1.3.1.2 Способи отримання вимірювальних сигналів і типів датчиків для різних величин
У якості параметрів, вимірюються можуть бути:
Електрична напруга U: а) безпосередній вимір U; б) від потенціометра UR1/(R1+R2); в) від трансформатора напруги Uw2/w1; г) від ємнісного дільника напруги UC2/(C1 + C2).
Струм І: а) від активного падіння напруги в шунті IR; б) від індуктивного падіння напруги IXL; в) від конденсатора IXС= CɷU; г) від навантаженого трансформатора струму RIw1/w2.
Магнітний потік Φ: а) за допомогою пробної котушки в магнітному полі ; б) за допомогою датчика Холу.
Швидкість обертання п об/хв: а) за допомогою тахогенератора (постійного струму, синхронного, асинхронного, електростатичного) U=Фп; б) за допомогою тахометричного (потенціометричного) мосту на затискачах двигуна ; в) за допомогою відцентрового маятника.
Крутний момент М: а) безпосередній вимір в електричній машині ФІ; б) за величиною падіння напруги RI, де I — функція моменту М від тензометричного датчика; в) за величиною RI, де I — функція моменту М від електромагнітного торсіометра (вимірника моменту, що скручує вал) або від іншого моментоміра.
Потужність Р – за допомогою електронного або електродинаміч-ного ватметру Р ≡ UI.
Прискорення лінійне або обертальне : а) за допомогою тахогенератору й трансформатора, що диференціює, dn/dt=dU/dt; б) за допомогою двофазного асинхронного тахогенератора; в) за допомогою датчика прискорення (електромагнітного або електронного).
Механічна напруга S – за допомогою тензометричного датчика як при вимірі крутного моменту М (див. вище).
Тиск Q кг/кВ∙см: а) за допомогою п’єзокришталевої або ємнісної месдози; б) за падінням напруги RI, де струм I – функція зсуву в конденсаторному (або іншого типу) мікрофоні; в) за допомогою мембрани або манометра;
г) за допомогою сильфона.
Температура : а) за допомогою термометра опору за величиною IR(1-k); б) за допомогою термопари, струм якої пропорційний величині (k1-k22); в) за допомогою біметалічної пластинки.
Освітленість Е – за допомогою фотоелемента за величиною IR, де фотострум I – функція величини: люмен/одиниця площі фотоелемента («електричне око»).
Потужність звуку Т – за допомогою вугільного, індуктивного або конденсаторного мікрофона, що дає функцію від R, L та С («електричне вухо»).
Механічне переміщення (лінійне або кругове) х: а) за зміною опору R (у реостаті з вугільними шайбами або в дротовому реостаті); б) за зміною індуктивності L (у регульованій індуктивній котушці); в) за зміною ємності С (у конденсаторі з рухливими обкладинками).
Частота f: а) за величиною індуктивного опору або падіння напруги ; б) за величиною ємнісного опору 1/(2πfC). (Опори включаються в плече містка).
Рис. 1.9 - Основні типи вимірювальних датчиків:
1 – реостат, механічне переміщення; 2 – механічне переміщення; 3 – ланцюг постійного струму; 4 – тахогенератор, обертання; 5 – фотоелемент (світло); 6 – механічне переміщення; 7 – ланцюг змінного струму, трансформатор струму; 8 – трансформатор зі змінним зв'язком, переміщення
До цього переліку слід додати деякі пояснення рис. 1.9. Найпростішим пристроєм для перетворення шляху механічного переміщення в сигнал є реостат (1), але він має обмежене поширення на практиці внаслідок його підвищеного зношування й порівняно короткого терміну служби. Для передачі сигналу шляху механічного переміщення може бути використане інший пристрій, вільний від швидкого зношування, – реактор зі осереддям індуктивністю (2). Для цієї мети застосовується реактор із осереддям, що переміщається в ньому – плунжером або двополюсним електромагнітом із залізним якорем, що пересувається між кінцями полюсів (6).
- 6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
- 1. Структура та елементи систем автоматичного керування
- 1.1. Сутність та структура сак
- 1.1.1. Сутність автоматичного керування
- 1.1.2. Основні поняття автоматичного керування
- 1.1.3. Історія розвитку теорії автоматичного керування
- 1.1.4. Приклади системи автоматичного керування
- 1.1.5. Область застосування систем автоматичного керування
- 1.2. Класифікація та основні принципи побудови сак
- 1.2.1. Класифікація сак
- 1.2.2. Основні принципи побудови систем автоматичного керування
- 1.2.3. Основні види автоматичного керування
- 1.3. Елементи сак
- 1.3.1. Датчики
- 1.3.1.1. Загальні відомості про датчики
- 1.3.1.2 Способи отримання вимірювальних сигналів і типів датчиків для різних величин
- 1.3.1.3 Класифікація датчиків
- 1.3.1.3.1 Електричні датчики
- 1.3.1.3.2 Датчики-модулятори
- 1.3.1.4 Фоторезистори
- 1.3.1.5 Датчики струму
- 1.3.1.6 Датчики напруги
- 1.3.2 Пристрої, що задають
- 1.3.3 Порівнювальні елементи
- 1.3.4 Елементи, що підсилюють
- 2 Параметри й режими сак
- 2.1 Властивості сак
- 2.1.1 Принципи керування
- 2.1.2 Види зворотного зв’язку
- 2.1.3 Способи корекції сак
- 2.1.3.1 Застосування принципу зворотного зв'язку
- 2.1.3.2 Застосування принципу компенсації
- 2.2 Моделювання процесів в сак
- 2.2.1. Математичний опис елементів у змінних вхід – вихід
- 2.1.1.1 Стандартна форма запису диференціальних рівнянь сак
- 2.1.1.2 Операційний метод опису лінійних сак
- 2.1.1.2.1 Основні властивості перетворення Лапласа
- 2.1.1.2.2 Властивості й особливості передаточної функції
- 2.1.1.3 Лінеаризація рівнянь сак
- 2.2 Математичний опис сак у змінних стану
- 2.2.1 Стандартна форма запису рівнянь стану
- 2.3 Структурні схеми сак
- 2.3.1 Позначення у структурних схемах
- 2.3.2 Передаточні функції типових з'єднань ланок
- 2.3.3 Додаткові правила перетворення структурних схем
- 2.3.4 Визначення передатних функцій замкнутої сак за її структурною схемою
- Розділ 3 характеристики сак
- 3.1 Часові характеристики
- 3.2 Частотні характеристики
- 3.2.1 Логарифмічні частотні характеристики
- 3.3 Співвідношення взаємозв'язку характеристик сак між собою і передаточною функцією
- 3.4 Типові ланки сак і їхні характеристики
- 3.4.1 Пропорційна ланка
- 3.4.2 Інтегруюча ланка
- 3.4.3 Диференціюча ланка
- 3.4.4 Аперіодична ланка першого порядку
- 3.4.5 Форсуюча ланка
- 3.4.6 Коливальна ланка
- 3.4.7 Ланка запізнення
- 3.6 Якість і точність сак
- 4. Параметри та характеристики систем автоматичного керування освітленням
- 4.1 Системи автоматичного керування освітленням
- 4.1.1 Структура та функції локальних систем автоматичного керування освітленням
- 4.1.2 Структура та функції інтегрованих систем автоматичного керування освітленням
- 4.1.3 Структура та функції систем автоматичного керування зовнішнім освітленням
- Джерела
- «Теорія автоматичного керування»
- 6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)