3.7.20 Адаптивні системи керування
Значна частина теорії побудови систем керування базується на використанні зворотних зв’язків по змінним стану. Однак, на практиці не всі змінні стану доступні до вимірювання, і, як правило, вимірюються тільки вихідні змінні об’єкта керування. В [1, 2, 3,4] показано, що якщо керований процес є спостережливим, то можна побідувати пристрій спостереження, який на основі інформації про вхідні та вихідні сигнали виробляє , відновлює оцінки змінних стану, на основі яких формуються сигнали зворотних зв’язків для керування процесом. Для цих методів характерно те, що структура регулятора обирається апріорі на основі інформації про об’єкт керування. Класичний спостерігач стану , поданий на рис. 1, повинен будуватися таким чином, щоб відновлений стан був як можна ближче до дійсного стану . При цьому вважається що структура спостерігаючого пристрою ідентична по відношенню до дійсної системи керування, що значно обмежує можливі області використання таких методів синтезу при дії на об’єкт керування неконтрольованих зовнішніх збурень та у разі неконтрольованих змін параметрів самого об’єкта керування. В роботах [5,6] була показана можливість застосування спостерігача для керування такими об’єктами.
Рис.3.134 Система керування із спостерігачем
Основні моменти побудови системи керування при цьому полягають у наступному. На основі вимірювання вихідних координат системи керування та спостерігаючого пристрою здобувається інформація про відхилення вихідних координат об’єкта керування від координат спостерігача . Але задача спостерігача буде полягати не в оцінки координат змінних стану , а в тому, щоб привести вихідні координати об’єкта керування до координат , які будемо вважати заданими. Для розв’язання такої задачі необхідно до керуючого впливу додавати компенсуючи керування (рис.3.135). Отже, тепер задачею спостерігача стає задача стеження за відхиленням дійсного процесу від заданого та виробки компенсуючих впливів, які подаються на об’єкт керування. Спостерігач, який приводить вихідні координати об’єкта керування до координат, що задаються спостерігачем, будемо називати дуальним. В роботі [ 6 ] показано, що при еквівалентна передаточна функція всієї системи керування буде визначатися передаточною функцією дуального спостерігача. При виконанні цієї умови система керування стає інваріантною до впливу зовнішніх збуджень, а динамічні властивості ( перехідні процеси) наближаються до процесів, які визначаються дуальним спостерігачем.
Рис.3.135 Система керування з дуальним спостерігачем
Ці два основних моменту дозволяють будувати автономні системи керування із заданими характеристиками незалежно від дії зовнішнього середовища та непередбаченої зміни параметрів самої системи (коефіцієнтів передачі, постійних часу, тощо). Також слід зауважити, що для підвищення швидкості збігання розузгодження необхідно підвищувати коефіцієнти передачі компенсуючого каналу , а для забезпечення стійкості вводити диференцюючі складові. Для забезпечення робастості у „великому” при дії зовнішніх впливів в канали компенсації вводяться інтегральні складові, зображення яких присутні у діючих впливах.Отже, канали компенсації як правило мають ПІД-закони керування.
Нижче наводяться приклади дослідження різноманітних систем керування з дуальним спостерігачем, які виконувалися на моделюючому комплексі SHS-ТАК, який розроблено на кафедрі технічної кібернетики НТУУ „КПІ” під керівництвом доцента кафедри Шпіт Сергієм
Васильовичем.
Рис.3.136 Найпростіша система керування з дуальним
спостерігачем.(Канали компенсації виключені. Розузгодження великі,
вплив зовнішнього збудження велике).
На Рис.3.136 представлено неперервну лінійну систему керування, передаточна функція якої складається з передаточних функції регулятора та об’єкта керування , а бажані динамічні властивості визначаються дуальним спостерігачем з передаточною функцією . Збуджуючий вплив ЗВ подається на вхід об’єкта керування при .Дослідження перехідних процесів при виключених каналах компенсації показують, що вихідний сигнал об’єкта керування значно відрізняється від заданого , а відхилення при дії зовнішнього впливу є великим. При включенні каналів компенсації ( Рис.3.137 ) динаміка системи керування повністю визначається дуальним спостерігачам , а неконтрольований зовнішній вплив повністю компенсується.
