зсув Гауса-Хенхена для ТЕ-моди, що розповсюджується з константою розповсюдження в хвилеводі з параметрами, наведеними в попередній задачі.
Для ТЕ-моди затримка фази визначається так званою поправкою Гауса-Хенкена де , .
9. Треба створити хвилевід з для випромінювання з довжиною хвилі мкм, який повинен працювати на одній (головній) моді. Який діапазон значень може мати різниця показників заломлення , якщо товщина хвилевідного шару мкм, и при цьому виконується умова ?
Використати умову для сильно асиметричного хвилеводу –
10. Розв’язати попередню задачу для випадку коли всі параметри залишаються такими самими за винятком мкм.
11. Покажіть, що фазовий зсув Гауса-Хенхена наближається до нуля, якщо кут відсічки наближається до кута розповсюдження хвилевідної моди.
12. Яка кількість мод може розповсюджуватися у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 1.5228.
Показник заломлення оточуючого середовища 1.5163.
Товщина хвилеводу: 1 мкм; 3 мкм.
Довжина хвилі 0.63 мкм.
Кількість мод, яка може розповсюджуватися у симетричному хвилеводі визначається співвідношенням - .
13. Яка кількість мод може розповсюджуватися у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 1.5228.
Показник заломлення підложки 1.5163.
покривний шар – повітря.
Товщина хвилеводу: 1 мкм; 4 мкм.
Довжина хвилі 0.63 мкм.
Кількість мод, яка може розповсюджуватися у асиметричному хвилеводі для якого виконується умова визначається співвідношенням - .
14. Знайдіть інтервал кутів, в якому лежать кути до поверхні хвилеводу, під якими розповсюджуються хвилевідні моди у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 1.523.
Показник заломлення підложки 1.517.
Верхній шар повітря.
Інтервал кутів, в якому може спостерігатися хвилевідний процес визначається одночасним виконанням умови повного внутрішнього відбивання світла на обох границях. .
15. Знайдіть інтервал констант розповсюдження, в якому лежать константи розповсюдження хвилевідних мод, з якими розповсюджуються моди у хвилеводі з параметрами:
Показник заломлення хвилеводу 3.41.
Показник заломлення підложки 3.3.
Верхній шар повітря.
Довжина хвилі 0.87 мкм.
Константа розповсюдження визначається співвідношенням
16. Яка повинна бути різниця показників заломлення симетричного хвилеводу та межуючого з ним середовища, щоб у хвилеводі розповсюджувалися 3 хвилевідні моди. Товщина хвилеводу 1 мкм. Показник заломлення хвилеводу 3.41. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Використати співвідношення .
17. Яка повинна бути різниця показників заломлення хвилеводу та підложки хвилеводу, якщо покривний шар повітря, показник заломлення хвилеводу 3.41, а у хвилеводі розповсюджувалися 3 хвилевідні моди. Товщина хвилеводу 1 мкм. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Використати співвідношення
18. Знайдіть затримку фази, якої набуває ТЕ хвиля у середовищі підложки, якщо вона розповсюджується у хвилеводі під кутом 40 до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Довжина хвилі 0.87 мкм.
Для ТЕ-моди затримка фази визначається так званою поправкою Гауса-Хенкена де .
19. Знайдіть затримку фази, якої набуває ТМ хвиля у повітрі, якщо вона розповсюджується у хвилеводі під кутом 840 до нормалі до хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.53. Довжина хвилі 0.63 мкм.
Для ТМ-моди затримка фази визначається аналогічним співвідношенням де
20. Чи може розповсюджуватися в ідеальному хвилеводі ТЕ хвиля під кутом 40 до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Верхній шар – повітря. Довжина хвилі 0.87 мкм. Товщина хвилеводу 1 мкм.
21. Асиметричний хвилевід товщиною мкм на основі ( ). Нанесений на підкладену з кварцу ( ).
а) Яка кількість мод буде збуджуватися в хвилеводі на довжині хвилі мкм в вакуумі?
