1.3.4 Елементи, що підсилюють
Підсилювач або підсилювальний пристрій служить для посилення сигналу (напруги, струму, потужності) до значення, необхідного для виконавчого пристрою, до якого сигнал далі підводить. У загальному випадку підсилювач може служити також і для створення похідних або інтегралів від сигналу неузгодженості, якщо це потрібно для виконання заданого закону регулювання; тоді підсилювач називається керуючим пристроєм.
Найбільш сучасний підсилювач повинен мати лінійну характеристику й на виході повторювати закон зміни величини (сигналу) на його вході. Однак при підсиленні звичайно відбуваються деякі перекручування величини сигналу і його фази. Вимога лінійності не є обов'язковим, тому що завжди наявний в системі зворотний зв'язок забезпечує правильне регулювання й при нелінійній характеристиці підсилювача.
Підсилювачі характеризуються родом застосовуваної в них енергії, чутливістю або потужністю вхідного сигналу, величиною коефіцієнта підсилення й способом дії.
За родом енергії підсилювачі діляться на електричні й неелектричні (механічні, гідравлічні, пневматичні). Механічні підсилювачі (важелі, шестірні та ін.) найбільш прості за конструкцією і безінерційні, але відрізняються невеликими коефіцієнтами підсилення. Гідравлічні й пневматичні підсилювачі характеризуються безінерційністю, більшими коефіцієнтами підсилення й плавністю роботи. Робочою речовиною в них є рідина або газ під тиском. Характеристики можуть вважатися лінійними. Приклади підсилювачів: золотник, гідромуфта, гідропередача.
Електричні підсилювачі відрізняються високою чутливістю, універсальністю застосування, високими коефіцієнтами підсилення й відсутністю в деяких видах підсилювачів рухливих частин. Приклади електричних підсилювачів: генератори постійного струму, електромашинні підсилювачі спеціального типу, магнітні підсилювачі, електронні й іонні підсилювачі, напівпровідникові підсилювачі, реле й контактори та ін. Останнім часом особливого значення набувають напівпровідникові підсилювачі.
Чутливістю підсилювача називається величина вхідного сигналу, при якому вихідний сигнал досягає номінального значення. Величина потужності, напруги або токи, які підсилювач повинен віддавати на виході при роботі з номінальним для нього навантаженням, називається номінальною потужністю (напругою або струмом).
Коефіцієнтом підсилення Ку підсилювача називають відношення вихідного сигналу xу.вых до вхідного xу.вх, якщо обидва сигнали однорідні за своєю величиною, тобто
(1.23)
Якщо ж обидва сигнали різнорідні, то це відношення називається коефіцієнтом перетворення. У загальному випадку коефіцієнт підсилення або перетворення являє собою комплексну величину.
За способом дії розрізняють підсилювачі безперервної й переривчастої дії. Той самий тип підсилювача може бути використаний у системі або в умовах, що вимагають від нього безперервної або переривчастої дії. Реле й контактори є підсилювачами тільки переривчастої дії.
У табл. 1.6-1.8 наведені приклади найбільш характерних властивостей і показників підсилювачів різного типу. Вони полегшують вибір підходящого типу підсилювача для конкретних умов, на який впливають такі фактори, як коефіцієнт підсилення, найменша величина вхідного сигналу, збої в експлуатації, чутливість до вібрацій, вартість, габарити, вага, термін служби, можливість одержання й та ін. Діапазон потужностей підсилювальних пристроїв показаний на рис. 1.34.
В одній і тій же установці при великому коефіцієнті підсилення можуть застосовуватися підсилювачі різних типів у послідовному (каскадному) посиленні, засновуючи кілька щаблів (перший щабель називається «попередньої»), наприклад електронний підсилювач і електромашинний; електронний підсилювач і магнітний; магнітний підсилювач і електромашинний і т.ін. У той же час часто багатоступінчасте (каскадне) посилення здійснюється за допомогою підсилювачів того самого типу.
Таблиця 1.6
Характеристики електромашинних, магнітних і електронних підсилювачів
Показники | ЕМП з поперечним полем | Магнітний підсилювач | Електронний підсилювач | ||
Вихідна потужність (при стандартному виконанні) Коефіцієнт підсилення за потужністю К Постійна часу Т, сек Динамічний коефіцієнт підсилення КТ
|
60 кВт і більше
102—0,5-104 10-1—1
103—0,5-104
|
до 50 кВА й більше
102—104 10-1—1
103—104
|
1-1000 Вт
106 10-2
107 -108
| ||
Реверсивна робота Роздільні обмотки керування Вхідний опір, ом Похибка через гістерезис Коефіцієнт корисної дії | можлива
мають 10-1-102
існує добрий | можлива лише ін
мають 10—103
непомітна гарний |
неможливі 105—106
не існує | ||
Готовність до роботи Відхід в експлуатації Апаратура перевірки | негайно потрібно через 1 незначний наявності щіток і підшипників вимірювальні прилади | осцилограф | |||
Термін служби Чутливість до вібрацій Вимоги до установки Вага | великий обмежено припустимі фундаментн. рама великий | необмежений нечутливий значний
| обмежений не припустимі не припустимі припустимо будь-які умови відносно невелика | великий не припустимі установки ШОУ |
Таблиця 1.7
