6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
Н а рисунку 6.4.1 наведені найбільш розповсюджені схеми накачування ВОП.
Р Рис. 6.4.1
На рисунку 6.4.1б випромінювання джерела накачування 3 вводиться через вихідний торець ЕВ за допомогою мультиплексора 2. Така схема використовується здебільшого на приймальному кінці лінії.
Для підвищення потужності випромінювання накачування це випромінювання може вводитися в обидва кінці ЕР від двох різних джерел накачування 3 і 9 (рис. 6.4.1в).
Для подальшого підвищення потужності випромінювання накачування використовують поляризаційні мультиплексори 10. Як відомо, випромінювання напівпровідникового лазера характеризується яскраво вираженим еліпсом. Отже, застосовуючи елементи типу пластинки , можна перетворити його на лінійне, тобто оптимально використовувати обидва ортогональних коливання.
У відповідності до розглянутих схем ВОП поділяються на три типи:
підсилювачі потужності (BOOSTER) оптичного сигналу на вході лінії;
передпідсилювачі, які вмикаються на приймальній стороні перед приймачем;
проміжкові, або лінійні підсилювачі, які вмикаються на певній ділянці лінії.
У даний час лінійні підсилювачі часто поєднуються з компенсатором дисперсії. Лінійний підсилювач складається з передпідсилювача та підсилювача потужності. Між ними розташовується компенсатор дисперсії.
Для швидкісних ВОСП, в яких передача іде на одній довжині хвилі, нерівномірність характеристики підсилення в робочому діапазоні довжин хвиль має значення. Водночас для систем із багатохвильовим ущільненням (WDM) нерівномірність частотної характеристики не повинна перевищувати 1 дБ. Для вирівнювання частотної характеристики до схеми ВОП додаються вирівнювачі ЧХ-еквалайзери.
Існує декілька типів еквалайзерів. Найбільш розповсюдженні з них:
у волокно втілюється решітка Брегга, період якої підбирається для відповідної довжини хвилі;
інтерферометр Маха-Цандера (інтерферометр із двох У-розгалужувачів), який включається послідовно з ербієвим волокном. Застосування обох типів еквалайзерів дозволяє зменшити нерівномірність ЧХ до 0.5 дБ.
Сучасні EDFA, які працюють у діапазоні 1550-1565 нм, мають такі характеристики.
Підсилювачі потужності. Вихідна потужність до 10 Вт. Підсилювачі з домішкою іттербію – до 50 Вт. Проте для систем зв’язку така потужність непотрібна. Максимальна потужність, яка на сьогоднішній день вводиться до ВОЛЗ, дорівнює 1 Вт (+30 дБм). Коефіцієнт шуму бустерів знаходиться в межах 6-7 дБ.
Передпідсилювачі характеризуються великим коефіцієнтом підсилення та малим коефіцієнтом шуму. Рекордне значення коефіцієнта підсилення – 51 дБ – було отримане в ербієвому підсилювачі з довжиною ЕВ 22 м. Типове значення – 30-40 дБ при коефіцієнті шуму – 3-5 дБ.
Лінійні підсилювачі. В останні роки помітна тенденція до застосування дистанційної подачі випромінювання накачування до лінійного ВОП. У цьому випадку накачування здійснюється на довжині хвилі 1480 нм. Виявляється, що при такій накачці поріг потужності, при якому досягається інверсійна заселеність достатньо низький – менше ніж 10 мВт. Це створює сприятливі умови для дистанційної накачування EDFA, оскільки випромінювання на довжині хвилі 1480 нм характеризується не набагато більшим поглинанням, ніж на робочій довжині хвилі (близько 1550 нм). Накачування влаштовують так. Випромінювання на довжині хвилі 1480 нм подається у зворотному напрямку із боку приймальної станції. Лінійний оптичний підсилювач з таким підживленням може бути розташований на відстані до 100 км від приймальної станції.
Розвиток систем ВОЛЗ із багатохвилевим ущільненням у напрямку збільшення кількості каналів, якими передається інформація, вимагає істотного розширення смуги пропускання ВОП. Існують розробки, в яких замість одного ВОП використовують паралельно ввімкнуті два ВОП, побудовані на основі легування волокна різними домішками. Наприклад, один із створених зразків має смугу пропускання 54 нм. Цей підсилювач працює у двох піддіапазонах 1530-1560 та 1580-1610 нм. Одне з волокон леговане, як і завжди, лише іонами ербію , а інше – ще й іонами тулію (додатково). Перше волокно забезпечує підсилення в першому діапазоні, друге – в другому. Відомий підсилювач, який теж підсилює у двох діапазонах і має смугу пропускання 113 нм. Перше волокно підсилює в діапазоні 1450-1480 нм. Це волокно леговане іонами . Друге підсилює в діапазоні 1530-1608 нм і леговане іонами та іонами телуриду.
Накачування цих підсилювачів здійснюється:
першого – на довжині хвилі 1047 нм (400 мВт);
другого – на довжині хвилі 1480 нм (160 мВт вперед та 100 мвт назад).
- Мохунь і.І.
- Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- 1. Оптичний сигнал і його розповсюдження
- 1.2. Зміна фази хвилі при її розповсюдженні
- 1.2.1.Фазова затримка
- 1.2.2. Фазова затримка, що вноситься тонким оптичним елементом
- 1.2.3. Фазова затримка, що вноситься тонкою збираючою лінзою
- 1.3. Математичні основи аналогових оптичних процесорів
- 1.3.1. Перетворення Фур’є
- 1.3.3.1. Геометричне тлумачення згортки і кореляції
- 1.3.3.2. Фур’є-образ згортки і кореляції
- 1.4. Розповсюдження оптичної хвилі
- 1.4.1. Розповсюдження оптичної хвилі у вільному просторі
- 1.4.2. Реалізація фур’є-перетворення в оптиці і в інтегральній оптиці зокрема
- 2. Теорія оптичного хвилеводу
- 2.2. Оптико-геометричний підхід до фізики плоского хвилеводу
- 2.2.1. Дисперсійне рівняння хвилеводу
- 2.2.3. Ефективна товщина хвилеводу
- 2.2.4. Довжина оптичного “зигзагу”
- 2.2.5. Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі
- 2.2.6. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
- 2.3. Реальний хвилевід
- 2.4. Дисперсія у хвилевідній системі
- 2.4.1. Хроматична дисперсія
- 2.4.2. Модова дисперсія
- 2.5. Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі
- 3. Базові елементи інтегральної оптики. Пасивні елементи
- 3.1. Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку)
- 3.1.1. Призмовий елемент введення-виведення
- 3.1.2. Решітчастий елемент введення-виведення
- 3.2. Планарні оптичні елементи
- 3.2.1. Лінзи Люнеберга
- 3.2.2. Геодезична лінза
- 3.2.3. Дифракційні лінзи
- 4. Активні елементи інтегральної оптики
- 4.1. Електрооптичні пристрої
- 4.1.1. Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
- 4.1.2. Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
- 4.1.3. Електрооптичні модулятори на основі ефекту Брега
- 4.1.4. Електроабсорбційні модулятори
- 4.2. Акустооптичні модулятори
- 4.3. Магнітно-оптичні модулятори
- 4.4. Генерація світла в системах інтегральної оптики
- 5. Інтегральна оптика в приладах і пристроях
- 5.1. Датчики фізичних величин та пристрої на основі решітчастих елементів введення-виведення
- 5.1.1. Кутовимірювальні датчики
- 5.1.2. Хвилевідні фільтри на основі явищ аномального відбивання пропускання
- 5.2. Інтегрально-оптичні пристрої обробки інформаційних сигналів. Принципи оптичної хвилевідної обробки сигналів. Методи побудови оіс для інформаційної техніки
- 5.2.1. Типи та основні класи оіс для обробки інформації
- 5.2.2. Оіс для обробки сигналів
- 5.2.2.1. Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
- 5.2.2.2. Інтегрально-оптичні корелят ори
- 5.3. Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний ацп
- 5.4. ОІс для обчислювальної техніки
- 5.4.2. Приклади побудови логічних елементів
- 6. Нейронні і нейроподібні мережі та їх оптична реалізація.
- 6.1. Структура нейронних мереж.
- 6.2.Алгоритм роботи нейронної мережі. Алгоритм Хопфілда
- 6.3. Перспективи розвитку оптичних нейронних мереж.
- 6.4. Реалізація оптичних нейронних мереж
- 6.4.1 Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді безопорнрої голограми.
- 6.4.2. Оптична нейронна мережа з процесорним ядром у вигляді узгодженого фільтра.
- 6.4.3. Недоліки і переваги обох систем.
- 7. Оптичний зв’язок відкритими каналами
- 7.1. Розповсюдження світла через атмосферу
- 7.1.1. Молекулярне поглинання
- 7.1.2. Поглинання та розсіювання рідкими або твердими частинками
- 7.1.3. Атмосферна турбулентність
- 7.2. Макрохвилеводи
- Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Пасивні та активні елементи восп
- 1. Фізичні характеристики оптичного волокна
- 1.1. Основні елементи оптичного волокна
- 1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- 1.2.1. Профілі показника заломлення
- 1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- 1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- 1.3.2. Дисперсія
- 1.4. Геометричні параметри волокна
- 1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- 1.4.2. Числова апертура волокна
- 1.4.3. Нормована частота
- 1.4.4. Хвиля відсічки
- 1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- 1.5. Характеристики оптичних волокон згідно з рекомендаціями itu-t
- 1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- 1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- 1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- 1.7. Одномодові волокна нових типів виробництва компаній lucent technologies cornigs.
- 2. Оптичні кабелі
- 2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- 2.2. Монтаж оптичних кабелів
- 2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- 2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- 2.2.3. Зварні з’єднання
- 2.2.4. Клейові з’єднання
- 2.2.4. Механічні з’єднувачі
- 2.2.5. Рознімні з’єднання
- 3. Пасивні оптичні елементи волз
- 3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- 3.1.1. Зварні відгалужувачі
- 3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- 3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- 3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- 3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- 3.2.2. Термооптичні перемикачі
- 3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- 3.2.4. Оптичні ізолятори
- 4. Активні елементи волз
- 4.1. Джерела випромінювання
- 4.1.1. Світлодіоди
- 4.1.2. Лазерні діоди (лд)
- 4.1.3. Фабрі-Перо-лазер
- 4.1.4. Лазери з розподіленим оберненим зв’язком (роз-лазери) і розподіленим брегівським відбиванням (рбв-лазери)
- 4.1.5. Лазерні діоди із зовнішнім резонатором
- 4.1.6. Найважливіші характеристики джерел випромінювання для волз
- 5.2. Складові елементи передавального оптоелектронного модуля
- 5. Приймальні оптоелектронні модулі. Ретранслятори, підсилювачі
- 5.1. Приймальні оптоелектронні модулі (пром)
- 5.1.1. Функціональний склад пром
- 5.1.3. Лавинні фотодіоди
- 5.1.4. Технічні характеристики фотоприймачів
- 5.2.5. Таймер
- 6. Повторювачі та оптичні підсилювачі
- 6.1. Типи ретрансляторів
- 6.1.1. Повторювачі
- 6.1.2. Оптичні підсилювачі
- 6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- 6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- 6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- 6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- 6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- 6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- 6.4. Схеми накачування ербієвого волокна воп
- Список літератури до частини іі
- Волоконно-оптичні системи передавання
- 1. Сигнали та системи передавання інформації
- 1.1. Системи передавання цифрових сигналів
- 1.1.1. Основні поняття і термінологія
- 1.2. Структура систем зв’язку
- 1.3. Способи передавання сигналів
- 1.3.1. Послідовне і паралельне передавання сигналів
- 1.3.2. Синхронне та асинхронне передавання сигналів
- 1.3.3. Поелементне передавання сигналів
- 1.3.4. Передавання сигналів кодовими комбінаціями
- 1.4. Особливості каналів зв’язку
- 1.4.1. Особливості аналогових каналів зв’язку
- 1.4.2. Особливості цифрових каналів зв’язку
- 1.5. Параметри цифрової системи зв’язку
- 2. Волоконно-оптичні системи зв’язку
- 2.1. Структура волоконно-оптичної лінії зв’язку
- 2.2. Переваги використання оптичних волокон у системах зв’язку
- 3. Проектування (планування) волоконно- оптичної лінії зв’язку
- 3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- 3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- 4. Системи передавання інформації
- 4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- 4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- 4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- 4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- 4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- 4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- 4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- 4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- 4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- 4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- 5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- 5.2. Метод часового ущільнення
- 5.3. Модове ущільнення
- 5.4. Ущільнення за поляризацією
- 5.6. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- 5.7. Методи ущільнення каналів за полярністю
- Список літератури до частини ііі:
- 8. Мохунь і.І, Полянський п.В. Інтегральна оптика в інформаційній техніці. Конспект лекцій. – Чернівці, Рута, 2002, – 79 с.
- Задачі та практичні питання до курсів
- І. Інтегральна оптика в інформаційній техніці
- Іі. Волоконно-оптичні системи передавання.
- Додаток 1 Розрахунок регенераційної ділянки волз
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 1.2. Втрати потужності на введення-виведення .
- 1.3. Втрати потужності на з’єднаннях:
- 2. Зберігання форми переданого сигналу, можливість відновлення його початкової форми.
- Перевід величини втрат з відсотків до дБ та навпаки