2.6.17 Визначення областi стiйкостi у площинi одного параметру.
Хай деякий параметр, який може змiнюватися, а характеристичне рiвняння замкненої системи, записане вiдносно цього параметру, має вигляд
(2.209)
де – члени рiвняння, якi не мають параметру
– члени рiвняння, якi мають цей параметр.
Отже, можна визначити – параметр як
Якщо покласти , то
(2.210)
є комплексним виразом. Змінюючи вiд до , можна побудувати криву, яка буде вiдображувати уявну вiсь площини на площинi , тобто границю розбиття. Вона буде симетричною вiдносної осi, тому можна будувати частину кривої розбиття, яка вiдповiдає , а потiм доповнити її дзеркальним вiдображенням вiдносно дiйсної осi.
Для позначення областей стiйкостi крива розбиття при змiнi частоти вiд до штрихується злiва вiдповiдно тому, як штрихується уявна вісь.
Отже областi, якi мають штрихування, яка спрямована у внутрiшнiй бiк, є претендентами на область стiйкостi.
Для перевірки треба взяти будь яке значення параметру , яке належить цiєї областi, підставити його у характеристичне рiвняння та перевiрити останнє на стiйкiсть. Якщо система вiдповiдає стiйкостi, то уся ця область є областю стiйкостi.
Тому що реальнi параметри дiйснi, то iз областi претендента треба брати дiйснi значення розглядуваного параметру. Пpи перетинаннi кривої
D-розбиття незаштрихованої областi у заштриховану один iз коренiв характеристичного рiвняння переходить з правої пiвплощини у лiву, тобто число лiвих коренiв збiльшується. Таким чином послiдовно перетинаючи межи областi стiйкостi можна визначити область, яка має найбiльше число лiвих коренiв, тобто знайти претендента областi стiйкостi.
Рис. 2.148 -розбиття по одному параметру
П 2.59
Побудувати область стійкості по К та визначити критичне значкїення К для системи
Характеристичне рівняння замкнутої системи
Визначається
Критичний коуфіцієнт парадачі
2.6.18 Побудова областi стiйкостi у площинi двох параметрiв.
Якщо у системі є два параметра, якi можуть змiнюватися, то можна характеристичне рiвняння визначити у виглядi
(2.211)
де – члени характеристичного рiвняння, якi мають параметр
– члени характеристичного рiвняння, якi мають параметр
– члени характеристичного рiвняння, якi не мають параметрiв та .
Таким чином, якщо перейти у частотну область , та видiлити дiйсну та уявну частини рiвняння (2.211), то здобудемо систему з двох рiвнянь та двома невiдомими
(2.212)
Із системи (2.212) можна здобути
(2.213)
де
Отже, кожному значенню частоти на площинi параметрiв , буде вiдповiдати точка, яка при безперервному змiнi буде описувати деяку криву, яка i буде кривою -розбиття.
При цьому можуть зустрiтися такi випадки.
1. Визначники одночасно не дорiвнюють нулю : рiшення визначає точку у площинi параметрiв.
2. Визначник , а : рiвняння несумісні, точка уходить до нескiнченності.
3. Визначники одночасно дорiвнюють нулю : параметри та стають невизначеними, а рiвняння (9.67) перетворюються у рiвняння лінії ,
яка є особливою лiнiєю, точки якої вiдповiдають однiй i тiй же частотi.
Рис. 2.149 -розбиття по двом параметрам
Правило штрихування : якщо при перемiщеннi вздовж кривої -розбиття у бiк зростання w головний визначник , то цю криву штрихують злiва, якщо , то справа.
Отже, на площинi параметрiв з'являються областi якi мають одинарне штрихування та областi з потрiбним штрихуванням.
Якщо у деякiй точки з'являється особа лiнiя, то її слiд штрихуватися так нiби вона є подовженням кривої розбиття.
Визначити область стiйкостi можна також проаналiзував всi областi на найбiльшу кількість лiвих коренiв (Рис.2.148).