На основі перехідних процесів можна зробити наступні висновки: по-перше, застосування дуального спостерігача дозволяє задавати системі керування необхідні режими роботи; по-друге, параметри системи та її структура можуть змінюватися у широкому діапазоні, що дозволяє застосовувати дуальні спостерігачі зниженого порядку; по-третє, система керування стає інваріантною до дії неконтрольованих впливів. Таким чином , застосування дуального спостерігача значно спрощує задачу синтезу систем керування із заданими динамічними властивостями.
Рис.3.137
Розглянемо основний принцип побудови систем з еталоном – спостерігачем на прикладі одномірної системи керування ( Рис.3.138 ).
Рис.3.138 Одномірна система із еталоном-спостерігачем
Керована величина при визначається як
(3.123)
З урахуванням з рівняння ( 3.123) отримуємо (3.124)
Тоді
(3.125)
Якщо вибрати , то (3.126). Таким чином, якщо забезпечити умови стійкості та надати контуру автопідстроювання астатичні властивості, тобто обрати у вигляді ПІД структури, то вихід об’єкта керування буде залежним тільки від передаточної функції спостерігача . При цьому значно спрощується задача синтезу системи керування із заданими показниками якості за рахунок вибору спостерігача з передаточною функцією зниженого порядку.
Розглянута структура забезпечує виконання умов інваріантності систем керування до дії неконтрольованих збуджень. Якщо збурення прикладаються до об’єкта керування, то відповідно Рис 1 будемо мати (3.127)
Тоді з урахуванням буде виконуватися умова
(3.128)
Якщо , то
(3.129).
Розглянемо роботу одно контурної системи з передаточною функцією та спостерігачем з
З передаточною функцією зниженого порядку ( Рис.3.139)
Рис.3.139 Система керування із спостерігачем ( канал компенсації виключено)
Позначимо
Рис.3.140 Перехідні процеси в системі при виключенихканалах компенсації.
На початковому етапі зазузгодження вихідних сигналів обумовлене впливом початкових умов . На другої сек. На обєкт керування починає діяти неконтрольована детермінована завада. Заданий закон руху задається спостерігачем (вихід спостерігача).
Рис.3.141 Перехідні процеси після включення каналів компенсації.
Рис.3.142 Вплив неконтрольованої випадкової завади та початкових умов
Рис 3.143 Перехідні процеси про нульови початкових умовах
На основі здобутих висновків була поставлена задача дослідження неперервної системи ( ) з чистою затримкою (рис.3.144), яка діє на виході об’єкта керування. Для компенсації чистої затримки використовується компенсатор Сімсона ( ), а динамічні властивості системи задаються дуальним спостерігачем ( та ) . Елемент чистої затримки ( ) моделювався на основі формул розкладу Пада другого порядку
( ).
а) б)
Рис.3.144 Система автоматичного керування з чистою затримкою .( а)Перехідні процеси при виключених каналах компенсації; б) при включених каналах компенсації)
Дослідження перехідних процесів в системі керування при вимкнутих каналах компенсації (рис.3.144 а) показує, що замкнута система є нестійкою ( сигнали розбігаються). При включенні каналів компенсації система стає стійкою (рис.144б) , інваріантною до дії неконтрольованих зовнішніх впливів , а її властивості визначаються структурою та параметрами дуального спостерігача ( ).
На Рис.3.145 представлена багатомірна система керування зв’язаного керування, яка за допомогою застосування дуальних спостерігаючи пристроїв набуває властивостей автономності роботи каналів керуванні та стає інваріантною до дії зовнішніх впливів та .
а) б)
Рис.3.145 Автономна багатомірна система керування з дуальними спостерігачами. ( а)Перехідні процеси при виключених каналах компенсації; б) при включених каналах компенсації)
Дослідження перехідних процесів в каналах керування (рис.3.145а та 3.145б) підтверджують попередні виснавки. Детальне дослідження такої багатомірної системи керування при різноманітних умовах даються в роботі [6].
