Тема 3.1 Методи підвищення якості систем керування

Двi основнi вимоги, які пред'являють до будь-якої автоматичної системи, складаються з того, що система повинна, по-перше, з визначеною точнiстю вiдтворювати задаючи впливи i, по-друге, добре компенсувати дiючи на систему збудження . Для збiльшення точностi вiдтворювання задаючих впливiв треба збiльшувати коефiцiєнт пiдсилювання умовно-розiмкнутої системи, пiдвищувати степiнь астатизму системи, застосовувати складнi закони керування.

Тому що похибки системи визначаються через коефiцiєнти , то у першу чергу треба зменшувати цi коефiцiєнти. Це можна зробити шляхом пiдвищення коефiцiєнтiв пiдсилювання, використання зворотних зв'язкiв, введення похiдних та iнтегралiв у закони керування. Так для системи з астатизмом першого порядку з передаточною функцією коефiцiєнти похибки можна визначити як

Таким чином, пiдвищення коефiцiєнту пiдсилювання K приводить до суттєвого зменшення сталих похибок системи. Але пiдвищення коефiцiєнту пiдсилювання приводить і до протилежної задачі, бо при цьому зменшуються запаси стiйкостi системи, перехiднi процеси стають бiльш коливальними. При цьому треба застосовувати спеціальні методи, за допомогою яких тими чи iншими засобами змiнюються параметри системи, ускладнюється її структура.

Збiльшення степенi астатизму також зменшує коефiцiєнти похибки, але може привести до структурної нестiйкостi системи.

Так при

коефiцiєнти похибки будуть

але система буде структурно нестiйкою і розрахунок похибки за допомогою коефіцієнтів похибки принципіально неможливий.