Треба пам'ятати, що перетинання лiнiї з подвійним штрихуванням вiдповiдає переходу двох коренiв через уявну вiсь.
Хай математична модель дискретної системи, наприклад дискретна передаточна функцiя W(z), залежить вiд деякого параметру , тобто У просторi параметрiв можуть бути вiдокремленi областi стiйкостi та нестiйкостi . Для вiдокремлення областей стiйкостi необхiдно знайти відокремлюючу поверхню, пiсля чого визначити область стiйкостi. Відокремлюючі поверхнi можуть бути знайденi iз умови межи стiйкостi дискретної системи за необхiдними та достатнiми умовами стiйкостi або за будь-яким iз критерiїв стiйкостi. Визначення областей стiйкостi пiсля розбиття на пiдобластi може бути виконано рiзноманiтними методами з безпосередньою перевiркою.
Хай характеристичне рiвняння замкненої дискретної системи має вигляд
В цьому випадку вироджується у площину параметрiв та , а відокремлююча поверхня - у лiнiю, яка визначається з умови межи стiйкостi.
За визначеною областю стiйкостi можна вибирати значення параметрiв системи, якi забезпечують її стiйкiсть (Рис.2.150).
П 2.60
D-розбиття по двом параметрам К1 та Т1
Характеристичне рівняння замкнутої системи
Виконується переху частотну область
Визначаються визначники по параметрам
Рис. 2.150 розбиття по двом параметрам
2.6.19 Поняття абсолютної стійкості.
Хай у системi є одна однозначна нелiнiйнiсть , яка розташована у секторi , тобто (2.214), а лiнiйна частина системи описується рiвнянням
Рис.2.151 Визначення сектора
Будемо вважати, що передаточна функцiя має полюси з вiд'ємними речовинними частками та допускається наявнiсть не бiльш як двох нульових полюсiв (що вiдповiдає астатизму системи другого порядку). Тодi стан рiвноваги нелiнiйної системи буде абсолютно стiйким, якщо нелiнiйна характеристика знаходиться у секторi та iснує таке дiйсне число , що при всiх виконуються умови
(2.215)
де – амплітудно-фазова частотна характеристика лiнiйної частини системи
Введемо поняття модифiкованої частотної характеристики лiнiйної системи
(2.216)
для якої
(2.217)
Отже, значення та співпадають при та на дiйсної вiсi, де .
Якщо степiнь передаточної функцiї бiльша нiж одиниця, тобто ,то та також співпадають. Якщо , то тобто значення модифiкованої частотної характеристики при буде розташовуватися на вiд'ємнiй уявнiй осi.
Розглянемо вираз
(2.218)
Очевидно, що рiвнiсть при всiх
(2.219)
при будь-яких дiйсних представляє собою рiвняння прямої лiнiї на площинi , яка проходить через точку та має кутовий коефiцiєнт .
Отже, стан рiвноваги нелiнiйної системи абсолютно стiйкий, якщо нелiнiйна характеристика знаходиться усерединi сектора та можна провести через точку пряму таким чином, щоб вона не перетинала модифiковану частотну характеристику , яка лежить справа вiд цiєї прямої лiнiї .
Система стiйка. Система на межi стiйкостi. Система нестiйка.
Рис. 2.152 Визначення абсолютної стійкості нелінійної системи
Хай лiнiйна частина нелінійної системи описується рiвнянням (наприклад...)
тобто передаточна функцiя лiнiйної системи визначається як
Для неї модифiкована НФЧХ приймає вигляд
Для нелiнiйностi, яка має характеристику реле iз зоною нечутливостi та .
Вiдповiдно аналiзу графiка (Рис2.152) видно, що система не буде абсолютно стiйко.
Якщо лiнiйна частина системи буде мати передаточну функцiю
,
то модифікована АФЧХ буде мати вигляд, який показано на (Рис.2.153).