Результати досліджень були перенесені на дискретні (рис.3.146) та нелінійні (рис.3.147) системи автоматичного керування . Дослідження показали правомірність попередніх висновків що до доцільності застосування дуального спостерігача в системах керування, відносну простату реалізації таких адаптивних систем керування та можливість компенсації неконтрольованих збуджень.
Рис.3.146. Дискретна система автоматичного керування з дуальним спостерігачем зниженого порядку
а) б)
Рис.3.147 Нелінійна система автоматичного керування з дуальним спостерігачем зниженого порядку.
Теоретичні та експериментальні дослідження побудови різноманітних автоматичних систем керування з дуальним спостерігачем показали високу ефективність запропонованих методів при значному спрощенні їх фізичної реалізації. При цьому знімається проблема корекції параметрів як об’єкта керування так і регулятора, а сама система керування набуває властивостей грубості ( робастості ) навіть при значних змінах параметрів системи та впливу неконтрольованих завад у широкому діапазоні. Дослідження систем керування різних по математичному опису показали можливість застосування дуального спостерігача зниженого порядку та побудови автономних та інваріантних систем автоматичного керування.
- Тема 1.1. Загальні поняття та визначення …………………………………………………………… 19
- Тема 1.2. Класифікація систем автоматичного керування ………………………………………35
- Тема 1.3 Системний підхід до складання математичної моделі систем керування……. 66
- Тема 1.4 Детерміновані сигнали та їх характеристики …………………………………… 89
- Тема 2.1 Математичні моделі систем керування у вигляді диференційних рівнянь…….121
- Тема 2.2 Передаточної функції неперервних систем керування…………………………..144
- Тема 2.3 Стійкість процесів в неперервних системах керування………………………….. 164
- Тема 2.4 Математичні моделі систем керування у фазовому просторі………………… 181
- Тема 2.5 Математичні моделі систем керування за допомогою дискретних систем…… 220
- Тема 2.6 Частотні характеристики систем автоматичного керування………………… 261
- Тема 2.8 Задача визначення мінімуму середньо-квадратичної похибки…………………384
- Тема 3.1 Методи підвищення якості систем керування……………………………………418
- Тема 3.2 Типові лінійні закони керування………………………………………………….440
- Тема 3.3 Синтез неперервних систем керування……………………………………………469
- Тема 3.4 Методи синтезу дискретних систем керування ………………………………… 489
- Тема 3.5 Синтез систем керування при дії випадкових збуреннях…………………………..511
- Тема 3.6 Керованість та спостережливість систем керування…………………………….522
- Тема 3.7 Поняття про оптимальне та адаптивне керування…………………………………554
- Тема 1.1 Загальні поняття та визначення.
- Основні поняття теорії автоматичного керування.
- 1.1.2 Основні задачі теорії автоматичного керування.
- Основні поняття теорії автоматичного керування.
- 1.1.5 Підсистема керування (пристрій завдання, регулюючий пристрій, виконавчий пристрій, вимірювальні пристрої). Поняття типової ланки системи керування.
- 1.1.6 Система автоматичного керування та її основна задача
- Тема 1.2 Класифікація систем автоматичного керування.
- 1.2.1 Класифікація систем керування за принципом організації (за принципом дії).
- 1.2.2 Принцип розімкненого керування.
- 1.2.3 Лабораторна робота №1
- 1.2.4 Принцип замкненого керування.
- 1.2.5 Лабораторна робота №2
- 1.2.6 Класифікація систем автоматичного керування за ціллю керування.
- 1.2.7 Класифікація систем автоматичного керування за математичним описом оператора системи.
- 1.2.8 Лінійні системи автоматичного керування.
- 1.2.9 Нелінійні системи автоматичного керування.
- 1.2.10 Класифікація нелінійностей
- Наприклад: інерційна нелінійна ланка
- 1.2.11 Класифікація систем автоматичного керування за характером похибки у сталому режиму.