Порівняння властивостей підсилювачів
Тип підсилювача | Діапазон вихідної потужності Р, напруги U і струму / (граничні значення) | Динаміка; коефіцієнт підсилення по потужності К | Нелінійності, причини мінливості характеристик | Експлуатація; термін служби |
Напівпровідникові підсилювачі (наприклад, транзистори) | Перебувають у стадії розвитку | Практично безінерційні; К > 104 | Характеристики залежать від температури | Термін служби дуже великий; не вимагають ніякого нагляду |
Електронні підсилювачі | і = Цит до ії (400 в) I = хв К /н(0, 1 а) Р = Рмнн К Рн (100 Вт) | Практично безінерційні; К > 104 | Криволінійна характеристика | Термін служби-біля 6000 годин; потрібен нагляд і контроль |
Магнітні підсилювачі | V = /Лшн К ^н (1 кВ) I = -/хв До /„ (100 а) Р = Рыип до Рн (100 ) | Час запізнювання й постійна часу залежать від частоти; ДО*= 102 до 104 | Криволінійна характеристика; більші гармоніки | Термін служби дуже великий; не вимагають ніякого нагляду |
Електромашинні підсилювачі | с/- -верб до + */„ (1 кВ) 1= —/н до + /н (5 ка) Р= - Р„ до +Р„ (5 мегават) | Є постійна часу (инерционность); К=- 102 до 0,5-10* | Криволінійна характеристика , обумовлена насиченням сталі й комутацією | Термін служби великий; потрібен нагляд |
Таблиця 1.8
Технічні показники деяких підсилювачів переривчастої дії
Тип підсилювача | Напруга котушки (рід струму) | Потужність котушки | Вихідна потужність | Коефіцієнт підсилення по потужності | Власний час, сек |
Поляризоване реле Реле Ртутний контактор Великий контактор |
постійний змінний
змінний постійний змінний |
0,1 мВт 5 мВА
4 ВА 70 Вт 500 ВА |
до 40 ВА до 1 кВА
7,5 кВА 300 кВт 300 кВА |
4•105 2•105
2•103 4•103 6•102 |
10-2-10-3 10-2
10-1 10-1 0,5•10-1 |
На структурних блокових схемах підсилювач, як і інші ланки, зображується прямокутником. Але іноді для виділення його усередині прямокутника додається ще фігура трикутника або кута з вершиною по напрямку основного регулюючого впливу.
Рис. 1.34 – Діапазони потужності різних типів підсилювальних пристроїв в електроприводах (тиристори - багатошарові напівпровідники із ключовим режимом)
- 6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)
- 1. Структура та елементи систем автоматичного керування
- 1.1. Сутність та структура сак
- 1.1.1. Сутність автоматичного керування
- 1.1.2. Основні поняття автоматичного керування
- 1.1.3. Історія розвитку теорії автоматичного керування
- 1.1.4. Приклади системи автоматичного керування
- 1.1.5. Область застосування систем автоматичного керування
- 1.2. Класифікація та основні принципи побудови сак
- 1.2.1. Класифікація сак
- 1.2.2. Основні принципи побудови систем автоматичного керування
- 1.2.3. Основні види автоматичного керування
- 1.3. Елементи сак
- 1.3.1. Датчики
- 1.3.1.1. Загальні відомості про датчики
- 1.3.1.2 Способи отримання вимірювальних сигналів і типів датчиків для різних величин
- 1.3.1.3 Класифікація датчиків
- 1.3.1.3.1 Електричні датчики
- 1.3.1.3.2 Датчики-модулятори
- 1.3.1.4 Фоторезистори
- 1.3.1.5 Датчики струму
- 1.3.1.6 Датчики напруги
- 1.3.2 Пристрої, що задають
- 1.3.3 Порівнювальні елементи
- 1.3.4 Елементи, що підсилюють
- 2 Параметри й режими сак
- 2.1 Властивості сак
- 2.1.1 Принципи керування
- 2.1.2 Види зворотного зв’язку
- 2.1.3 Способи корекції сак
- 2.1.3.1 Застосування принципу зворотного зв'язку
- 2.1.3.2 Застосування принципу компенсації
- 2.2 Моделювання процесів в сак
- 2.2.1. Математичний опис елементів у змінних вхід – вихід
- 2.1.1.1 Стандартна форма запису диференціальних рівнянь сак
- 2.1.1.2 Операційний метод опису лінійних сак
- 2.1.1.2.1 Основні властивості перетворення Лапласа
- 2.1.1.2.2 Властивості й особливості передаточної функції
- 2.1.1.3 Лінеаризація рівнянь сак
- 2.2 Математичний опис сак у змінних стану
- 2.2.1 Стандартна форма запису рівнянь стану
- 2.3 Структурні схеми сак
- 2.3.1 Позначення у структурних схемах
- 2.3.2 Передаточні функції типових з'єднань ланок
- 2.3.3 Додаткові правила перетворення структурних схем
- 2.3.4 Визначення передатних функцій замкнутої сак за її структурною схемою
- Розділ 3 характеристики сак
- 3.1 Часові характеристики
- 3.2 Частотні характеристики
- 3.2.1 Логарифмічні частотні характеристики
- 3.3 Співвідношення взаємозв'язку характеристик сак між собою і передаточною функцією
- 3.4 Типові ланки сак і їхні характеристики
- 3.4.1 Пропорційна ланка
- 3.4.2 Інтегруюча ланка
- 3.4.3 Диференціюча ланка
- 3.4.4 Аперіодична ланка першого порядку
- 3.4.5 Форсуюча ланка
- 3.4.6 Коливальна ланка
- 3.4.7 Ланка запізнення
- 3.6 Якість і точність сак
- 4. Параметри та характеристики систем автоматичного керування освітленням
- 4.1 Системи автоматичного керування освітленням
- 4.1.1 Структура та функції локальних систем автоматичного керування освітленням
- 4.1.2 Структура та функції інтегрованих систем автоматичного керування освітленням
- 4.1.3 Структура та функції систем автоматичного керування зовнішнім освітленням
- Джерела
- «Теорія автоматичного керування»
- 6.050701 «Електротехніка та електротехнології»)