Рис. 2.153 Приклад визначення абсолютної стійкості
Таким чином, при даних умовах система не має абсолютної стiйкостi, тому що охоплює точку . Якщо треба забезпечити стiйкiсть системи, необхiдно змiнити характеристики нелiнiйностi (Рис.2.154). Тому що збiльшувати зону нечутливостi а небажано (збiльшується стала похибка), то треба зменшити значення .
Рис.2.154 Забезпечення стійкості зміною нелінійної характеристики
Якщо нелiнiйна характеристика розташована у секторi (Рис.2.155) тобто
,
Рис. 2.155 Визначення сектора
то повиннi виконуватися умови .
Тодi з урахуванням маємо
або
що представляє рiвняння параболи, яка проходить через точки та
Тодi, система рiвноваги нелiнiйної системи буде абсолютно стiйкою, якщо нелiнiйна характеристика лежить у серединi сектора та можна провести через точки та таку параболу з вертикальною віссю, щоб модифiкована частотна характеристика лiнiйної частини не перетинала цiєї параболи (Рис2.156).
Рис.2.156 Умови абсолютної стійкості
Із графiчної iлюстрацiї видно, що при точка уходить у ,а через точку неможливо провести пряму лiнiю таким чином, щоб не перетинати .
При розширеннi сектору умови абсолютної стiйкостi погiршуються.
- Тема 1.1. Загальні поняття та визначення …………………………………………………………… 19
- Тема 1.2. Класифікація систем автоматичного керування ………………………………………35
- Тема 1.3 Системний підхід до складання математичної моделі систем керування……. 66
- Тема 1.4 Детерміновані сигнали та їх характеристики …………………………………… 89
- Тема 2.1 Математичні моделі систем керування у вигляді диференційних рівнянь…….121
- Тема 2.2 Передаточної функції неперервних систем керування…………………………..144
- Тема 2.3 Стійкість процесів в неперервних системах керування………………………….. 164
- Тема 2.4 Математичні моделі систем керування у фазовому просторі………………… 181
- Тема 2.5 Математичні моделі систем керування за допомогою дискретних систем…… 220
- Тема 2.6 Частотні характеристики систем автоматичного керування………………… 261
- Тема 2.8 Задача визначення мінімуму середньо-квадратичної похибки…………………384
- Тема 3.1 Методи підвищення якості систем керування……………………………………418
- Тема 3.2 Типові лінійні закони керування………………………………………………….440
- Тема 3.3 Синтез неперервних систем керування……………………………………………469
- Тема 3.4 Методи синтезу дискретних систем керування ………………………………… 489
- Тема 3.5 Синтез систем керування при дії випадкових збуреннях…………………………..511
- Тема 3.6 Керованість та спостережливість систем керування…………………………….522
- Тема 3.7 Поняття про оптимальне та адаптивне керування…………………………………554
- Тема 1.1 Загальні поняття та визначення.
- Основні поняття теорії автоматичного керування.
- 1.1.2 Основні задачі теорії автоматичного керування.
- Основні поняття теорії автоматичного керування.
- 1.1.5 Підсистема керування (пристрій завдання, регулюючий пристрій, виконавчий пристрій, вимірювальні пристрої). Поняття типової ланки системи керування.
- 1.1.6 Система автоматичного керування та її основна задача
- Тема 1.2 Класифікація систем автоматичного керування.
- 1.2.1 Класифікація систем керування за принципом організації (за принципом дії).
- 1.2.2 Принцип розімкненого керування.
- 1.2.3 Лабораторна робота №1
- 1.2.4 Принцип замкненого керування.
- 1.2.5 Лабораторна робота №2
- 1.2.6 Класифікація систем автоматичного керування за ціллю керування.
- 1.2.7 Класифікація систем автоматичного керування за математичним описом оператора системи.
- 1.2.8 Лінійні системи автоматичного керування.
- 1.2.9 Нелінійні системи автоматичного керування.
- 1.2.10 Класифікація нелінійностей
- Наприклад: інерційна нелінійна ланка
- 1.2.11 Класифікація систем автоматичного керування за характером похибки у сталому режиму.
- 1.2.12 Класифікація за характером зміни оператора системи у часі.