- 1.2.12 Класифікація за характером зміни оператора системи у часі.
- 1.2.13 Класифікація систем керування за кількістю каналів керування.
- 1.2.14 Класифікація систем керування за характером перетворення сигналів у часі.
- 1.2.15 Неперервні системи автоматичного керування.
- 1.2.16 Дискретні системи автоматичного керування.
- 1.2.17 Функції цифрового керування
- 1.2.18 Безпосереднє цифрове керування
- 1.2.19. Коректування впливу похибки перетворення аналогового сигналу у дискретний.
- Тема 1.3 Системний підхід до складання математичних моделі систем керування.
- 1.3.1 Перетворення Лапласа
- 1.3.2 Властивості перетворення Лапласа.
- 1.3.4 Перетворення Фур’є .
- 1.3.5 Властивості перетворення Фур’є
- 1.3.6 Дискретне перетворення Лапласа.
- Для вiдносного часу використовується символьна форма зображення
- 1.3.7 Основнi властивостi дискретного перетворення Лапласу
- 1.3.9 Основнi властивостi -перетворення
- Вiдповiдно теорiї зсуву
- Хай дискретне рiвняння має вигляд
- Розглянемо основну смугу та видiлимо у неї контур 1-2-3-4-5-1.
- Тема 1.4 Детерміновані сигнали та їх характеристики.
- 1.4.1 Неперервні сигнали.
- 1.4.2 Дискретні сигнали.
- 1.4.3 Випадкові сигнали та їх характеристики.
- Типова кореляційна функція
- 1.4.4 Лабораторна робота №3
- Іiнтегральна крива – рішення загального диференційного рівняння у вигляді деякої кривої у евклiдовому просторi
- Кореляційна функція вихідного сигналу - визначається як
- Кореляційна функція вихідного сигналу - визначається як
- Тема 2.1 Аналіз неперервних систем керування за допомогою диференційних рівнянь.
- 2.1.1 Диференційні рівняння та методи їх розв’язання.
- 2.1.2 Застосування перетворення Лапласа до розв’язання диференційних рівнянь
- 2.1.3 Принцип лінеаризації рівнянь.
- 1.Виконується декомпозиція системи керування
- 2. Складаються рівняння елементів сак
- 2.1.4 Вагова (імпульсна) перехідна функція неперервних систем керування
- 2.1.5 Перехідна функція неперервних систем керування.
- Оцінка якості перехідних процесів та задача аналітичного конструювання
- 2.1.7 Інтегральні показники якості перехідних процесів
- Тема 2.2 Передаточні функції неперервних систем керування.
- 2.2.1 Передаточні функції типових ланок
- 2.2.2 Структурні перетворення передаточних функції.
- 2.2.3 Передаточні функції неперервних систем автоматичного керування.
- 2.2.4 Передаточні функції нестаціонарних систем
- 2.2.5 Зв'язок передаточної функції з часовими характеристиками
- 2.2.5 Зв'язок з часовими характеристиками
- 2.2.6 Точність систем керування у сталих режимах.
- 2.2.7 Статичні похибки систем керування.
- 2.2.8 Швидкісна ( кінематична ) похибка.
- 2.2.9 Похибка системи керування у сталих режимах.
- 2.2.10 Похибка системи керування при дії гармонічних впливів.
- 2.2.11 Компенсація збуджуючих впливів
- 2.2.12 Комбінована система керування по задаючому впливу
- 2.2.13 Комбіноване керування по збуджуючому впливу.
- Тема 2.3 Поняття стійкості систем керування.
- 2.3.3 Достатні та необхідні умови стійкості неперервних систем керування
- 2.3.4 Теореми Ляпунова про стійкість лінійних систем керування
- 2.3.5 Алгебраїчні критерії стійкості.
- 2.3.6 Критерій Рауса.
- 2.3.7 Критерій Гурвіця.
- 2.3.8 Вплив параметрів системи керування на стійкість
- 2.3.9 Корневі методи оцінки якості перехідних процесів.