б) Якій величині приблизно буде дорівнювати кут між напрямком розповсюдження моди найвищого порядку та поверхнею хвилеводу?
22. Розрахуйте часову затримку між головною модою та з максимальним номером, яка може розповсюджуватися у хвилеводі, якщо:
Довжина хвилеводу – 15 км;
Коефіцієнт заломлення середовища хвилеводу – 1.45;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується головна мода – 20;
Кут до поверхні хвилеводу, під яким розповсюджується гранична мода – 60.
Швидкість розповсюдження -ї моди вздовж визначається співвідношенням: , де , часова затримка для моди
23. Проведіть оціночний розрахунок довжини регенераційної ділянки, якщо швидкість передавання сигналу 2 Мбіт/с, - показник заломлення волокна 1.5, 0-ва мода розповсюджується під кутом до нормалі до границі між серцевиною та оболонкою , мода з найвищим порядком під кутом .
Часова затримка між модами та неповинна перевищувати половини тривалості періоду тактової частоти . Використати також вказівки до попередньої задачі.
24. Під яким кутом до нижньої грані призми повинна розповсюджуватися хвиля в призмовому елементі введення-виведення, щоб у хвилеводі збудилася мода, яка розповсюджується під кутом кутом 40 до поверхні хвилеводу. Показник заломлення середовища хвилеводу 1.51. Показник заломлення призми 1.61.
Константи розповсюдження хвиль у хвилеводі та призмі повинні бути узгоджені .
25. Яка доля потужності випромінювання, що падає на призмовий елемент введення введеться у хвилевід за допомогою такого елементу, якщо довжина повітряного зазору між призмою та хвилеводом 1.3 мм, а коефіцієнт зв’язку 1 мм-1.
Використати співвідношення ,
26. Прямокутна призма з рутилу ( ) використовується як елемент введення-виведення для хвилеводу, який має показник заломлення . Довжина хвилі випромінювання мкм. Константа розповсюдження моди, яка може збудитися в хвилеводі дорівнює . Яким повинен бути кут до нормалі до поверхні призми, під яким слід опромінювати призму плоскою хвилею, щоб в хвилеводі збудилася така мода?
27. Визначить коефіцієнт зв’язку для призмового елементу введення, якщо на довжині 0.5 мм вводиться половина потужності хвилі, яка впала на призму.
Врахуйте, що інтенсивність хвилі в хвилеводі наростає за законом – ,
28. Яким повинен бути кут падіння плоскої хвилі (з повітря) на решітчастий елемент зв’язку, якщо ефективний показник заломлення моди, яка повинна розповсюджуватися у хвилеводі 1.52. Довжина хвилі 0.87 мкм, а період решітки 1 мкм.
Використати співвідношення , а
29. Порівняйте модулі амплітуд хвиль, які розповсюджуються в реальному хвилеводі в напрямках на моди і антімоди. Довжина оптичного зигзагу ~ 0.1 мм. Коефіцієнт поглинання середовища хвилеводу ~ 0.01 мм-1. Втрати по амплітуді при взаємодії хвилі із границями хвилеводу за рахунок мікронерівностей не перевищують 10%.
Використати співвідношення , , де - втрати при взаємодії хвилі з середовищем хвилеводу, довжина зигзагу, – може бути інтерпретована як коефіцієнт зменшення амплітуди хвилі за рахунок взаємодії з поверхнею.
30. За яких умов для багатомодового хвилеводу потужність моди високого порядку може перевищувати потужність головної моди.
Врахувати той факт, що при наявності поглинання у хвилеводі головна мода віддає енергію найбільше.
31. На якій довжині виведеться за допомогою решітчастого елементу виведення повна потужність моди, що розповсюджується у хвилеводі, якщо кут між поверхнею хвилеводу та нормаллю до фронту хвилі 40. Показник заломлення середовища хвилеводу 3.41. Показник заломлення підложки 3.3. Покривний шар повітря. Товщина хвилеводу 1 мкм. Довжина хвилі 0.87 мкм. Амплітудна дифракційна ефективність решітки нульового порядку на відбивання у хвилевід 0.95.