- 1.2.13 Класифікація систем керування за кількістю каналів керування.
- 1.2.14 Класифікація систем керування за характером перетворення сигналів у часі.
- 1.2.15 Неперервні системи автоматичного керування.
- 1.2.16 Дискретні системи автоматичного керування.
- 1.2.17 Функції цифрового керування
- 1.2.18 Безпосереднє цифрове керування
- 1.2.19. Коректування впливу похибки перетворення аналогового сигналу у дискретний.
- Тема 1.3 Системний підхід до складання математичних моделі систем керування.
- 1.3.1 Перетворення Лапласа
- 1.3.2 Властивості перетворення Лапласа.
- 1.3.4 Перетворення Фур’є .
- 1.3.5 Властивості перетворення Фур’є
- 1.3.6 Дискретне перетворення Лапласа.
- Для вiдносного часу використовується символьна форма зображення
- 1.3.7 Основнi властивостi дискретного перетворення Лапласу
- 1.3.9 Основнi властивостi -перетворення
- Вiдповiдно теорiї зсуву
- Хай дискретне рiвняння має вигляд
- Розглянемо основну смугу та видiлимо у неї контур 1-2-3-4-5-1.
- Тема 1.4 Детерміновані сигнали та їх характеристики.
- 1.4.1 Неперервні сигнали.
- 1.4.2 Дискретні сигнали.
- 1.4.3 Випадкові сигнали та їх характеристики.
- Типова кореляційна функція
- 1.4.4 Лабораторна робота №3
- Іiнтегральна крива – рішення загального диференційного рівняння у вигляді деякої кривої у евклiдовому просторi
- Кореляційна функція вихідного сигналу - визначається як
- Кореляційна функція вихідного сигналу - визначається як
- Тема 2.1 Аналіз неперервних систем керування за допомогою диференційних рівнянь.
- 2.1.1 Диференційні рівняння та методи їх розв’язання.
- 2.1.2 Застосування перетворення Лапласа до розв’язання диференційних рівнянь
- 2.1.3 Принцип лінеаризації рівнянь.
- 1.Виконується декомпозиція системи керування
- 2. Складаються рівняння елементів сак
- 2.1.4 Вагова (імпульсна) перехідна функція неперервних систем керування
- 2.1.5 Перехідна функція неперервних систем керування.
- Оцінка якості перехідних процесів та задача аналітичного конструювання
- 2.1.7 Інтегральні показники якості перехідних процесів
- Тема 2.2 Передаточні функції неперервних систем керування.
- 2.2.1 Передаточні функції типових ланок
- 2.2.2 Структурні перетворення передаточних функції.
- 2.2.3 Передаточні функції неперервних систем автоматичного керування.
- 2.2.4 Передаточні функції нестаціонарних систем
- 2.2.5 Зв'язок передаточної функції з часовими характеристиками
- 2.2.5 Зв'язок з часовими характеристиками
- 2.2.6 Точність систем керування у сталих режимах.
- 2.2.7 Статичні похибки систем керування.
- 2.2.8 Швидкісна ( кінематична ) похибка.
- 2.2.9 Похибка системи керування у сталих режимах.
- 2.2.10 Похибка системи керування при дії гармонічних впливів.
- 2.2.11 Компенсація збуджуючих впливів
- 2.2.12 Комбінована система керування по задаючому впливу
- 2.2.13 Комбіноване керування по збуджуючому впливу.
- Тема 2.3 Поняття стійкості систем керування.
- 2.3.3 Достатні та необхідні умови стійкості неперервних систем керування
- 2.3.4 Теореми Ляпунова про стійкість лінійних систем керування
- 2.3.5 Алгебраїчні критерії стійкості.
- 2.3.6 Критерій Рауса.
- 2.3.7 Критерій Гурвіця.
- 2.3.8 Вплив параметрів системи керування на стійкість
- 2.3.9 Корневі методи оцінки якості перехідних процесів.