- 2.3.10 Визначення ступеня стійкості системи
- 2.3.11 Аналіз якості методом траєкторії коренів.
- 2.3.12 Вплив розташування нулів та полюсів передаточної функції на якість перехідних процесів.
- 2.4.1 Складання математично моделі нелінійної сау за функціональною схемою
- 2.4.2 Структурні перетворення нелінійних сау
- 2.4.4 Поняття змінних стану та фазового простору.
- 2.4.5 Опис систем керування на фазової площині.
- Тоді диференційне рівняння фазової траєкторії приймають вигляд
- 2.4.8 Перехідні процеси у нелінійних системах.
- 2.4.9 Метод точкових перетворень.
- 2.4.11 Метод Лур’є – Поснікова
- Тема 2.5 Математичні моделі систем керування за допомогою дискретних рівнянь
- 2.5.1 Дискретні рівняння систем керування та методи їх розв’язання.
- Дійсно, хай дискретне рівняння має вигляд
- Вільне рішення здобувається у вигляді (2.141)
- 2.5.2 Складання дискретних рівнянь лінійних систем
- 2.5.3 Вагова (імпульсна) перехідна функція дискретної системи.
- Тому що у цифрових елементах управління виконується запам'ятання значення імпульсу на весь період квантування, то , бо . Отже, передаточна функція в цьому випадку буде
- 2.5.6 Властивостi w(z)
- 2.5.7 Передаточка функція умовно розімкнутої дискретної системи
- Очевидно, що
- 2.5.8 Передаточнi функцiї замкнених дискретних систем
- 2.5.9 Умови стійкості дискретних систем керування.
- Тому що рiшення дискретного рiвняння вiдшукується у виглядi , де вiльна складова, яка є рiшенням однорiдного рівняння
- 2.5.12 Критерій Джурі.
- 2.5.13 Оцінка точностi роботи дискретних систем у сталих режимах
- 2.5.14 Дослiдження швидкодiї та коливальностi дискретних систем управлiння
- Тема 2.6 Частотні характеристики систем автоматичного керування
- 2.6.1 Комплексна функція передачі
- 2.6.2 Частотні характеристики систем керування з елементом чистої затримки
- Систему, яка вiдповiдає цьому рiвнянню можна зобразити у виглядi
- 2.6.3 Зв’язок часових характеристик систем керування з їх частотними характеристиками. Визначимо зв'язок часових та частотних характеристик системи. Відомо, що
- 2.6.5 Частотнi характеристики дискретних систем
- 2.6.6 Логарифмічні характеристики неперервних систем керування.
- 2.6.7 Логарифмічні характеристики дискретних систем керування.
- 2.6.9 Принцип аргументу.
- 2.6.10 Критерій Михайлова.
- 2.6.13 Визначення стійкості по логарифмічним характеристикам.
- 2.6.15 Визначення стійкості систем керування з елементом чистої затримки.
- 2.6.17 Визначення областi стiйкостi у площинi одного параметру.
- 2.6.20 Визначення стійкості параметрів автоколивань у нелінійних системах
- Запишемо характеристичне рiвняння замкненої системи у виглядi
- 2.6.26 Частотні методи дослідження якості
- 2.6.27 Показник коливальності систем керування
- 2.6.28 Зв’язок показників якості з частотними характеристиками
- 2.6.29 Оцінка якості перехідних процесів по логарифмічним характеристикам.
- Лабораторна робота №6
- Лабораторна робота №7
- Тема 2.7 Математичні моделі систем керування у просторі стану
- 2.7.1 Векторно-матричні моделі систем керування
- 2.7.2 Методи вибору змiнних стану
- 2.7.3 Метод простих дробів.
- 2.7.4 Метод простих спiвмножникiв.
- 2.7.5 Метод нормальних змiнних стану.
- 2.7.6 Метод аналогового моделювання.
- 2.7.7 Метод структурного моделювання.
- 2.7.8 Нормальна форма рівняння.
- 2.7.9 Визначення перехідних процесів по векторно-матричним моделям.
- 2.7.9 Обчислення часових характеристик по векторно-матричним моделям.
- При цьому
- 2.7.10 Визначення передаточної функції по вмм.
- 2.7.11 Визначення частотних характеристик з використанням векторно-матричної моделі системи
- А розв’язок має вигляд (2.271)
- 2.7.12 Векторно-матричні моделі дискретних систем керування.
- Якщо покласти , , то
- 2.7.13 Методи вибору змiнних стану для дискретних систем керування.
- 2.7.14 Метод розкладу на елементарнi дробi.
- 2.7.15 Метод нормальних змiнних стану. Нехай система описується дискретним рiвнянням
- 2.7.16 Складання вмм дискретної системи
- 2.7.17 Обчислення матричної експоненти exp(at) Тому що то суттєву роль у визначенні змiнних стану грає вираз який називають матрицею переходу або матричною експонентою.
- Тодi рiшення рiвнянь стану записується у виглядi
- Так, якщо задано цифрову систему керування , а матриця визначена як
- Тому що
- 2.7.18 Визначення передаточної функції дискретної системи
- 2.7.19 Застосування вмм до аналізу нелінійних систем
- 2.7.20 Цифрове моделювання неперервних систем керування.
- При цьому
- 2.7.21 Визначення стійкості по векторно-матричним моделям.
- Тому що рiшення цього рiвняння добувається у виглядi
- Лабораторна робота №8
- Тема 2.8 Задача визначення мінімуму середньоквадратичної похибки
- 2.8.1 Лінійні перетворення випадкових сигналів.
- 2.8.3 Нелінійні перетворення випадкових сигналів
- 2.8.4 Статистична лінеаризація нелiнiйної ланки
- 2.8.5 Похибка системи керування при випадкових впливах.
- 2.8.6 Мінімізація похибки при заданої структури системи керування
- 2.8.7 Визначення дисперсії відхилення при випадкових впливах.
- 2.8.8 Критерії мінімуму середньоквадратичної похибки.
- 2.8.9 Визначення впливу змiни параметрiв системи на скв
- 2.8.10 Лабораторна робота №8 Дослідження впливу параметрів системи керування на мінімум середньо- квадратичні похибки.
- Демпфірування з подавленням середніх частот -- процес зміщення вниз середньо частотної частини логарифмічної амплітудної частотної характеристики
- Тема 3.1 Методи підвищення якості систем керування
- 3.1.1 Чутливість системи керування до зміни параметрів
- 3.1.2 Зміна параметрів систем керування за допомогою зворотних зв’язків.
- 3.1.3 Використання жорстких зворотних зв’язків
- 3.1.4 Використання гнучких зворотних зв’язків.
- 3.1.5 Використання неодиничних головних зворотних зв’язків.
- 3.1.6 Ковзні процеси у нелінійних системах керування.
- 3.1.7 Дослідження коливальних перехідних процесів у нелінійних системах керування.
- 3.1.8 Проходження повільно змінюючихся сигналів у автоколивальних нелінійних системах.
- 3.1.9 Вібраційна лінеаризація нелінійностей.
- Тема 3 2 Типові лінійні закони керування.
- 3.2.1 Типові лінійні закони керування
- 3.2.2 Класифікація автоматичних регуляторів
- 3.2.3 Пропорційне керування
- 3.2.4 Інтегральні регулятори
- 3.2.5 Пропорційно-інтегральне керування.
- 3.2.6 Диференційні керуючі пристрої
- 3.2.7 Пропорційно інтегрально диференційні регулятори
- 3.2.8 Стандартні настройки контурів керування
- 3.2.9 Цифровий під-регулятор.
- 3.2.10 Лабораторна робота №7 Дослідження цифрового під регулятора.
- 3.2.11 Цифрові системи керування з кінцевим часом перехідного процесу
- Тема 3.3 Синтез неперервних систем автоматичного керування.
- 3.3.1 Методи синтезу неперервних систем керування .
- 3.3.2 Побудова бажаної логарифмічної характеристики.