Повна потужність моди виведеться з хвилеводу на довжині решітки, яка дорівнює довжині зв’язку. Використати співвідношення:
32. На якій довжині виведеться за допомогою решітчастого елементу виведення повна потужність моди, що розповсюджується у хвилеводі, якщо довжина зигзагу 0.1 мм, Амплітудна дифракційна ефективність решітки нульового порядку на відбивання у хвилевід 0.95.
32. Решітчастий елемент зв’язку з періодом мкм, розташований на плоскому хвилеводі з ( ) та опромінюється випромінюванням з довжиною хвилі мкм. Яким повинен бути кут опромінення структури, якщо в хвилеводі може збудитися мода з константою розповсюдження ?
Скористайтеся рівнянням решітки –
33. Яка повинна бути частота дифракційної лінзи на відстані 1 мм від її вісі, якщо фокус лінзи 5 мм. Показник заломлення хвилеводу 1.56, а довжина хвилі 0.63 мкм.
Використати співвідношення .
34. Розрахуйте кут падіння хвилі, яка розповсюджується у хвилеводі на акустооптичний модулятор брегівського типу, при умові, що:
частота модуляції електромагнітної хвилі 1 ГГц.
швидкість звуку у середовищі хвилеводу ~ 5x103 м/с.
довжина хвилі, що розповсюджується у хвилеводі 0.63 мкм.
При цьому хвиля, що продифрагувала на динамічній решітці не втратила у інтенсивності.
Використати співвідношення , .
- Мохунь і.І.
- Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- 1. Оптичний сигнал і його розповсюдження
- 1.2. Зміна фази хвилі при її розповсюдженні
- 1.2.1.Фазова затримка
- 1.2.2. Фазова затримка, що вноситься тонким оптичним елементом
- 1.2.3. Фазова затримка, що вноситься тонкою збираючою лінзою
- 1.3. Математичні основи аналогових оптичних процесорів
- 1.3.1. Перетворення Фур’є
- 1.3.3.1. Геометричне тлумачення згортки і кореляції
- 1.3.3.2. Фур’є-образ згортки і кореляції
- 1.4. Розповсюдження оптичної хвилі
- 1.4.1. Розповсюдження оптичної хвилі у вільному просторі
- 1.4.2. Реалізація фур’є-перетворення в оптиці і в інтегральній оптиці зокрема
- 2. Теорія оптичного хвилеводу
- 2.2. Оптико-геометричний підхід до фізики плоского хвилеводу
- 2.2.1. Дисперсійне рівняння хвилеводу
- 2.2.3. Ефективна товщина хвилеводу
- 2.2.4. Довжина оптичного “зигзагу”
- 2.2.5. Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі
- 2.2.6. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
- 2.3. Реальний хвилевід
- 2.4. Дисперсія у хвилевідній системі
- 2.4.1. Хроматична дисперсія
- 2.4.2. Модова дисперсія
- 2.5. Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі
- 3. Базові елементи інтегральної оптики. Пасивні елементи
- 3.1. Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку)
- 3.1.1. Призмовий елемент введення-виведення
- 3.1.2. Решітчастий елемент введення-виведення
- 3.2. Планарні оптичні елементи
- 3.2.1. Лінзи Люнеберга
- 3.2.2. Геодезична лінза
- 3.2.3. Дифракційні лінзи
- 4. Активні елементи інтегральної оптики
- 4.1. Електрооптичні пристрої
- 4.1.1. Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
- 4.1.2. Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
- 4.1.3. Електрооптичні модулятори на основі ефекту Брега
- 4.1.4. Електроабсорбційні модулятори
- 4.2. Акустооптичні модулятори
- 4.3. Магнітно-оптичні модулятори
- 4.4. Генерація світла в системах інтегральної оптики
- 5. Інтегральна оптика в приладах і пристроях
- 5.1. Датчики фізичних величин та пристрої на основі решітчастих елементів введення-виведення
- 5.1.1. Кутовимірювальні датчики
- 5.1.2. Хвилевідні фільтри на основі явищ аномального відбивання пропускання
- 5.2. Інтегрально-оптичні пристрої обробки інформаційних сигналів. Принципи оптичної хвилевідної обробки сигналів. Методи побудови оіс для інформаційної техніки
- 5.2.1. Типи та основні класи оіс для обробки інформації
- 5.2.2. Оіс для обробки сигналів
- 5.2.2.1. Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
- 5.2.2.2. Інтегрально-оптичні корелят ори
- 5.3. Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний ацп
- 5.4. ОІс для обчислювальної техніки
- 5.4.2. Приклади побудови логічних елементів
- 6. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація.