- 2.3.10 Визначення ступеня стійкості системи
- 2.3.11 Аналіз якості методом траєкторії коренів.
- 2.3.12 Вплив розташування нулів та полюсів передаточної функції на якість перехідних процесів.
- 2.4.1 Складання математично моделі нелінійної сау за функціональною схемою
- 2.4.2 Структурні перетворення нелінійних сау
- 2.4.4 Поняття змінних стану та фазового простору.
- 2.4.5 Опис систем керування на фазової площині.
- Тоді диференційне рівняння фазової траєкторії приймають вигляд
- 2.4.8 Перехідні процеси у нелінійних системах.
- 2.4.9 Метод точкових перетворень.
- 2.4.11 Метод Лур’є – Поснікова
- Тема 2.5 Математичні моделі систем керування за допомогою дискретних рівнянь
- 2.5.1 Дискретні рівняння систем керування та методи їх розв’язання.
- Дійсно, хай дискретне рівняння має вигляд
- Вільне рішення здобувається у вигляді (2.141)
- 2.5.2 Складання дискретних рівнянь лінійних систем
- 2.5.3 Вагова (імпульсна) перехідна функція дискретної системи.
- Тому що у цифрових елементах управління виконується запам'ятання значення імпульсу на весь період квантування, то , бо . Отже, передаточна функція в цьому випадку буде
- 2.5.6 Властивостi w(z)
- 2.5.7 Передаточка функція умовно розімкнутої дискретної системи
- Очевидно, що
- 2.5.8 Передаточнi функцiї замкнених дискретних систем
- 2.5.9 Умови стійкості дискретних систем керування.
- Тому що рiшення дискретного рiвняння вiдшукується у виглядi , де вiльна складова, яка є рiшенням однорiдного рівняння
- 2.5.12 Критерій Джурі.
- 2.5.13 Оцінка точностi роботи дискретних систем у сталих режимах
- 2.5.14 Дослiдження швидкодiї та коливальностi дискретних систем управлiння
- Тема 2.6 Частотні характеристики систем автоматичного керування
- 2.6.1 Комплексна функція передачі
- 2.6.2 Частотні характеристики систем керування з елементом чистої затримки
- Систему, яка вiдповiдає цьому рiвнянню можна зобразити у виглядi
- 2.6.3 Зв’язок часових характеристик систем керування з їх частотними характеристиками. Визначимо зв'язок часових та частотних характеристик системи. Відомо, що
- 2.6.5 Частотнi характеристики дискретних систем
- 2.6.6 Логарифмічні характеристики неперервних систем керування.
- 2.6.7 Логарифмічні характеристики дискретних систем керування.
- 2.6.9 Принцип аргументу.
- 2.6.10 Критерій Михайлова.
- 2.6.13 Визначення стійкості по логарифмічним характеристикам.
- 2.6.15 Визначення стійкості систем керування з елементом чистої затримки.
- 2.6.17 Визначення областi стiйкостi у площинi одного параметру.
- 2.6.20 Визначення стійкості параметрів автоколивань у нелінійних системах
- Запишемо характеристичне рiвняння замкненої системи у виглядi
- 2.6.26 Частотні методи дослідження якості
- 2.6.27 Показник коливальності систем керування
- 2.6.28 Зв’язок показників якості з частотними характеристиками
- 2.6.29 Оцінка якості перехідних процесів по логарифмічним характеристикам.
- Лабораторна робота №6
- Лабораторна робота №7
- Тема 2.7 Математичні моделі систем керування у просторі стану
- 2.7.1 Векторно-матричні моделі систем керування
- 2.7.2 Методи вибору змiнних стану
- 2.7.3 Метод простих дробів.
- 2.7.4 Метод простих спiвмножникiв.
- 2.7.5 Метод нормальних змiнних стану.
- 2.7.6 Метод аналогового моделювання.
- 2.7.7 Метод структурного моделювання.
- 2.7.8 Нормальна форма рівняння.
- 2.7.9 Визначення перехідних процесів по векторно-матричним моделям.
- 2.7.9 Обчислення часових характеристик по векторно-матричним моделям.
- При цьому
- 2.7.10 Визначення передаточної функції по вмм.
- 2.7.11 Визначення частотних характеристик з використанням векторно-матричної моделі системи
- А розв’язок має вигляд (2.271)
- 2.7.12 Векторно-матричні моделі дискретних систем керування.
- Якщо покласти , , то
- 2.7.13 Методи вибору змiнних стану для дискретних систем керування.
- 2.7.14 Метод розкладу на елементарнi дробi.
- 2.7.15 Метод нормальних змiнних стану. Нехай система описується дискретним рiвнянням
- 2.7.16 Складання вмм дискретної системи
- 2.7.17 Обчислення матричної експоненти exp(at) Тому що то суттєву роль у визначенні змiнних стану грає вираз який називають матрицею переходу або матричною експонентою.
- Тодi рiшення рiвнянь стану записується у виглядi
- Так, якщо задано цифрову систему керування , а матриця визначена як
- Тому що
- 2.7.18 Визначення передаточної функції дискретної системи
- 2.7.19 Застосування вмм до аналізу нелінійних систем
- 2.7.20 Цифрове моделювання неперервних систем керування.
- При цьому
- 2.7.21 Визначення стійкості по векторно-матричним моделям.
- Тому що рiшення цього рiвняння добувається у виглядi
- Лабораторна робота №8
- Тема 2.8 Задача визначення мінімуму середньоквадратичної похибки
- 2.8.1 Лінійні перетворення випадкових сигналів.
- 2.8.3 Нелінійні перетворення випадкових сигналів
- 2.8.4 Статистична лінеаризація нелiнiйної ланки
- 2.8.5 Похибка системи керування при випадкових впливах.
- 2.8.6 Мінімізація похибки при заданої структури системи керування
- 2.8.7 Визначення дисперсії відхилення при випадкових впливах.
- 2.8.8 Критерії мінімуму середньоквадратичної похибки.
- 2.8.9 Визначення впливу змiни параметрiв системи на скв
- 2.8.10 Лабораторна робота №8 Дослідження впливу параметрів системи керування на мінімум середньо- квадратичні похибки.
- Демпфірування з подавленням середніх частот -- процес зміщення вниз середньо частотної частини логарифмічної амплітудної частотної характеристики
- Тема 3.1 Методи підвищення якості систем керування
- 3.1.1 Чутливість системи керування до зміни параметрів
- 3.1.2 Зміна параметрів систем керування за допомогою зворотних зв’язків.
- 3.1.3 Використання жорстких зворотних зв’язків
- 3.1.4 Використання гнучких зворотних зв’язків.
- 3.1.5 Використання неодиничних головних зворотних зв’язків.
- 3.1.6 Ковзні процеси у нелінійних системах керування.
- 3.1.7 Дослідження коливальних перехідних процесів у нелінійних системах керування.
- 3.1.8 Проходження повільно змінюючихся сигналів у автоколивальних нелінійних системах.
- 3.1.9 Вібраційна лінеаризація нелінійностей.
- Тема 3 2 Типові лінійні закони керування.
- 3.2.1 Типові лінійні закони керування
- 3.2.2 Класифікація автоматичних регуляторів
- 3.2.3 Пропорційне керування
- 3.2.4 Інтегральні регулятори
- 3.2.5 Пропорційно-інтегральне керування.
- 3.2.6 Диференційні керуючі пристрої
- 3.2.7 Пропорційно інтегрально диференційні регулятори
- 3.2.8 Стандартні настройки контурів керування
- 3.2.9 Цифровий під-регулятор.
- 3.2.10 Лабораторна робота №7 Дослідження цифрового під регулятора.
- 3.2.11 Цифрові системи керування з кінцевим часом перехідного процесу
- Тема 3.3 Синтез неперервних систем автоматичного керування.
- 3.3.1 Методи синтезу неперервних систем керування .
- 3.3.2 Побудова бажаної логарифмічної характеристики.
- 3.3.3 Синтез послідовного корегуючого пристрою.
- 3.3.3 Синтез корегуючого пристрою зворотнього зв’язку.
- 3.3.5 Корегуючі ланки та їх характеристики
- 3.3.6 Корекція нелінійних систем керування. Лінійна корекція нелінійних систем
- 3.3.7 Нелінійні корегуючі пристрої
- Тема 3.4 Методи синтезу дискретних систем керування.
- 3.4.1 Послідовна корекція за допомогою аналогових пристроїв
- Отже, .
- 3.4.2 Прямий синтез цифрових систем у області w-перетворень .
- 3.4.3 Корекція дискретних систем за допомогою регуляторів у колі зворотнього зв’язку.
- Для умови z-перетворення записується у вигляді
- 3.4.4 Синтез цифрових регуляторів.
- Отже, якщо
- 3.4.5 Реалізація цифрових регуляторів на цом.
- 3.4.6 Безпосереднє ( пряме ) програмування цр.
- 3.4.7 Послідовне програмування цр.
- 3.4.8 Паралельне програмування цр.
- 3.4.9 Синтез дискретних систем керування методом логарифмічних характеристик.
- Тема 3.5 Синтез лінійних стаціонарних операторів при випадкових збудженнях.
- 3.5.1 Синтез лінійних стаціонарних операторів
- 3.5.2 Синтез при довільної структурі системи
- 3.5.3 Лабораторна робота №11
- Тема 3.6 Керованість та спостережливість динамічних
- 3.6.1 Поняття керованості та спостережливості
- 3.6.2 Визначення умов досягаємості
- 3.6.3 Визначення умов керованості.
- 3.6.4 Визначення умов спостережливості
- 3.6.5 Визначення умов відновлюваності
- 3.6.6 Канонічні перетворення
- 3.6.7 Канонічна форма керованості
- 3.6.8 Канонічна форма відновлюваності
- 3.6.9 Канонічна форма спостережливості
- 3.6.8 Керованість замкнутох системи із зворотним зв’язком по стану
- 3.6.9 Дуальний зв’язок між канонічними формами
- 3.6.10 Оцінка вектору стану ( Спостерігаючи пристрої )
- 3.6.11 Спостерігач повного порядку
- 3.6.12 Синтез систем керування по заданому розташуванню полюсів за допомогою зворотного зв’язку по стану .
- 3.6.13 Синтез модальних регуляторів
- 3.6.14 Синтез цифрових систем керування із зворотнім зв`язком по стану
- 3.6.15 Застосування цифрового регулятора
- 3.6.16 Лабораторна робота №12
- Тема 3.7 Поняття про оптимальне та адаптивне керування
- Поняття про оптимальне та адаптивне керування
- 3.7.2 Критерії оптимальності
- 3.7.3 Класифікація задач оптимального керування
- 3.7.6 Метод класичного варіаційного числення.
- Принцип максимуму Понтрягіна
- 3.7.8 Принцип максимуму для задачі із вільним кінцем траєкторії та із заданим часом керування.
- 3.7.9 Принцип максимуму для задач з незаданим часом керування.
- 3.7.10 Принцип максимуму в задачах оптимальної швидкодії з закріпленим кінцем траєкторії.
- 3.7.11 Теорема про інтервалах.
- 3.7.12 Застосування метода фазової площини для розв’язання задач оптимального за швидкодією керування.
- 3.7.13 Метод динамічного програмування. Принцип оптимальності Беллмана.
- 3.7.14 Дискретний варіант динамічного програмування.
- 3.7.15 Неперервний варіант динамічного програмування.
- 3.7.16 Системи екстремального керування
- 3.7.17 Методи визначення градієнта функції декількох змінних
- 3.7.18 Типи систем екстремального керування
- 3.7.19 Поняття про ідентифікацію
- 3.7.20 Адаптивні системи керування
- 3.7.21 Лабораторна робота №13
- Література
- Пункт Редагування
- Пункт Вікно
- Папки елементів
- Елементи керування