- 3.3.3 Синтез послідовного корегуючого пристрою.
- 3.3.3 Синтез корегуючого пристрою зворотнього зв’язку.
- 3.3.5 Корегуючі ланки та їх характеристики
- 3.3.6 Корекція нелінійних систем керування. Лінійна корекція нелінійних систем
- 3.3.7 Нелінійні корегуючі пристрої
- Тема 3.4 Методи синтезу дискретних систем керування.
- 3.4.1 Послідовна корекція за допомогою аналогових пристроїв
- Отже, .
- 3.4.2 Прямий синтез цифрових систем у області w-перетворень .
- 3.4.3 Корекція дискретних систем за допомогою регуляторів у колі зворотнього зв’язку.
- Для умови z-перетворення записується у вигляді
- 3.4.4 Синтез цифрових регуляторів.
- Отже, якщо
- 3.4.5 Реалізація цифрових регуляторів на цом.
- 3.4.6 Безпосереднє ( пряме ) програмування цр.
- 3.4.7 Послідовне програмування цр.
- 3.4.8 Паралельне програмування цр.
- 3.4.9 Синтез дискретних систем керування методом логарифмічних характеристик.
- Тема 3.5 Синтез лінійних стаціонарних операторів при випадкових збудженнях.
- 3.5.1 Синтез лінійних стаціонарних операторів
- 3.5.2 Синтез при довільної структурі системи
- 3.5.3 Лабораторна робота №11
- Тема 3.6 Керованість та спостережливість динамічних
- 3.6.1 Поняття керованості та спостережливості
- 3.6.2 Визначення умов досягаємості
- 3.6.3 Визначення умов керованості.
- 3.6.4 Визначення умов спостережливості
- 3.6.5 Визначення умов відновлюваності
- 3.6.6 Канонічні перетворення
- 3.6.7 Канонічна форма керованості
- 3.6.8 Канонічна форма відновлюваності
- 3.6.9 Канонічна форма спостережливості
- 3.6.8 Керованість замкнутох системи із зворотним зв’язком по стану
- 3.6.9 Дуальний зв’язок між канонічними формами
- 3.6.10 Оцінка вектору стану ( Спостерігаючи пристрої )
- 3.6.11 Спостерігач повного порядку
- 3.6.12 Синтез систем керування по заданому розташуванню полюсів за допомогою зворотного зв’язку по стану .
- 3.6.13 Синтез модальних регуляторів
- 3.6.14 Синтез цифрових систем керування із зворотнім зв`язком по стану
- 3.6.15 Застосування цифрового регулятора
- 3.6.16 Лабораторна робота №12
- Тема 3.7 Поняття про оптимальне та адаптивне керування
- Поняття про оптимальне та адаптивне керування
- 3.7.2 Критерії оптимальності
- 3.7.3 Класифікація задач оптимального керування
- 3.7.6 Метод класичного варіаційного числення.
- Принцип максимуму Понтрягіна
- 3.7.8 Принцип максимуму для задачі із вільним кінцем траєкторії та із заданим часом керування.
- 3.7.9 Принцип максимуму для задач з незаданим часом керування.
- 3.7.10 Принцип максимуму в задачах оптимальної швидкодії з закріпленим кінцем траєкторії.
- 3.7.11 Теорема про інтервалах.
- 3.7.12 Застосування метода фазової площини для розв’язання задач оптимального за швидкодією керування.
- 3.7.13 Метод динамічного програмування. Принцип оптимальності Беллмана.
- 3.7.14 Дискретний варіант динамічного програмування.
- 3.7.15 Неперервний варіант динамічного програмування.
- 3.7.16 Системи екстремального керування
- 3.7.17 Методи визначення градієнта функції декількох змінних
- 3.7.18 Типи систем екстремального керування
- 3.7.19 Поняття про ідентифікацію
- 3.7.20 Адаптивні системи керування
- 3.7.21 Лабораторна робота №13
- Література
- Пункт Редагування
- Пункт Вікно
- Папки елементів
- Елементи керування