- 6.1. Структура нейронних мереж.
- 6.2.Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- 6.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж.
- 6.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- 6.4.1 Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді безопорнрої голограми.
- 6.4.2. Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді узгодженого фільтра.
- 6.4.3. Недоліки і переваги обох систем.
- 7. Оптичний зв’язок відкритими каналами
- 7.1. Розповсюдження світла через атмосферу
- 7.1.1. Молекулярне поглинання
- 7.1.2. Поглинання та розсіювання рідкими або твердими частинками
- 7.1.3. Атмосферна турбулентність
- 7.2. Макрохвилеводи
- Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- 1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- 1.1. Основні елементи оптичного волокна
- 1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- 1.2.1. Профілі показника заломлення
- 1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- 1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- 1.3.2. Дисперсія
- 1.4. Геометричні параметри волокна
- 1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- 1.4.2. Числова апертура волокна
- 1.4.3. Нормована частота
- 1.4.4. Хвиля відсічки
- 1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- 1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- 1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- 1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- 1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- 1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- 2. Оптичні кабелі
- 2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- 2.2. Монтаж оптичних кабелів
- 2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- 2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- 2.2.3. Зварні з’єднання
- 2.2.4. Клейові з’єднання
- 2.2.4. Механічні з’єднувачі
- 2.2.5. Рознімні з’єднання
- 3. Пасивні оптичні елементи волз
- 3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- 3.1.1. Зварні відгалужувачі
- 3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- 3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- 3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- 3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- 3.2.2. Термооптичні перемикачі
- 3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- 3.2.4. Оптичні ізолятори
- 4. Активні елементи волз
- 4.1. Джерела випромінювання
- 4.1.1. Світлодіоди
- 4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- 4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- 4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- 4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- 4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- 5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- 5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- 5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- 5.1.1. Функціональний склад пром
- 5.1.3. Лавинні фотодіоди
- 5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- 5.2.5. Таймер
- 6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- 6.1. Типи ретрансляторів
- 6.1.1. Повторювачі
- 6.1.2. Оптичні підсилювачі
- 6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- 6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- 6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- 6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- 6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- 6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- 6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- Список літератури до частини іі
- Волоконно-оптичні системи передавання
- 1. Сигнали та системи передавання інформації
- 1.1. Системи передавання цифрових сигналів
- 1.1.1. Основні поняття і термінологія
- 1.2. Структура систем зв’язку
- 1.3. Способи передавання сигналів
- 1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- 1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- 1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- 1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- 1.4. Особливості каналів зв’язку
- 1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- 1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- 1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- 2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- 2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- 2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- 3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- 3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- 3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- 4. Системи передавання інформації
- 4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- 4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- 4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- 4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- 4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- 4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- 4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- 4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- 4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- 4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- 5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- 5.2. Метод часового ущільнення
- 5.3. Модове ущільнення
- 5.4. Ущільнення за поляризацією
- 5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- 5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- Список літератури до частини ііі:
- 8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- Задачі та практичні питання до курсів
- І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- Додаток 1 Розрахунок регенераційної ділянки волз
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 1.2. Втрати потужності на введення-виведення .
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки