8.3. Математичний опис длск
Загальною функціональною моделлю ДЛСК є кінцевий автомат (КА) – багатополюсних з входами і виходами (рис.8.2,а).
На входи від давачів і командних апаратів (кнопок, кінцевих вимикачів тощо) поступають дискретні сигнали – логічні дворівневі змінні . На виході виділяються дискретні керуючі дії – логічні змінні (включення реле, контакторів тощо). У перетворенні вхідних змінних у вихідні приймають участь деякі внутрішні зміні , ... (блок-контакти контакторів, проміжні реле, таймери тощо). Отже, вихідні змінні є функціями вхідних і внутрішніх змінних КА.
а б
Рис.8.2. Кінцевий автомат (а) і векторне представлення його змінних (б)
Слово «кінцевий» у назві КА означає, що число можливих зна-чень для вхідних, – внутрішніх і вихідних змінних кінцеві і рівні відповідно , і . Стан КА на кожному стійкому такті характеризується певними наборами значень змінних на вході, всередині і на виході. Набори можливих комбінацій змін-них можна розглядати як векторні змінні на вході і виході КА (рис.8.2,б).
Часовими інтервалами КА є такти. На стійкому такті КА може знаходитись скільки завгодно довго. Перехід з одного стану в дру-гий відбувається на нестійкому короткочасному такті (включення чи виключення контактора). В залежності від способу переходу КА відноситься до асинхронного чи синхронного типів. В асинхронному КА зміна тактів зумовлена зміною рівня змінних. В синхронних КА зміна стану відбувається за тієї ж причини, але в момент дії синхро-нізуючих імпульсів, які створюються генератором сталої частоти.
В залежності від способу формування логічних функцій КА поді-ляються на однотактні і багатотактні (КА з пам’яттю). В одно-тактних КА функції і формуються на одному стійкому такті за значеннями вхідних змінних на даному такті. У багатотактних КА функцій і на і-му такті формуються від значень вхідних змінних на даному такті і від значень на попередньому такті, тобто і не є однозначними функціями , а залежать від попереднього стану КА.
Описати роботу КА можна графічно або аналітично. Розглянемо ці описи на прикладі КА з двома входами і , двома виходами і та однією внутрішньою змінною (рис.8.3). В даному автоматі (RS – тригер) вихідні змінні визначаються внутрі-шньою змінною стану: ; .
В Рис.8.3. Чотириполюсний кінцевий автомат
З чотирьох комбінацій (станів) вхідних логічних змінних в дано-му КА використовуються три, бо комбінація невизначена.
Таблиця 8.1
Х[n] Q[n-1] | X1=00 | X2=10 | X3=01 | X4=11 |
Q1=0 | 0 | 1 | 0 | - |
Q2=1 | 1 | 1 | 0 | - |
Г рафічний опис роботи КА представляють у виді графа, який має стільки вершин, скільки є різних станів вихідних логічних змін-них. Направлені дуги з надписами комбінацій вхідних змінних показують як відбувається зміна станів.
Д Рис.8.4. Граф чотириполюсного кінцевого автомата
Аналітичний опис КА представляють у виді структурних фор-мул, які складаються за певними правилами у диз’юнктивній норма-льній формі (ДНФ) або у кон’юнктивній нормальній формі (КНФ). Для даного КА ДНФ представляє собою суму всіх станів змінної і має такий вид:
. (8.1)
Формула (8.1) складна для реалізації. Тому її мінімізують, вико-ристовуючи певні правила алгебри логіки. В результаті мінімізації отримують формулу
. (8.2)
За аналітичним виразом КА складають схему кінцевого автома-мата. Реалізувати (8.2) можна одним реле з двома контактами (вихідні змінні і ) і блок-контактом (внутрішня змінна ) та двома кнопками і (вхідні змінні і ) (рис.8.5,а).
Безконтактний варіант КА можна побудувати і на простих логіч-них елементах І, АБО і НІ (рис.8.5,б).
а б
Рис.8.5. Схеми реалізації КА (тригера) на реле (а) і на логічних елементах (б)
Даний кінцевий автомат є простим елементом пом’яті і у безкон-тактному виконанні представляє собою RS – тригер зі вхідними змінними і .
- Основи електропривода
- Класифікація електроприводів. Механічні характеристики
- 1.1. Загальні положення
- 1.2. Класифікація електроприводів
- 1.3. Приведення моментів і сил опору, моментів інерції і
- 1.4. Механічні характеристики виробничих механізмів і
- 1.5. Усталені режими
- Часові та частотні характеристики електропривода
- 2.1. Рівняння руху електропривода
- 2.2. Час прискорення і сповільнення електропривода
- 2.3. Оптимальне передаточне число
- 2.4. Часові та частотні характеристики одномасової системи
- 2.5. Часові та частотні характеристики двомасової системи
- Регулювання швидкості двигунів постійного струму
- 3.1. Регулювання кутової швидкості двигунів постійного
- Струму незалежного збудження
- 3.2. Регулювання швидкості двигунів послідовного збудження
- 3.3. Гальмівні режими двигунів постійного струму
- 3.4 Часові характеристики двигунів постійного струму незалежного збудження
- 3.5. Частотні характеристики
- Перетворювачі напруги електроприводів постійного струму
- 4.1. Тиристорні керовані випрямлячі
- 4.2. Системи імпульсно-фазового керування
- 4.3. Імпульсні перетворювачі постійної напруги
- Регулювання кутової швидкості двигунів змінного струму
- 5.1. Механічні характеристики асинхронних двигунів
- 5.2. Регулювання швидкості асинхронних двигунів
- 5.3. Перетворювачі частоти
- 5.4. Регулювання швидкості синхронних двигунів
- Тики синхронного двигуна
- 5.5. Гальмівні режими двигунів змінного струму
- Методи розрахунку потужності електроприводів
- 6.1. Втрати енергії в електроприводах
- 6.2. Нагрівання і охолодження двигунів
- 6.3. Режими роботи і навантажувальні діаграми
- 6.4. Розрахунок потужності електродвигунів
- Системи керування електроприводами
- Релейно-контакторні системи керування електроприводами
- 7.1. Загальні положення
- 7.2. Структура релейно-контакторних систем керування
- 7.3. Принципові схеми ркск
- Дискретні логічні системи керування рухом електроприводів
- 8.1 Загальна характеристика длск
- 8.2. Методи синтезу длск
- 8.3. Математичний опис длск
- 8.4. Способи реалізації длск
- Система керування швидкістю електроприводів постійного струму з сумуючим підсилювачем
- 9.1. Загальні положення
- 9.2. Формування динамічних характеристик
- 9.3. Обмеження моменту електропривода
- Система керування електроприводом з підпорядкованим регулюванням
- 10.1. Структурна схема системи підпорядкованого
- Регулювання
- 10.2. Технічна реалізація системи з підпорядкованим регулюванням
- 10.3. Обмеження струму в системі підпорядкованого регулювання
- Системи керування швидкістю асинхронного електропривода
- 11.1. Регулювання швидкості напругою живлення
- 11.2. Плавний пуск асинхронних двигунів зміною напруги живлення
- 11.3. Система скалярного керування частотно-регульованого асинхронного електропривода
- 11.4. Системи векторного керування частотно-регульованого електропривода
- 11.5. Пряме керування моментом асинхронного двигуна
- Енергозберігаючий асинхронний електропривод
- 12.1. Загальні положення
- 12.2. Втрати електроенергії в усталених режимах
- 12.3. Оптимізація енергоспоживання в перехідних процесах
- 12.4. Економічна ефективність частотно-регульованого електропривода
- Частотне керування синхронними електроприводами
- 13.1. Стратегії керування
- 13.2. Вентильний двигун
- 13.3. Система автоматичного керування моменту сд зміною магнітного потоку ротора
- 13.4. Стратегії керування сд зі збудженням від постійних магнітів
- Адаптивні системи керування електроприводами
- 14.1. Загальні положення
- 14.2. Безпошукова адаптивна система керування з еталонною
- 14.3. Безпошукова адаптивна система керування зі спостережним пристроєм
- 14.4. Фаззі-керування електроприводами
- 14.5. Фаззі-керування гальмуванням візка мостового
- Слідкуючий електропривод
- 15.1. Загальна характеристика
- 15.2. Безперервні системи керування слідкуючим
- 15.3. Динамічні показники слідкуючого електропривода
- Цифрові системи керування електроприводами
- 16.1. Структура електропривода з цифровою системою
- Керування
- 16.2. Розрахункові моделі ацп і цап
- 16.3. Дискретні передавальні функції і структурні схеми
- 16.4. Синтез цифрового регулятора і його реалізація
- Список літератури
- Предметний покажчик
- Рецензія